Рішення

від 23.07.2018 по справі 908/925/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/44/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 Справа № 908/925/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" (69050, місто Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119)

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

від позивача: Шеремет З.В., довіреність №01/03-20/00380 від 12.02.2018;

від відповідача: Желтобрюхов В.В., довіреність № б/н від 31.10.2017;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.05.2018 надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача - спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" про стягнення збитків у розмірі 486570,60 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем встановленого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, внаслідок чого територіальній громаді м.Запоріжжя завдано збитки в розмірі неотриманих коштів пайової участі.

Позов заявлено на підставі ст. 144 Конституції України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 10, 59, 60, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 4, 11, 15, 16, 22, 611, 612, 623, 638, 640-642, 646, 649, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/44/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.06.2018.

Судове засідання, призначене на 07.06.2018, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Федорової О.В. на лікарняному з 29.05.2018 по 09.06.2018.

Ухвалою від 11.06.2018 підготовче засідання призначено на 20.06.2018.

Ухвалою від 20.06.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2018.

В судовому засіданні 12.07.2018 оголошено перерву до 23.07.2018.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Правова позиція позивача викладена в позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях. Зокрема, позивач посилається на таке: ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством України. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку прийняти участь у створені та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов'язок. Протиправна поведінка відповідача та ухилення ним від участі у створені та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя стало причиною ненадходження до місцевого бюджету м. Запоріжжя коштів в розмірі 486570,60грн. Також посилаються на те, що з метою планування надходжень бюджету розвитку місцевого бюджету, рішеннями Запорізької міської ради від 05.09.2012 №6 та від 03.10.2012 №5 внесено зміни до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №6 "Про бюджет міста на 2012 рік". Вказаними змінами заплановано надходження коштів пайової участі, в тому числі від СП "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп", до бюджету розвитку міста. Відповідач не виконав свій обов'язок і своєчасно не звернувся до позивача до моменту введення об'єкта в експлуатацію.

Позивач зазначає, що про порушення відповідачем прав позивача Запорізька міська рада довідалась 12.06.2015 і з цього моменту, на думку позивача, починається перебіг строку позовної давності. Позивач з позовом до суду звернувся 17.05.2018, тобто у строк що не перевищує трьох років, як то встановлено ст. 257 Цивільного кодексу України. З приводу посилань відповідача на те, що про реєстрацію декларації про готовність позивач міг дізнатися раніше, з відкритих реєстрів, позивач зазначає, що дозвільні документи відповідач отримував у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, яка є державним територіальним органом виконавчої влади. Позивач є представницьким органом місцевого самоврядування і не є розпорядником інформації щодо дозвільних документів на будівництво. Щодо відомостей відкритого реєстру позивач зауважив, що час внесення відомостей до реєстру нормативно не визначений, саме тому згідно з приписами статей 36, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 19.09.2013) обов'язок повідомляти уповноважені органи місцевого самоврядування про початок будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації покладено на замовника будівництва. Ні відповідач, ні Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області не надавали позивачу інформацію про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Отже, позивач не знав і не міг знати про даний факт до моменту надходження 12.06.2015 на адресу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, в якій зазначалось про протиправну бездіяльність відповідача щодо сплати коштів пайової участі.

Крім того, позивач повідомив суд про зміну банківських реквізитів для надходження коштів пайової участі, на які слід зарахувати кошти відповідно до позовної заяви. На підтвердження надав копію листа Департаменту фінансової та бюджетної політики від 08.06.2018 №02/2-15/1093 з банківськими реквізитами, чинними з 02.07.2018.

Представник відповідача підтримав заперечення, що викладені у відзиві, а також в заяві про застосовування строку позовної давності. Правова позиція відповідача обґрунтована наступним: договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Рішенням Запорізької міської ради №77 від 24 грудня 2012 року затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя. Відповідно до п. 3.1 зазначеного Порядку договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (у відповідності до нормативів для одиниці створеної потужності) або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт. Приписи ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначають єдину підставу для перерахування коштів (пайової участі у розвитку інфраструктури) - договір, укладений з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури). З урахуванням положень ст. 40 вказаного Закону та Рішення Запорізької міської ради №77 від 24 грудня 2012 року, обов'язок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя покладено на виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Звернув увагу, що позивач не надав суду належних доказів в підтвердження прямого причинного зв'язку між поведінкою відповідача та заявленими збитками. Вважає, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку.

Зауважив про збіг позовної давності 01.12.2015 у зв'язку зі спливом трирічного строку з дня подачі відповідачем першої декларації про готовність об'єкта до експлуатації (30.11.2012), у зв'язку з чим просив у позові відмовити.

В судому засіданні 23.07.2018 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 відповідач надіслав позивачу повідомлення про те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 09.07.2012 за № ЗП 08312114037 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень під магазин непродовольчих товарів з розширенням торгової площі в межах фундаментів виносних опор другого поверху (після технічної інвентаризації об'єднанні в приміщення № 156) за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 146 (далі - об'єкт будівництва), ІІІ категорія складності.

