Постанова

від 18.07.2018 по справі 905/2538/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

18.07.2018 року справа №905/2538/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від позивача від відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року (повний текст від 30.03.2018 року) у справі за позовом до відповідача про№905/2538/17 (суддя Паляниця Ю.О.) Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область ОСОБА_5 підприємства "Бастіон-Плюс", м. Маріуполь, Донецька область стягнення 74423,68 грн.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Маріупольська міська рада Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_5 підприємства "Бастіон-Плюс" (далі за текстом - ПП "Бастіон-Плюс") про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: бул. Шевченка, 80 в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, площею 0,2257 га кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, у розмірі 64831,83 грн. та пені - 9591,85 грн., всього на суму 74423,68 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 у задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Маріупольська міська рада, яка просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі Маріупольська міська рада посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не враховано та не надано належної правової оцінки тим обставинам, що позивачем заявлено до стягнення період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року, проте відповідачем було погашено лише заборгованість з листопада 2015 року по квітень 2016 року. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції, вказуючи про наявність у відповідача переплати за договором оренди земельної ділянки, не звернув уваги на положення ст. 43 Податкового кодексу України, в якій визначено механізм повернення платниками податків повернення коштів, що обліковується на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/надмірно сплачених до бюджету, саме на підставі відповідної заяви платника податків. Також, на думку Маріупольської міської ради, судом не було враховано, що основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету, проте відповідач не звертався до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів, що виключає можливість зарахування цих сум позивачем самостійно за майбутні звітні періоди. Таким чином, за твердженням скаржника, висновок суду першої інстанції про наявність переплати у відповідача за попередні звітні періоди у зв'язку із чим відсутність необхідності сплачувати орендну плату за майбутні періоди не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

З урахуванням викладених обставин щодо наявності у відповідача боргу за орендну плату скаржник вважає також обґрунтованими й позовні вимоги про стягнення пені, нарахованою на суму боргу за договором оренди земельної ділянки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17; встановлено відповідачу строк для подання відзиву до 05.06.2018 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 27.06.2018 року об 11 год. 50 хв.

У встановлений судом строк, 06.06.2018 року від ПП "Бастіон-Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального права. Узагальнено зазначає, що позивачем не враховано вимоги Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в частині звільнення суб'єктів господарювання, які проводять свою діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі за текстом - АТО), від обов'язку сплачувати орендну плату. Відповідач не здавав до фіскальної служби в м. Маріуполі звіти (декларації) із зазначенням сплати орендної плати за землю на період проведення АТО та ним не визнавався факт необхідності сплати орендної плати під час дію мораторію. Крім того стверджує, що з листопада 2015 року по 08.06.2016 року (закінчення проведення АТО в м. Маріуполі) у позивача відсутні правові підстави стягувати орендну плату за земельну ділянку. Вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність у ПП "Бастіон-Плюс" переплати за договором оренди земельної ділянки, яка повинна в обов'язковому порядку бути врахована позивачем за платежі в майбутні періоди. Вказує на безпідставність аргументів скаржника щодо обов'язку у відповідача звертатись до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених платежів, оскільки ці кошти були сплачені орендарем на перед і він не має бажання їх повертати. Зважаючи на викладені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 18.07.2018 року об 11 год. 30 хв.

Уповноважені представники позивача (апелянта) та відповідача у судове засідання, яке призначалось на 18.07.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Рішенням Маріупольської міської ради "Про затвердження проекта землеустрою та надання земельної ділянки по бул. Шевченка, 80 в Жовтневому районі міста ОСОБА_5 підприємству "Бастіон-Плюс"" від 23.12.2008 року за №5/26-4914 встановлено затвердити проект землеустрою по відводу та надати із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:012:0377) площею 0,2257 га для функціонування інфраструктури автомобільного транспорту (експлуатація та обслуговування автостоянки тимчасового зберігання автомобілів) по бул. Шевченка, 80 в Жовтневому районі міста ОСОБА_5 підприємству "Бастіон-Плюс" (код ЄДРПОУ 33012479).

На виконання зазначеного рішення, 01.04.2009 року між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ПП "Бастіон-Плюс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом якого:

- п.п.1.1, 2.1, орендодавець, згідно рішення №5/26-4914 від 23.12.2008 року Маріупольської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: бул. Шевченка, 80 у Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377. В оренду передається земельна ділянка площею 0,2257 га;

- п.п.4.1 - 4.3, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації на 2009 рік) становить 311,55 грн за 1 кв. м. грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №708 від 28.09.2000 року та посвідчується довідкою (витягом) управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області встановленого зразку. Орендна плата за землю (платіж) згідно вищезазначених рішень та протоколу конкурсної комісії по проведенню земельного конкурсу від 02.11.2007 року за №19, сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі: 5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок №33216812700052 код 13050200, отримувач - місцевий бюджет Жовтневого району м.Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694;

- п.п. 4.4, 4.5, орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) податковий період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації;

- п. 6.5, передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі об'єкту оренди.

