Постанова

від 26.06.2018 по справі 914/208/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/208/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Львові,

представник - адвокат Шахрай О.А. (довіреність №010-00/319 від 19.01.2018)

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування"

представник - адвокат Єна С.О. (договір про надання правової допомоги від 09.06.2017, ордер на надання правової допомоги серії КВ №381586 від 21.05.2018)

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 14.12.2017

у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий), Галушко Н.А., Данко Л.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Львові

про стягнення 8 240 982, 20 доларів США (станом на 31.01.2017 по курсу НБУ складає 223 487 492, 96 грн.) та 12 829 347, 35 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 14.12.2017, через Львівський апеляційний господарський суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 23.01.2018 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" разом з матеріалами справи №914/208/17 Господарського суду Львівської області надіслана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/208/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018.

4. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі №914/208/17 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 та призначено її розгляд на 22.05.2018 о 10 год. 00 хв.

5. Ухвалою Касаційного господарського суду від 22.05.2018 у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, зупинено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 до розгляду Судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/1201/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про звернення стягнення на предмет застави, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017.

6. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/208/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя -Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. поновлено касаційне провадження у справі №914/208/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 та ухвалено здійснити її розгляд в судовому засіданні 19.06.2018 о 09 год. 15 хв.

8. В судовому засіданні Верховного Суду 19.06.2018 оголошено перерву до 26.06.2018 15 год. 30 хв.

9. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 41, 79, 106 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та ухвали місцевого господарського суду

10. 01.02.2017 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Львові звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" у справі №914/208/17 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6011КЗ від 18.08.2011.

11. 24.03.2017 відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі №914/208/17 судово-економічної експертизи для з'ясування суми заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №6011КЗ від 18.08.2011.

12. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 для вирішення питань, що потребують спеціальних знань, призначено у справі №914/208/17 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв'язку з цим провадження у справі зупинено.

13. Судом першої інстанції встановлено, що 18.08.2011 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк"), що знаходиться за адресою: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112, в особі виконуючого обов'язки керуючого Філією АТ "Укрексімбанк" у місті Львові Лебедєва В.М., який діє на підставі Положення про Філію, довіреності АТ "Укрексімбанк" від 22.12.2005, посвідченої 22.12.2005 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І., за реєстровим №4088, та наказу АТ "Укрексімбанк" від 12.08.2011 №409-вр (далі - банк) та ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування", що знаходиться за адресою: Україна, 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37, ідентифікаційний код 31003551, в особі Генерального директора Козявкіна В.І., який діє на підставі Статуту (далі - позичальник) укладено кредитний договір №6011КЗ, умовами якого передбачено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - кредит або кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

14. Відповідно до пунктів 3.2.1., 3.2.2. кредитного договору, ліміт кредитної лінії - 10 000 000 доларів США; кінцевий термін погашення кредиту - 30 червня 2019 року. Згідно з пунктом 3.2.3. кредитного договору, цілі кредиту: фінансування інвестиційного проекту "Бальнеологічний комплекс ТзОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" в Херсонській області Геніченського району, с.Щасливе, вул.Набережна, 10", в тому числі: а) на суму 6 693 000 доларів США для рефінансування заборгованості за кредитним договором №02-231/607 від 12.12.2006, що укладений між позичальником та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; б) на суму 3 307 000 доларів США для фінансування контрактів на придбання обладнання, меблів, техніки та виконання робіт, інших витрат, пов'язаних з будівництвом, облаштуванням та введенням комплексу в експлуатацію.

15. Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом (9,5 % річних), можливість зміни процентної ставки, можливість повного дострокового погашення кредиту, умови збільшення процентної ставки у випадку невчинення позичальником певних дій на виконання договірних умов, сплату комісійних, пені, черговість погашення сум заборгованості.

16. Судом зазанчено, що між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" укладено Угоди про внесення змін до кредитного договору №6011КЗ від 18.08.2011, а саме: Угода №6011КЗ-1 від 28.12.2012; Угода №6011КЗ-2 від 31.01.2013; Угода №6011КЗ-3 від 25.03.2013; Угода №6011КЗ-4 від 05.07.2013.

17. Також, між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" укладено додаткові угоди про внесення змін до кредитного договору №6011КЗ від 18.08.2011, а саме: додаткову угоду №6011КЗ-5 від 21.01.2014; додаткову угоду №6011КЗ-6 від 28.04.2014; додаткову угоду №6011КЗ-7 від 27.02.2015; додаткову угоду №6011КЗ-8 від 30.09.2015; додаткову угоду №6011КЗ-9 від 31.05.2016.

18. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6011КЗ від 18.08.2011 укладено іпотечний договір №6011Z29 від 18.08.2011, договір застави №6011Z30 від 18.08.2011. До договору застави №6011Z30 від 18.08.2011 було укладено договір від 25.03.2013 про внесення змін до договору застави №6011Z30 від 18.08.2011.

19. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що в порушення умов кредитного договору (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 кредитного договору) позичальник не сплачує з червня 2016 року чергові платежі по кредиту в сумах, що встановлені в графіку надання та погашення кредиту, що є додатком №1 до кредитного договору (в редакції додаткової угоди №6011КЗ-9 від 31.05.2016 про внесення змін до кредитного договору). Також, виходячи з умов кредитного договору (пункт 1 додаткової угоди №6011КЗ-7 від 27.02.2015 про несення змін до кредитного договору), у зв'язку з непідписанням сторонами до 30 вересня 2016 року відповідної додаткової угоди (договору) про внесення змін до кредитного договору про визначення розміру процентної ставки на період з 01.09.2016 по 31.08.2017, позичальник був зобов'язаний до 01.12.2016 здійснити повне дострокове погашення кредиту з одночасною сплатою процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів за кредитним договором. Станом на 31.01.2017 позичальником в порушення умов кредитного договору не погашено суму кредиту (основного боргу) в розмірі 6 693 000 доларів США, строк сплати яких минув 01.12.2016 (в тому числі, починаючи з 01.07.2016 позичальник порушив строки сплати чергових платежів за кредитом); не сплачено проценти за користування кредитом згідно з кредитним договором на суму 1 499 770, 48 доларів США (в тому числі відтерміновані до сплати згідно з додатковою угодою №6011КЗ-8 від 30.09.2015 про внесення змін до кредитного договору); не сплачено комісію за управління кредитною лінією згідно з кредитним договором на суму 452 990, 85 грн.

20. Позивач зазначав, що внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №6011КЗ від 18.08.2011, у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.01.2017 становить 8 240 982, 20 доларів США, що станом на 31.01.2017 за курсом НБУ становить 223 487 492, 96 грн. та 12 829 347, 35 грн., а зокрема, 6 693 000 доларів США сума заборгованості по погашенню кредиту (основного боргу), 40 965 доларів США - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо погашення кредиту (основного боргу), 10 481 276, 90 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту (основного боргу), 1 499 770,48 доларів США сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом;, 7 246,72 доларів США - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом, 1 866 802, 57 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 452 990, 85 грн. сума комісії за управління кредитною лінією, 2 666, 66 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, 25 610, 37 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією.

21. Відповідач аргументував, що під час розрахунку розміру позовних вимог позивачем допущено грубі помилки, які суттєво викривили розмір заборгованості. Також, відповідач зазначав, що 01.02.2017 з рахунків позивача на користь відповідача відповідно до платіжних доручень №16855, №16852, №16856 було перераховано 2 823 997, 62 грн.,9 684,68 доларів США, 56 336, 68 євро. Проте, відповідно до статті 1 кредитного договору, валютою кредиту є долари США. Відтак, на думку відповідача, немає жодної інформації, щодо того, яка саме сума у валюті кредиту була перерахована відповідачу, в якості погашення заборгованості, та як були розподілені зазначені кошти (пеня, комісія, відсотки, основний борг).

22. Суд першої інстанції зазаначив, що розрахунок позивача складений таким чином, що суд не має можливості самостійно перевірити його правильність, оскільки відсутній ряд показників та є специфіка їх нарахування, зважаючи на те, що кредитування відбувалось у валюті. Валютою кредитування є іноземна валюта долар США, для проведення розрахунків заборгованості за якою необхідно застосовувати встановлений НБУ курс (для зазначення еквіваленту у гривні), що має змінний характер протягом дня, зважаючи на велику суму заборгованості по тілу кредиту, наявність нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов'язання щодо погашення кредиту, за прострочення виконаного грошового зобов'язання зі сплати процентів, за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, пені за несвоєчасне погашення кредиту, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, суми комісії за управління кредитною лінією, беручи до уваги допущені позивачем помилки в розрахунку, на які звертає увагу відповідач, необхідні спеціальні знання в економічній сфері.

