Рішення

від 20.06.2007 по справі 36/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/180                                                                                                         20.06.07 р.

За позовом                Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства

                          лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

                          «Укрпрофоздоровниця»«Санаторій «Зірка»

До                        Державного підприємства «Київський воєнізований загін

                          оперативного реагування та життєзабезпечення»

Про                         стягнення  86714 грн. 45 коп.

Суддя  Т.Ю.Трофименко

Представники:                                                                                                                                                                                                              

Від позивача             Закордонець Н.В. по довіреності №  б/н від 01.04.2007 р.

Від відповідача             Шкребтій  І.В. по довіреності вих. № 57 від 11.06.2007 р.

       В судових засіданнях з 06.06.2007 р. до 11.06.2007 р., з 11.06.2007 р. до 20.06.2007 р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства  лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»«Санаторій «Зірка»про стягнення з Державного підприємства «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення»86714 грн. 45 коп. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, з яких 49208, 34 грн. заборгованість за орендну приміщення, 18677, 13 грн. заборгованість за електроенергію, 1274, 26 грн. заборгованість за водопостачання, 17554, 72 грн. заборгованість за теплопостачання.   

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умов договору № 011 від 01.01.2006 р. не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат за період з січня 2006 р. по грудень 2006 р.

        Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому відзиві на позов, посилаючись на умови договору № 02 від 29.06.2000 р., зазначаючи, що відповідачем проведено ремонтні роботи на суму 160025, 00 грн., вищезазначена сума яких відповідач вважає повинна бути зарахована   в якості орендної плати.

         Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

          01 січня 2006 року між Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»«Санаторій «Зірка»(далі позивач) про стягнення та Державним підприємством «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення»(далі відповідач) був укладений договір № 011.

          Відповідно до умов даного договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування  спальний корпус № 3 загальною площею 256. 1 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Ворзель, вул.. Великого Жовтня 54 і розміщене на поверсі, для використання під гуртожиток (п.1.1).

         Строк дії даного договору сторони визначили на один рік з 01 січня 2006 р. до 31 грудня 2006 року включно. (п.7.1).

          Відповідно до умов договору, орендна плата за орендоване майно визначається за розрахунком і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3139, 43 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, встановлено законодавством України. (п.3.2). Орендар проводить оплату орендних платежів на поточний рахунок позивача, шляхом щомісячних (щоквартальних) перерахувань до 10 числа за звітним місяцем (кварталом). (п.3.5).

       Пунктом 3.8. договору встановлено, що компенсація  витрат орендодавця на комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати, в тому числі водопостачання, електроенергія, теплопостачання сплачується відповідачем окремо в строк визначений у п.3.5 за рахунками позивача. (п.3.8).

        24 січня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на користування електроенергією № 12. Відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за користування електроенергією щомісяця до 1 –го числа місяця наступного за звітним згідно рахунку-фактури, який надає позивач для відповідача регулярно до 25-го числа звітного місяця на підставі розрахунку, який є невід»ємною частиною  даної угоди.

       Договором на водопостачання № 10 від 24.01.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем сторони обумовили, що оплата за воду здійснюється щомісяця  до 1 –го числа місяця наступного за звітним згідно рахунку-фактури, який надає позивач для відповідача регулярно до 25-го числа звітного місяця на підставі розрахунку, який є невід»ємною частиною  даного договору. Вартість одного куб. м. станом на 01.01.2006 р. складає 3, 00 грн. за один куб. м. з ПДВ для юридичних осіб.

       Крім того, 24 січня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на теплопостачання № 11. відповідно до п.3.1 договору оплата за теплопостачання здійснюється щомісяця до 1-го числа місяця  наступного за звітним згідно рахунку, який надається виконавцем, тобто позивачем регулярно до 25-го числа звітного місяця на підставі розрахунку. Вартість опалювання 1 Гкал. визначається позивачем і на момент його укладання становить 189, 68 грн. за 1 Гкал., в тому числі ПДВ. (п.3.2).

       Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов договору виставив відповідачу рахунки щодо сплати орендної плати, електроенергії, водопостачання, теплопостачання, які залишились відповідачем неоплаченими.

        Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

         Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

         Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Оскільки відповідач належних доказів відсутності  заборгованості по договору № 011 суду не надав, тому вимоги про стягнення орендної плати, включаючи експлуатаційні витрати за період з січня 2006 р. по грудень 2006р.  підлягають частковому задоволенню в сумі 61801 грн. 05 коп.

        Згідно приписів ст. 625  Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора   зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         З огляду на те, що відповідач прострочив  виконання грошового зобов'язання  по договору  з відповідача підлягає стягненню встановлений індекс інфляції  в розмірі 543 грн. 11 коп.

       Враховуючи норми ст. 625 ЦК України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 845 грн. 09 коп. 3 % річних.

        Умовами договору, зокрема п. 3.9 передбачено, що орендна плата, а також інші платежі, передбачені п.3.8 внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням  індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

       Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу з нього на підставі п. 7.1 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» підлягає частковому задоволенню пеня та підлягає стягненню з відповідача в сумі  4707, 96 грн.  відповідно до наданого уточненого позивачем розрахунку.

         Посилання відповідача на те, що умовами договору № 02 від 29.06.2000р. передбачено, що за погодженням позивача проведення відповідачем ремонтних робіт на суму 160025, 00  повинно зараховуватись в якості орендної плати шляхом взаємозаліку до уваги судом не приймається. Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості по договору № 011 від 01.01.2006 р., а   умовами договору № 011 від 01.01.2006 р. не передбачено, що вартість проведених відповідачем  ремонтних робіт  зараховується  в якості орендної плати. Крім того, відповідачем  наданий в судовому засіданні договір №2 від 29 червня 2006 року із якого вбачається, що договір укладений між  Дочірнім підприємством санаторій «Зірка»та Штабом ВГРЧ Центрального регіону, тобто із іншою юридичною особою.  х

        Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

           Стягнути з Державного підприємства «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення»(м. Київ, вул. Кіровоградська, 19; код ЄДРПОУ 33630090) на користь Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства  лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»«Санаторій «Зірка»(08296, смт. Ворзель, Київська область, вул. Великого Жовтня, 54; код ЄДРПОУ 20570811), 61801 грн. 05 коп. основного боргу, 543 грн. 11 коп. сума інфляції, 845 грн. 09 коп. 3 % річних,  4707 грн. 96 коп. пені, 678 грн. 51 коп. державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу.

           В іншій частині позову відмовити.

           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.