- п. 13.2, договір набуває чинності на підставі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК".

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року.

Актом приймання-передачі земельної ділянки згідно договору оренди №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку площею 0,2257 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, розташовану за адресою: бул. Шевченка, 80 у Жовтневому районі м. Маріуполя.

Спірні правовідносини у справі виникли з огляду на те, що в період з 14.04.2014 року по 08.06.2016 року в силу норм ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" орендар був звільнений від оплати орендної плати за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року, проте, продовжував сплачувати орендні платежі.

Маріупольська міська рада, з посиланням на розрахунок договірних обов'язків по орендній сплаті за землю станом на 25.07.2017 року за договором оренди №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2257 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, розташованої за адресою: бул.Шевченка, 80 у Жовтневому районі міста Маріуполя становить: на 2012 - 2014 роки - 285,61 грн/кв. м, на 2015 рік - 356,73 грн/кв. м (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,249), на 2016 рік - 511,19 грн/кв. м (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,433), на 2017 рік - 541,86 грн/кв. м (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,06).

Заборгованість відповідача за спірним договором оренди земельної ділянки, за твердженням Маріупольської міської ради, складає 64831,83 грн, виходячи з наступного розрахунку:

1.За змістом акту звірки заборгованості №244 від 13.08.2012 року станом на кінець червня 2012 року недоїмка по орендній платі становила 5720,66 грн.;

2.Розраховано оренду плату за період з липня по грудень 2012 року: 2685,92 * 6 = 16115,52 грн.; оплати: 12.09.2016 року - 11100 грн., 26.09.2012 року - 600 грн., 28.09.2012 року - 2400 грн., 30.10.2012 року - 3200 грн., 29.11.2012 року - 3200 грн., 25.12.2012 року - 3200 грн., 24.01.2013 року - 3200 грн.;

3.Розраховано оренду плату за період з січня по грудень 2013 року: 2685,92 * 11 = 29545,12 грн. (січень - листопад), 2685,97 грн. (грудень); оплати: 28.02.2013 року - 3200 грн., 29.03.2013 року - 3200 грн., 30.04.2013 року - 3200 грн., 30.05.2013 року - 3200 грн., 30.07.2013 року - 3200 грн., 30.08.2013 року - 3200 грн., 30.09.2013 року - 3200 грн., 29.10.2013 року - 3200 грн., 29.11.2013 року - 3200 грн., 30.01.2014 року - 3200 грн.;

4.Розраховано оренду плату за період з січня по грудень 2014 року: 2685,92 * 11 = 29545,12 грн. (січень - листопад), 2685,97 грн. (грудень); оплати: 03.03.2014 року - 3000 грн., 28.03.2014 року - 2700 грн., 30.04.2014 року - 2700 грн., 30.05.2014 року - 2700 грн., 27.06.2014 року - 2700 грн., 30.07.2014 року - 2700 грн., 17.12.2014 року - 5570 грн.;

5.Розраховано оренду плату за період з січня по грудень 2015 року: 3354,75 * 11 = 36902,25 грн. (січень - листопад), 3354,73 грн. (грудень); оплати: 30.09.2015 року - 15000 грн., 09.10.2015 року - 26470 грн.;

6.Розраховано оренду плату за період з січня по грудень 2016 року: 4807,32 * 11 = 52880,52 грн. (січень - листопад), 4807,27 грн. (грудень); оплати: 14.06.2016 року - 22000 грн, 15.07.2015 року - 450 грн;

7.Розраховано оренду плату за період з січня по травень 2017 року: 5095,74 * 5 = 25478,70 грн.

Між сторонами у справі не заперечується розмір та дати надходження від ПП "Бастіон-Плюс" на користь Маріупольської міської ради на виконання умов договору №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року орендних платежів.

Предметом зі спору у даній справі стало питання про наявність чи відсутність правових підстав для стягнення з ПП "Бастіон-Плюс" на користь Маріупольської міської ради заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в період грудня 2015 року по 31.05.2017 року в сумі 64831,83 грн., та нарахованої на цю суму пені 9591,83 грн., всього - 74423,68 грн.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 у задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради до ПП "Бастіон-Плюс" про стягнення заборгованості відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що сума здійснених відповідачем орендних платежів з 30.05.2014 року по 15.07.2016 року у загальному розмірі 81601,07 грн. перевищує суму орендних платежів, які ПП "Бастіон-Плюс" мало сплатити за період з 08.06.2016 року по 31.05.2017 року на 23592,89 грн., а тому дійшов висновку, що заборгованість відповідача за заявлений позивачем період - відсутня.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Земельна ділянка, на яку набуло ПП "Бастіон-Плюс" право оренди, відповідно до Земельного кодексу України відноситься до земель комунальної власності.

Спеціальними до застосування у даних правовідносинах є норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, а також інших підзаконних нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що плату за землю віднесено до загальнодержавного податку.

Вихоядчи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 525 та 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю, за положеннями ст. 21 Закону України "Про оренду землі", - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" №405/2014 від 14.04.2014 року уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаний нормативно-правовий акт відповідно до п. 1 його Прикінцевих та Перехідних положень набрав чинності з наступного дня після опублікування, яке відбулось 14.10.2014 року у газеті "Голос України" №197.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції на момент прийняття нормативно-правового акту) передбачено під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На виконання абз. 3 п. 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014 року, №1275-р від 02.12.2015 року Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Маріуполь.

Вищенаведений закон України за своєю утністю регламентує тимчасове спеціальне право орендарів не здійснювати орендні платежі за користування земельними ділянками впродовж відповідного періоду (що розпочався з 14.04.2014р.), коло яких (орендарів - суб'єктів спеціального права) визначається суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території населених пунктів, визначення переліку яких цим Законом доручено Кабінету Міністрів України (абз.3 п. 5 ст. 11 Закону).

Колегія суддів, аналізуючи приписи вищенаведених положень законодавства, вважає за необхідне погодитись з висновком місцевого суду, що орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,2257 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, розташованої за адресою: бул.Шевченка, 80 у Жовтневому районі м. Маріуполя за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року за період з 14.04.2014 року (початок проведення антитерористичної операції на сході України) по 07.06.2016 року (включно) нарахуванню не підлягала.

З огляду на вказане вище, судом не приймаються до уваги наведені в апеляційні скарзі Маріупольської міської ради аргументи про те, що заборгованість з орендної плати починається з листопада 2015 року зважаючи на те, що станом на жовтень 2015 року у відповідача була наявна переплата за договором у розмірі 2594,19 грн., а вже у листопаді цього року заборгованість у розмірі 760,56 грн., оскільки зазначений розрахунок зроблений позивачем без урахування Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", положення якого встановлювали мораторій на нарахування заборгованості з орендної плати за землю для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на території проведення АТО.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування було внесено зміни до вищевказаного нормативно-правового акту України, зокрема, ст. 6 викладено у наступній редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону"; ст. 4 доповнено ч. 4 наступного змісту: "Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію".

Вказаний нормативно-правовий акт України відповідно до п. 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, яке відбулось 07.06.2016 року в офіційному друкованому виданні Верховної Ради України "Голос України" №104.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до яких, м. Маріуполь Донецької області не входить.

Відтак, з урахуванням наведеної зміни у чинному законодавстві України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,2257 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, розташованою за адресою: бул.Шевченка, 80 у Жовтневому районі міста Маріуполя за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року у період з 08.06.2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування) по 31.05.2017 року підлягала нарахуванню.

Місцевим господарським судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, які досліджені судом апеляційної інстанції, що у 2012 році відповідач сплатив на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за спірним договором оренди земельної ділянки грошові кошти у сумі 26900 грн., враховуючи, що сума орендних платежів за період липень-грудень 2012 року складала 16115,52 грн., а також встановлено наявність недоїмки по сплаті орендних платежів у розмірі 5720,66 грн., тому сума переплати за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року на кінець звітного періоду за 2012 рік становила 5063,82 грн.

З наявних у справі доказів вбачається, що сума переплати за спірним правочином у 2013 році складала 4832,73 грн. (5063,82 грн. (переплата за 2012 рік) + 32000 грн. (сплачені орендарем грошові кошти за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009р.) - 32231,09 грн. (належні до сплати орендні платежі).

Таким чином, з огляду на відсутність підстав внесення орендних платежів за спірною угодою оренди земельної ділянки з 14.04.2014 року (початок проведення антитерористичної операції на сході України), судом встановлено, що обґрунтовано нарахованою у 2014 році є сума орендної плати у загальному розмірі 9221,66 грн., виходячи з наступного розрахунку: січень 2014 року - 2685,92 грн., лютий 2014 року - 2685,92 грн., березень 2014 року - 2685,92 грн., квітень 2014 року (за період з 01.04.2014 року по 13.04.2014 року) - 1163,90 грн.: 2685,92 грн. (орендна плата за місяць) / 30 дн. = 89,5306 грн. (1 д.); 89,5306 грн * 13 дн. = 1163,90 грн.

За таких обставин вже станом на кінець квітня 2014 року (з урахуванням оплат за період з 03.03.2014 року по 30.04.2014 року на загальну суму 8400 грн.), у ПП "Бастіон-Плюс" наявна переплата за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року у розмірі 4011,07 грн.

Як вже вище про це зазначалось, за період з 08.06.2016 року по 31.05.2017 року орендна плата підлягала нарахуванню, внаслідок чого, належні до сплати за обумовлений період орендні платежі складають 58008,18 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- червень 2016 року - 4807,32 грн. (орендна плата за місяць) / 30 дн. = 160,24 грн. (1д.); 160,24 грн * 23 дн. = 3685,61 грн;

- липень - грудень 2016 року - 28843,87 грн. (4807,32 грн. * 5 міс. = 24036,60 грн. (липень - листопад 2016 року), 4807,27 грн. (грудень 2016р.);

- січень - травень 2017р. - 25478,70 грн (5095,74 грн * 5 міс.).

Відповідачем в процесі розгляду справи підтверджено належними та допустимим доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, що за період з 30.05.2014 року по 15.07.2016 року (період проведення АТО) ПП "Бастіон-Плюс" сплатило на користь Маріупольської міської ради грошові кошти у загальному розмірі 81601,07 грн.

В свою чергу доказів зарахування грошових коштів, перерахованих відповідачем, у загальній сумі 81601,07 грн. в рахунок погашення будь-якої іншої заборгованості за цим правочином, позивачем до суду першої інстанції не було надано та в процесі апеляційного перегляду справи висновків суду з цього приводу не спростовано.

Натомість, під час апеляційного провадження не знайшли документального підтвердження посилання апелянта на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: бул. Шевченка, 80 в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя у розмірі 64831,83 грн.

Відтак, суд першої інстанції, встановивши, що здійснені відповідачем орендні платежі у загальній 81601,07 грн. за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року фактично є переплатою (наднормативною сумою орендної плати) та мали бути зараховані Маріупольською міською радою в якості оплати наступних орендних платежів - починаючи з 08.06.2016 року, тобто у розмірі, який перевищує суму орендних платежів необхідних до сплати ПП "Бастіон-Плюс" за період з 08.06.2016 року по 31.05.2017 року на 23592,89 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача за заявлений орендодавцем період відсутня, дійшов вірного висновку, з яким також погоджується колегія суддів, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: бульвар Шевченка, 80 в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, площею 0,2257 га кадастровий номер 1412300000:04:012:0377, у розмірі 64831,83 грн.

При розгляді позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 9591,85 грн, як таких, що мають похідний характер від вимог про стягнення основного боргу, суд першої інстанції теж дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, з огляду на встановлені обставини відсутності заборгованості з орендної плати за договором №04.09.162.01161 від 27.04.2009 року в період з червня 2016 року по травень 2017 року.

Також апелянт посилається на неврахування судом того, що із прийняттям Закону України від 21.12.2016 року №1797-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до ст.ст. 269 - 289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

На підставі зазначених приписів апелянт вказує про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності переплати за договором оренди земельної ділянки та відсутність заборгованості за користування землею для здійснення господарської діяльності відповідача. Крім того, на думку позивача, у разі наявності переплати за договором, відповідач повинен був самостійно звертатись до контролюючого органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, однак не можна вважати ці суми сплаченими на перед.

Проте, викладені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, а також неповного тлумачення норм податкового законодавства, виходячи із такого.

Надміру сплачені грошові зобов'язання, згідно приписів пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених , а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно приписів п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в Податковому кодексі України.

Зважаючи на вищевстановлені обставини, оскільки за ПП "Бастіон-Плюс" обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач не подав відповідну письмову заяву, оскільки вважає, що напрям перерахування цих коштів повинен бути саме за майбутні платежі, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про те, що відповідач як платник податків за землю має право на зарахування залік надміру сплачених коштів за майбутні платежі.

Отже посилання апелянта на те, що кошти сплачені відповідачем у період проведення АТО не підлягають поверненню та не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що з пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону України від 21.12.2016 року №1797-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", на який апелянт посилається в апеляційній скарзі як на правову підставу для відмови у поверненні позивачу коштів та визнання незаконним рішення суду першої інстанції, не вбачається можливості його двоякого трактування та ним прямо передбачено протилежне, викладеному позивачем, а саме: "Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14.04.2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.".

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до ст.ст. 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, а відтак платник податків, у відповідності до ст. 17 Податкового кодексу України, має право на залік цих коштів у якості майбутніх платежів.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду першої, не спростованими доводами апеляційної скарги, про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга Маріупольської міської ради задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 є законним, обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Марупольської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2018 року у справі №905/2538/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Н.М. Дучал

ОСОБА_3

(Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2018 року).