23. З метою усунення за допомогою спеціальних знань судового експерта розбіжностей у визначенні розміру заборгованості, стягнення якої є предметом цього спору та перевірки правильності нарахування позивачем заборгованості за тілом кредиту, відсотками, 3% річних, пені, нарахованих за різні види порушень виконання грошового зобов'язання, а також комісії, приймаючи до уваги, що для правильного вирішення спору з огляду на необхідність дослідження великого об'єму бухгалтерських документів, масиву платежів, що здійснювались відповідачем та зараховувань в різні призначення, що ускладнює встановлення господарським судом дійсного походження заявлених позивачем в розрахунку сум та їх правильності, місцевий суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалою від 27.03.2017 призначив судову економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням, при необхідності, судового експерта (судових експертів), що володіє (володіють) необхідними знаннями у даній галузі. Перед експертом, що проводитиме судово-економічну експертизу, поставив такі запитання:

1). Яка сума заборгованості ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором №6011КЗ від 18.08.2011 за період з 18.08.2011 по 27.03.2017 за складовими: сума заборгованості по погашенню кредиту; проценти за користування кредитом, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов'язання щодо погашення кредиту, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов'язання зі сплати процентів, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, суми комісії за управління кредитною лінією?

2). Чи відповідає умовам кредитного договору №6011КЗ від 18.08.2011, з урахуванням укладених між сторонами змін та додаткових угод до нього, та чи підтверджується документально наведений в додатках до позовної заяви розрахунок заборгованості по погашенню кредиту; процентів за користування кредитом, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов'язання щодо погашення кредиту, 3% річних за прострочення виконаного грошового зобов'язання зі сплати процентів, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати комісії за управління кредитною лінією, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, суми комісії за управління кредитною лінією?

У зв'язку з призначення судової економічної експертизи місцевий суд цією ж ухвалою зупинив провадження у справі №914/208/17.

24. При винесенні ухвали суд першої інстанції керувався приписами статей 41, 79, 86 ГПК України в редакції до 15.12.2017.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі №914/208/17 скасовано, справу направлено для розгляду до Господарського суду Львівської області, стягнено з ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 1 600 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

26. Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017, якою передбачалось також зупинення провадження у справі, позивач звернувся з апеляційною скаргою на неї. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 відмовлено скаржнику у прийнятті апеляційної скарги до провадження та її повернено скаржнику у зв'язку з тим, що в силу приписів частини 1 статті 106 ГПК України ухвала про призначення судової експертизи не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого господарського суду, а зі змісту апеляційної скарги позивача вбачається, що вона за своїм змістом не стосується ухвали про зупинення провадження у справі.

27. Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

28. Апеляційний господарський суд приймаючи постанову від 14.12.2017 виходив з того, що у постанові від 15.11.2017 Вищий господарський суд України зазначив, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку із цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

29. Також, Вищий господарський суд України вказав, що з апеляційної скарги позивача вбачається, що він мотивував неправомірність винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали не лише в частині призначення судової експертизи, а й в частині неправомірного зупинення провадження у справі, у зв'язку з призначенням цієї експертизи, та, крім того, в прохальній частині просив скасувати оскаржувану ухвалу в цілому. Відтак, у випадку зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, обґрунтованість підстав для такого зупинення підлягають оцінці судом апеляційної інстанції при перевірці законності ухвали про зупинення провадження у справі, чого судом апеляційної інстанції не було здійснено.

30. Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що: 1) у позовній заяві поставлено вимогу про стягнення значної суми заборгованості із багатьма складовими, зокрема, 3% річних, комісії, пені нарахованих за різні види порушень виконання відповідачем грошового зобов'язання; 2) розрахунок позивача складений таким чином, що суд не в змозі самостійно перевірити його правильність, оскільки відсутні ряд показників та є специфіка їх нарахування, зважаючи на те, що кредитування відбувалось в іноземній валюті; 3) призначення експертизи є доцільним, оскільки вона сприятиме усуненню за допомогою спеціальних знань судового експерта розбіжності у визначенні розміру заборгованості, стягнення якої є предметом цього спору, та забезпечить перевірку правильності нарахування позивачем заборгованості за тілом кредиту, відсотками, 3% річних, пенею, нарахованими за різні види порушень виконання грошового зобов'язання, а також комісії; 4) для вирішення спору існує необхідність дослідження великого об'єму бухгалтерських документів, масиву платежів, що здійснювались відповідачем та зараховувань в різні призначення, що ускладнює встановлення господарським судом дійсного походження заявлених позивачем в розрахунку сум та їх правильності.

31. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про передчасність вказаних висновків місцевого господарського суду та зазначив таке:

- в матеріалах справи відсутній контррозрахунок сум заборгованості, здійснений відповідачем. Відповідач в повному обсязі і з належним обґрунтуванням не довів факту помилковості розрахунку позивача; відповідні пояснення відповідача носять фрагментарний і несистемний характер та не дають змоги встановити про яку невідповідність в розрахунках позивача йдеться. У судовому засіданні 14.12.2017 відповідач не зміг пояснити таких обставин;

- призначаючи судову експертизу, суд першої інстанції оперував абстрактними поняттями "сума заборгованості із багатьма складовими", "відсутність в розрахунку позивача ряду показників", "необхідність дослідження великого об'єму бухгалтерських документів та масиву платежів", які не свідчать про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

32. Апеляційний суд зазначив про врахування вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.11.2017, та дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

33. Звертаючись із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, скаржник зазначає про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме частин 1, 2 статті 106 ГПК України в редакції до 15.12.2017, оскільки, на думку скаржника, ухвала про призначення експертизи не підлягає апеляційному оскарженню.

Доводи інших учасників справи

34. Позивач 19.04.2018 подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував доводи відповідача та просив залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

35. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

36. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Частини 1, 3 статті 41 - для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Пункт 1 частини 2 статті 79 - господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Частина 2 статті 106 - заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

37. Закон України "Про судову експертизу"

Стаття 1 - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом положень статей 41, 79 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

А.2. Щодо застосування норм процесуального права

39. Аналіз положень статей 32, 41 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

40. Виходячи з повноважень наданих суду згідно із статтею 43 ГПК України та застосовуючи принцип диспозитивності при дослідження доказів, Суд вважає, що місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку про те, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

41 . Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про призначення у справі судової експертизи, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній контррозрахунок сум заборгованості, здійснений відповідачем. Відповідач в повному обсязі і з належним обґрунтуванням не довів факту помилковості розрахунку позивача; відповідні пояснення відповідача носять фрагментарний і несистемний характер та не дають змоги встановити про яку невідповідність в розрахунках позивача йдеться. У судовому засіданні 14.12.2017 відповідач не зміг пояснити зазначених обставин. Призначаючи судову експертизу, суд першої інстанції оперував абстрактними поняттями "сума заборгованості із багатьма складовими", "відсутність в розрахунку позивача ряду показників", "необхідність дослідження великого об'єму бухгалтерських документів та масиву платежів", які не свідчать про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

42. Колегія суддів Верховного Суду враховує, що збирання, перевірка доказів та встановлення обставин справи є повноваженнями суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції. Оскільки касаційний суд вирішує питання правової кваліфікації обставин (питання права) він, не встановлюючи обставини, може робити висновки про те, які обставини необхідно встановити для вирішення спору. Відповідно суд касаційної інстанції може робити висновки про те, чи належить та чи інша обставина, для з'ясування якої призначено судову експертизу, до предмета доказування у справі.

43. У даній справі суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для призначення експертизи та не навів переконливих обставин щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

44. Положеннями частини 1 статті 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду, в пункті 6 якого вказано ухвалу про зупинення провадження у справі. Натомість ухвала про призначення у справі судової експертизи у зазначеному переліку відсутня. Водночас, враховуючи, що правомірність зупинення провадження у справі на підставі вказаної норми залежить від підставності призначення судової експертизи, суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав й охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

45. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, в тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, в розумний строк, тому в такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права. З огляду на зазначене, Суд не погоджується з доводами скаржника про те, що апеляційна скарга не могла бути розглянута.

46. Приймаючи постанову у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що положення статті 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, підлягають застосуванню у тісному взаємозв'язку із гарантованим відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на розгляд справи судом, встановленим законом, упродовж розумного строку. У даній справі це означає, що на ухвалу місцевого господарського суду про призначення експертизи для роз'яснення питань, які не спростовуються поданням власного розрахунку відповідачем, у значній мірі є правовими, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі, може бути подана апеляційна скарга і така ухвала може бути скасована апеляційним судом.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією відповідно до Постанови Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги.

47. Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції винесено постанову з порушенням приписів частин 1, 2 статті 106 ГПК України як такі, що спростовуються висновками згідно з пунктами 39-46 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Згідно із статтею 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

49. З огляду на зазначене, Суд погоджується з правильним застосуванням норм процесуального права та дотриманням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не вбачає правових підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17.

В. Судові витрати

50. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна клініка відновного лікування" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №914/208/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк