Ухвала

від 16.10.2018 по справі 820/6522/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/6522/17

адміністративне провадження №К/9901/59744/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6522/17 за адміністративним позовом Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Завод імені В.О.Малишева звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева 15.08.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6522/17 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та зменшення розміру судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 10.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102924470507.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з долученням платіжного доручення №5589 від 14.09.2018 на суму 5000,00грн., що свідчить про доплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом та зазначено в даній ухвалі, а також заяви про відстрочення сплати судового збору та зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Доводи, викладені у вказаних заявах зводяться до того, що сплата судового збору у розмірі визначеному законом, є непосильною для Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева у зв'язку з вкрай тяжким фінансовим становищем. Крім того, позивач зазначає, що незважаючи на наведені обставини, заявником сплачено судовий збір у помірному для нього розмірі на загальну суму 10000,00грн.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом з врахуванням конкретних обставин певної справи.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того чи скористалася ця особа своїм правом доступу до правосуддя.

Враховуючи те, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або складність в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірах, покладається на цю особу.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В обґрунтування доводів викладених у вказаних заявах, позивач посилається на аналогічні підстави, що були наведені при приданні даних клопотань вперше. Проте, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева є суб'єктом, на якого розповсюджується дія вказаної норми закону щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Оскільки зазначені умови, за наявності яких позивачу можна було б відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір - відсутні, а отже заяви про відстрочення сплати судового збору та зменшення його розміру задоволенню не підлягають.

Таким чином, повторне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та зменшення розміру судового збору у даній справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про доплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державним підприємством Завод імені В.О.Малишева не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Державному підприємству Завод імені В.О. Малишева у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у справі №820/6522/17.

Касаційну скаргу Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6522/17 за адміністративним позовом Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду