34/121
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.07 р. Справа № 34/121
Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Державної податкової інспекції у Старобешівському районі
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонцеве” Донецька область, Старобешівський район.
про стягнення 103462,12грн.
Представники:
від позивача Берющев С.Д. (за довіреністю)
від відповідача Бабаєвський І.В. (за довіреністю)
СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов Державною податковою інспекцією у Старобешівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонцеве” Донецька область, Старобешівський район про стягнення податкового боргу у розмірі 103462,12грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 103462,12грн., яка на теперішній час залишається не сплаченою.
Відповідач у запереченнях від 26 червня 2007року (вхід. №02-41/26076) визнає заборгованість по сплаті податків за 2006р., 2005р., частину 2004р. в сумі 74458,26грн. та просить суд розстрочити виплату заборгованості строком на 5 років .
У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:
Відповідач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №32200749.
Заборгованість відповідача перед бюджетом виникла в результаті несплачених податкових зобов'язань за актами перевірки податковим органом, всього сума податкового боргу 103462,12грн., яка складається з податку на доходи фізичних осіб з виплат по заробітній платі за серпень 2006року в сумі 6296,92грн., з податку на доходи фізичних осіб з виплат за оренду земельних паїв за 2002рік в сумі 23405,98грн., за 2003рік в сумі 5597,88грн., за 2004рік в сумі 7144,45грн., за 2005рік в сумі 39237,87грн., за 2006рік у сумі 21779,02грн.
Як вбачається з наданих актів звірок з податку з доходів фізичних осіб за 2004рік станом на 29.05.2007року сума боргу складає 7144,45грн., з податку з доходів фізичних осіб за 2005рік станом на 29.05.2007року сума боргу складає 39237,87грн., з податку з доходів фізичних осіб за 2006рік станом на 29.05.2007року сума боргу складає 28075,94грн., у тому числі з заробітної плати за серпень 6296,92грн., з орендної плати за паї 21779,02грн. Акти звірки підписані директором ТОВ “Сонцеве” Сабрам І.О. без заперечень.
Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
Частиною 4 ст.2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992р. №2535-XII (зі змінами та доповненнями) за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Оренда землі відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-XIV (зі змінами та доповненнями) це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Згідно до ст.5 Закону України “Про оренду землі” орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
У розумінні ст. 17 Закону України "Про плату за землю" земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" ( у редакції, що діяла до 31.03.2005року) контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями.
Законом України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” внесено зміни частини першої і другої статті 15 Закону України “Про плату за землю” після слова "податок" доповнено словами "а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" у відповідному відмінку.
Тобто на органи державної податкової служби цим Законом були покладені обов'язки щодо контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Також Законом України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” частину 3 ст.14 Закону України “Про плату за землю” викладено у такій редакції “нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу".
Закон України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” набрав чинності 31 березня 2005 року.
Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлені порушення з боку позивача за період з 2002року по 2004 рік, коли діяли норми Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992р. №2535-XII і не були внесені зміни до п.8 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”. Тобто орендна плата у спірний період не була податком передбаченим ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII зі змінами та доповненнями. Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб з виплат за оренду земельних паїв за 2002рік у сумі 23405,98грн., за 2003рік у сумі 5597,88грн. задоволенню не підлягають .
Крім того Закон України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування.
Відповідно до Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб з виплат за оренду земельних паїв за 2002рік у сумі 23405,98грн., за 2003рік у сумі 5597,88грн. задоволенню не підлягають .
Згідно з п.п.3п.1ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.
Нараховане податковим органом податкове зобов'язання відповідачем не оскаржене, тому згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати в бюджети, державні цільові фонди податків, зборів і неподаткових доходів, установлених законодавством.
Органи державної податкової служби відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII мають право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про податки, інші платежі (п.1 ст.10 Закону); забезпечення правильності обчислення і своєчасного надходження податків та інших платежів (п.2 ст.10 закону); подача позовів до підприємств, установ, організацій і громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок його майна (п.11 ст.10 Закону).
Відповідно до положення ст.41 Конституції України та ст.55 Закону України “Про власність” майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( надалі Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пункт 1.3 статті 1 Закону №2181 передбачає, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Оскільки відповідач добровільно у встановленому порядку та строки не сплатив податковий борг, а прийняті позивачем заходи не дали позитивних наслідків і податковий борг у сумі 74458,26грн. залишився відповідачем не сплаченим, то господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані в частині стягнення податку на доходи фізичних осіб з виплат по заробітній платі за серпень 2006року в сумі 6296,92грн., податку на доходи фізичних осіб з виплат за оренду земельних паїв за 2004рік в сумі7144,45грн. , за 2005 рік в сумі 39237,87грн., за 2006 рік 2006рік в сумі 21779,02грн.та підлягають задоволенню .
Відповідач надав клопотання у якому просить суд розстрочити виплату заборгованості строком на 5 років. Однак відповідач надав графік погашення заборгованості строком з липня 2007року по вересень 2008року рівними частками.
Відповідач проти задоволення клопотання відповідача не заперечує.
Враховуючи клопотання відповідача, суд, вважає за можливе розстрочити виконання постанови по справі з липня 2007року по вересень 2008року.
Відповідно до п.4 ст. 94 КАСУ, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, Законом України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом “Про власність”, Законом України "Про плату за землю" , Законом України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” та ст.ст.11,17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
Позов Державної податкової інспекції у Старобешівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонцеве” Донецька область, Старобешівський район. про стягнення податкового боргу у розмірі 103462,12грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонцеве” (87262, Донецька область, Старобешівський район, с. Сонцеве, вул. Леніна,53, ЄДРПОУ 32200749, п/р 26001040000085 Макіївська філія АБ “Укрбізнесбанк” м. Макіївка, МФО 335980, п/р 26006301909 Старобешівське ОСБУ №3314, смт. Старобешеве , МФО 394459) на користь Місцевого бюджету ( Сонцевська сільська рада, ЄДРПОУ 34687368, банк отримувача Головне Управління Державного казначейства в Донецькій області, МФО 834016, р/р 33212800700369, код бюджетної класифікації 11010100) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб з виплат за оренду земельних паїв та по сплаті податку на доходи з фізичних осіб з виплат по заробітній платі у розмірі 74458,26грн.
Розстрочити виконання постанови в частині стягнення 74458,26 грн. на п”ять місяців з щомісячною сплатою з липня 2007року по вересень 2008 року з щомісячною по 5000грн., за вересень 2008 року 4458,26грн.
У іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 754257 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні