Ухвала

від 19.07.2018 по справі 822/1468/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1468/17

УХВАЛА

іменем України

19 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участі:секретаря судового засідання Бачка А.М. представника позивача: Вакуляка В.А. представника третьої особи: Терлича В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом ПСП "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради , Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

ПСП "Агрофірма "Берегиня" звернулось до суду з позовом до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №17391280 від 21 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м., що розташовано у м. Хмельницький, вул. Польова, 1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (код 37462845); визнати протиправним та скасувати свідоцтво №29838781 про право власності на складське приміщення, загальною площею 840,6 кв.м., що розташоване у м. Хмельницький, вул. Польова, 1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" (код 37462845), видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції 21 листопада 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за договором викупу майна з оплатою продукції та послугами, укладеного 28 травня 2002 року, приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Берегиня" придбало у власність нерухоме майно згідно додатка до даного договору, зокрема яким є: картоплесховище площею 840,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1568,6 кв.м., корівник чотирьохрядний площею 1742,6 кв.м. та санпропускник площею 391,7 кв.м., про що 20 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації видані відповідні Свідоцтва про право власності.

Позивач зазначає, що вказане майно було придбано з прилюдних торгів (аукціону) ОСОБА_3, про що приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу було видано свідоцтво про придбання майна.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року визнано недійсними та скасовано прилюдні торги, які були проведені Хмельницькою філією приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" 28 вересня 2011 року, зокрема щодо реалізацій картоплесховища площею 840,6 кв.м.

Вказує, що ПСП "Агрофірма Берегиня" не має можливості повернути у власність приміщення картоплесховища літера "І", загальною площею 840,6 кв.м., оскільки наявне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видано на підставі рішення державного реєстратора та належить на праві власності іншій особі, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №822/1468/17 (адміністративне провадження №К/9901/36407/18) касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року скасовано на направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року вказану адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник третьої особи подав заперечення, в якому заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки оскаржуваним реєстраційним діям передував спір про право, а тому якщо спірні правовідносини пов'язані не лише з діями державного реєстратора, а стосуються спору про право, а отже даний спір не підсудний адміністративним судам.

Представник позивача, щодо заявленого клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Представник Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду 20.06.2018 заяву в якій просив проводити судові засідання по справі без участі Управління.

Представник Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, на адресу суду будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Згідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подане клопотання про закриття провадження у справі, оцінивши докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?т;…&gп; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?в; . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З правового аналізу вказаних норм КАС України суд встановив, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Враховуючи те, що у даній справі, спірні правовідносини стосуються правомірності набуття права власності на відповідний об'єкт нерухомості тобто випливає з цивільно-правових відносин тому суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим та має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів міститься у постанові Верховного суду України від 14 червня 2016 року №21-41а16.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що суттю даного спору являється вирішення питання правомірності переходу права власності на нерухоме майно від позивача до третьої особи, що вказує на наявність спору про право при цьому державний реєстратор фактично здійснив лише посвідчення факту переходу права власності від однієї сторони до іншої однак не вирішував саме питання про те кому саме належить майно щодо якого відбулася спірна реєстрація.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим клопотання представника третьої особи підлягає задоволенню, а провадження по даній справі закриттю.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.5 ст.7 Закону України "Про судовий збір", повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 822/1468/17 за позовом ПСП "Агрофірма "Берегиня" до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Карпет" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва - закрити.

Повернути ПСП "Агрофірма "Берегиня" (ідентифікаційний код - 31852404) судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. сплачений згідно квитанції №0.0.773111384.1 від 25.05.2017.

Повторне звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд справи щодо заявлених позовних вимог віднесено до повноважень господарського суду Хмельницької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23 липня 2018 року

Головуючий суддя О.П. Шевчук