ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6522/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії :
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Бартош Н.С. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 820/6522/17, суддя Зінченко А.В., м. Харків
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно с видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) №0006331316 від 08.12.2017 року в сумі 3693080,77 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. по справі №820/6522/17 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. по справі №820/6522/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні проте апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно положень п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 27.10.2014 р. на підставі положень п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штрафні санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) №0006331316 від 08.12.2017 року в сумі 3693080,77 грн.
Позивач не погодився з рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за неповну, несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач правильно застосував штрафні санкції до позивача, а тому оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
З матеріалів справи встановлено, що згідно інтегрованих карток платника податків ДП "Завод імені В.О.Малишева" сплачено єдиного внеску за період з січня 2014 року по березень 2017 року в загальній сумі 124184231,27 грн, у т.ч.: в січні 2014 р. - 2407061,10 грн; в лютому 2014 р. - 3784937,18 грн; в березні 2014 р. - 34563,97 грн; в квітні 2014р. 6439171,93 грн; в травні 2014 р. - 373377,50 грн; в червні 2014 р. - 157169,88 грн; в липні 2014 р. - 539622,96 грн; в серпні 2014 р. - 1510645,59 грн; в вересні 2014 р. - 1694278,31 грн; в жовтні 2014 р. - 1840888,30 грн; в листопаді 2014 р. - 3650801,65 грн; в грудні 2014 р. - 4355844,36 грн; в січні 2015 р. - 80647,28 грн; в лютому 2015 р. - 1908349,14 грн; в березні 2015 р. - 1516124,27 грн; в квітні 2015р. - 5637390,11 грн; в травні 2015 р. - 3368622,70 грн; в червні 2015 р. - 3089805,47 грн; в липні 2015 р. - 4241624,71 грн; в серпні 2015 р. - 4515775,63 грн; в вересні 2015 р. - 4226841,35 грн; в жовтні 2015 р. - 4301611,46 грн; в листопаді 2015 р. - 4679316,19 грн; в грудні 2015 р. - 6069945,26 грн; в січні 2016 р. - 2609782,90 грн; в лютому 2016 р. - 3722202,70 грн; в березні 2016 р. - 3133648,18 грн; в квітні 2016р. - 3946384,62 грн; в травні 2016 р. - 3237304,68 грн; в червні 2016 р. - 2597578,92 грн; в липні 2016 р. - 4458941,75 грн; в серпні 2016 р. - 3462700,49 грн; в вересні 2016 р. - 3766651,58 грн; в жовтні 2016 р. - 3289755,30 грн; в листопаді 2016 р. - 3566291,02 грн; в грудні 2016 р. - 3812865,84 грн; в січні 2017 р. - 3645592,29 грн; в лютому 2017 р. - 3775500,91 грн; в березні 2017р. - 4734613,79 грн.
Відповідно інтегрованої картки платника податків ДП "Завод імені В.О. Малишева", в порушення частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем несвоєчасно сплачувало єдиний внесок, нарахований за календарний місяць терміном сплати - не пізніше 20 числа наступного місяця за січень 2014 р. - березень 2017 р.
Відповідно до абзаців 1 та 2 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому платники (роботодавці), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до п. 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №453, який розроблено відповідно до ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який на сьогоднішній день є чинним (далі - Порядок № 453), банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) пре перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітні плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин єдиним чинним нормативно-правовим актом, який встановлює розмір суми єдиного внеску, які мають бути сплачені, є Порядок №453, яким чітко визначено розмір єдиного внеску - не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати.
Довід апеляційної скарги, що контролюючим органом неправильно визначено в розрахунку, починаючи з січня 2016 року по березень 2017 року, розмір сум нарахованого єдиного соціального внеску, з посиланням на лист ДФС України від 15.01.2016 року №1259/7/99-99-17-03-01-17, яким передбачено, що з 01.01.2016 розмір єдиного внеску, який має сплачуватись - 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, колегія суддів не приймає, з наступних підстав.
Зазначеним листом повідомляється про направлення ДФС України до Національного банку України листа з проханням про приведення Порядку №453 у відповідність.
Вказаний лист не є нормативно-правовим актом, яким встановлено загальнообов'язкові правила поведінки та на підставі якого має здійснюватись визначення розміру відповідних сум. Більше того, вказаний лист не є Порядком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, погодженим з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, як того вимагають положення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Посилання в апеляційній скарзі на неправомірне нарахування штрафних санкцій, оскільки ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, колегія суддів не приймає, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", із моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час звернення до суду з цим адміністративним позовом провадження у справі про банкрутство триває, але при цьому позивач продовжує здійснювати господарську діяльність та нараховувати заробітну плату працівникам.
Суд першої інстанції правильно керувався норами ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які регулюють правовідносини, що виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.
Оскільки дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а не зобов'язань поточних кредиторів, то за такими зобов'язаннями може нараховуватися неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.
Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або ви знання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Вказана позиція узгоджується з висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 808/2290/17.
Враховуючи ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне неврахування відповідачем, при визначенні розміру штрафних санкцій сплачених сум єдиного соціального внеску по філії ДП "Завод імені В.О. Малишева" "Агрегатний завод", колегія суддів зазначає.
Відповідно до п 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З матеріалів справи встановлено, що на запит контролюючого органу щодо надання пояснень та копій банківських касових документів з виплати заробітної плати найманим працівникам за період з січня 2014 року по березень 2017 року по ДП Завод імені В.О. Малишева , позивачем було надано реєстри банківських виписок витратно-касових ордерів за 2014-2017 роки з виплати заробітної плати найманим працівникам підприємства за підписом головного бухгалтера Тарара І.П.
З запиту встановлено, що контролюючий орган запитував інформацію та документи саме щодо ДП Завод імені В.О. Малишева , а не філії Агрегатний завод .
Для розрахунку пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок ДП Завод імені В.О. Малишева відповідачем використовувались первинні документи, які підтверджені підприємством наданими реєстрами та даними інтегрованої картки платника податків.
Таким чином, в ході перевірки податковим органом були виявлені порушення, а саме: несвоєчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за календарний місяць терміном сплати - не пізніше 20 числа наступного місяця за січень 2014 р. - березень 2017 р. Тобто, при виплаті заробітної плати за період, що перевірявся, встановлено, що одночасно з виплатою заробітної плати в сумі 255176349,15 грн. не сплачено суми єдиного внеску.
Отже, до розрахунку штрафних санкцій за відповідне порушення включено лише ті суми виплаченої заробітної плати ДП Завод імені В.О. Малишева , під час виплати якої одночасно не сплачено єдиний внесок, а саме заробітна плата в сумі 255176349,15 грн., на які і нараховані штрафні санкції.
Крім того, відповідно до п. 1.9 Положення філії ДП "Завод імені В.О.Малишева" "Агрегатний завод" філія створена на невизначений строк, має печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, може відкривати в установах банків рахунки в національній та іноземній валюті, мати комерційне (фірмове) найменування та користуватися іншими правами, передбаченими цим Положенням та чинним законодавством України.
При цьому, відповідно до положень пп. 3.2.2 п. 3.2 зазначеного Положення, філії надано право самостійно подавати до контролюючого органу Звіт про суми нарахованої заробітної плати (застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску) за формою №4.
Встановлено, що звіт про суми нарахованої заробітної плати (застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску) до контролюючого органу подається саме Філією "Агрегатний завод" по працівникам філії.
За Філією ДП "Завод імені В.О.Малишева" "Агрегатний завод" відкрито окрему інтегровану картку платника по єдиним соціальним внескам у якій і відображається інформація про стан розрахунків філії з бюджетом по єдиним соціальним внескам.
В даному ж випадку, контролюючим органом було проведено перевірку своєчасності повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску безпосередньо ДП "Завод імені В.О. Малишева", при якій використовувалася інформація з інтегрованої картки ДП "Завод імені В.О. Малишева" та інформація про виплату заробітної плати працівникам ДП "Завод імені В.О. Малишева", без урахування сплачених сум єдиних соціальних внесків по філії "Агрегатний завод".
Таким чином, оскільки перевірці підлягала лише своєчасність сплати єдиного соціального внеску по працівниках підприємства позивача (без урахування працівників філії Агрегатний завод , то і розмір штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиних соціальних внесків, які розраховані виключно по ДП "Завод імені В.О.Малишева", визначені відповідачем правомірно.
В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з врахуванням всіх обставин справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. по справі №820/6522/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 820/6522/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош Л.О. Донець Повний текст постанови складено 19.07.2018 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2018 |
Оприлюднено | 20.07.2018 |
Номер документу | 75382550 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні