Рішення

від 19.07.2018 по справі 910/5381/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2018Справа № 910/5381/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Гарант

до Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк

про розірвання договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016

суддя Сівакової В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача Рогачова А.К., ордер № 263932 від 30.01.2018

від відповідача Герасименко М.В., довіреність № 389від 19.03.2018

СУТЬ СПОРУ:

02.05.2018 до Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лекс Грант до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про розірвання з 17.11.2016 договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016 у відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.11.2016 між ТОВ Лекс Грант та ПАТ Комерційний банк Приватбанк укладений договір поруки № 4Л14399И/П, за яким позивач поручився перед відповідачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Лазурний Берег зобов'язань за кредитними договорами № 4Л14399И від 24.12.2014 та № 4Л14400И від 24.12.2014. Позивач 09.11.2016 згідно платіжних доручень № 76 та № 77 виконав усі зобов'язання ТОВ Лазурний Берег за кредитними договорами та сплатив відповідачу суму боргу в загальному розмірі 587.777.106,30 грн. За умовами договору поруки відповідач повинен був до 17.11.2016 передати позивачу (поручителю) належним чином засвідчені документи, що підтверджують обов'язки боржника. Проте відповідач свої зобов'язання за договором поруки досі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5381/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.05.2018.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.05.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045595874 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 0101, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 03.05.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 11.05.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045595874, а отже відповідач мав подати відзив до 28.05.2018 включно.

Відповідач у поданому 24.05.2018 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують виконання умов договору поруки в повному обсязі. Так само позивачем не наводиться жодних доказів звернення до відповідача з будь-якими вимогами щодо надання документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором. Не погоджується з твердженнями позивача що внаслідок порушення умов договору поруки відповідачем позивача позбавлено його прав, оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки в законі, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Позивач не звертався до відповідача з вимогою розірвати договір поруки як це передбачено ст. 188 Господарського кодексу України. Вважає, що позивачем не наведено обґрунтувань в чому полягає завдана йому шкода, який її розмір та причинно-наслідковий зв'язок між такою шкодою та порушеннями умов договору поруки, з огляду на відсутність з боку позивача будь-яких спроб фактично отримати очікувано ним за договором. Вважає, що позивачем жодним чином не доведено наявності всіх чотирьох умов визначених в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Крім того звертає увагу, що позивач просить розірвати договір поруки з конкретної дати, що суперечить ст. 653 Цивільного кодексу України.

В підготовчому засіданні 24.05.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про відкладення підготовчого засідання до 05.06.2018.

Судове засідання призначене на 05.06.2018 не відбулось.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/5381/18 від 07.06.2018 позивача та відповідача було викликано в підготовче засідання, що відбудеться 21.06.2018.

Позивачем в підготовчому засіданні 21.06.2018 підтримано подане ним разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів.

Суд розглянувши 21.06.2018 заявлене позивачем клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Заявлене клопотання не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки документи, що просить витребувати позивач не підтвердять обставини у даній справі.

В підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.07.2018.

Позивачем 05.07.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви до 19.07.2018.

Позивач в судовому засіданні 19.07.2018 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 19.07.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 19.07.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лекс Грант (далі - позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - відповідач, кредитор) укладено договір поруки № 4Л14399И/П (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1 договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Лазурний Берег (код за ЄДРПОУ 34545640) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 24.12.2014 № 4Л14399И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-1;

- кредитним договором від 24.12.2014 № 4Л14400И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-2.

Спір виник внаслідок того, що позивач як поручитель виконав обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме погасив борг в загальному розмірі 587.777.106,30 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поруки засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника позивачу не передав, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно платіжного доручення № 76 від 09.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 300.292.895,19 грн. В рядку призначення платежу зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Л14399И від 24.12.2014 згідно договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016.

Згідно платіжного доручення № 77 від 09.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 287.484.211,11 грн. В рядку призначення платежу зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Л14400И від 24.12.2014 згідно договору поруки № 4Л14399И/П від 08.11.2016.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Слід зазначити, що позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було належним чином доведено порушень умов договору поруки відповідачем та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лайк-Сіті є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.07.2018.

СуддяВ.В. Сівакова