30.11.2012 за № ЗП 14312233634 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

На підставі заяви відповідача від 19.02.2014 №7/8-612 про внесення змін до даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.11.2012 за №ЗП 14312233634 по вказаному об'єкту була зареєстрована нова декларація про готовність - від 21.02.2014 за №ЗП 143140520145. Відповідно до наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 25.02.2014 №31-ОД попередня декларація про готовність об'єкта втратила чинність.

За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Запорізька міська рада рішенням № 77 від 24.12.2012 затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (надалі Порядок).

Зазначене рішення Запорізької міської ради оприлюднено 19.01.2013 в офіційному виданні Запорізької міської ради газеті - "Запорізька січ".

У пунктах 1.4, 1.5 Порядку закріплено обов'язок замовника взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя шляхом перерахування замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м.Запоріжжя.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови, відповідно до встановленого цим Порядком розміру пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд, інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до п. 2.2 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядок відрахувань становить для нежитлових будівель та споруд - 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Для розрахунків розміру пайової участі забудовник надає довідку (за підписом замовника та проектувальника об'єкту):

- про загальну кошторисну вартість будівництва;

- про витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки (у разі наявності);

- про витрати, пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж (у разі наявності);

- про втрату на влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (у разі наявності).

Пунктом 3.1 Порядку встановлено, що договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (у відповідності до нормативів для одиниці створеної потужності) або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт.

Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.6 Порядку).

12.06.2015 на адресу позивача надійшла вимога Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, в якій повідомлено про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради за період з 01.05.2012 по 01.04.2015. За результатами ревізії розраховані збитки, які завдані місцевому бюджету у зв'язку з несплатою коштів пайової участі замовником СП Віннер Форд Запоріжжя/ Інтрейд Груп на суму 486 570,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем була надіслана вимога №01/02-21/04595 від 19.11.2015 з розрахунком збитків.

Вимога отримана відповідачем 25.12.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем встановленого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки в розмірі не отриманих коштів пайової участі, Запорізька міська рада звернулась до спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" з позовом у даній справі про стягнення збитків в розмірі 486570,60 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 486 570,60 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на момент подачі відповідачем виправленої декларації) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Як вбачається із декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 21.02.2014 за №ЗП143140520145, об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності. Отже, прийняття зазначеного об'єкта до експлуатації пов'язано саме з фактом реєстрації декларації про готовність.

Декларацією засвідчено проведення реконструкції вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень під магазин непродовольчих товарів з розширенням торгової площі в межах фундаментів виносних опор другого поверху по пр. Соборний (Леніна), 146 в м.Запоріжжя. Відповідач зазначений замовником будівництва.

Зі змісту положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Аналіз норм ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

За наведених обставин відповідачу мало бути відомо про необхідність укладення договору та внесення коштів пайової участі. Відповідач був зобов'язаний укласти такий договір, проте не виконав і не вжив дій, які б свідчили про намір виконати своє зобов'язання, адже всупереч вимогам закону та чинних актів органів місцевого самоврядування зареєстрував декларацію про готовність об'єкту до експлуатації без виконання обов'язку щодо перерахування коштів пайової участі.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 по справі №3-1323гс16).

Таким чином, саме відповідач під час проведення будівельних робіт з реконструкції вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень допустив порушення зобов'язання, визначеного Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не уклавши договір про пайову участь із Запорізькою міською радою та, в подальшому, не сплативши кошти пайової участі.

Відсутність договору про пайову участь не звільняє відповідача від обов'язку перерахувати кошти пайової участі до місцевого бюджету.

Відповідно до частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В даному випадку обов'язок укласти договір про пайову участь у товариства виник у силу імперативної норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме статті 40 вказаного закону, де прямо передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові №908/63127/15 від 26.04.2018.

Обов'язок прийняти участь у створені та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя у відповідача виник з дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації -21.02.2014.

Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 623 ЦК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно з частиною другою статті 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №908/312/16 від 22.03.2017).

Суд враховує, що Запорізька міська рада у п. 2.2 рішення № 77 від 24.12.2012, яким затвердила Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, передбачила, що розмір пайового внеску визначається як певний відсоток загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта. Відсоток від вартості об'єкта містобудування для нежитлових будівель, споруд складає 10% від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта. З огляду на викладене, територіальна громада міста Запоріжжя була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури міста Запоріжжя кошти в розмірі, визначеному в пункті 2.2 Порядку - 10% кошторисної вартості будівництва.

Таким чином, збитки у вигляді упущеної вигоди, завдані територіальній громаді міста Запоріжжя дорівнюють величині пайової участі, яка мала бути сплачена відповідачем відповідно до вимог містобудівного законодавства України, розрахована в Порядку, а саме: 10% кошторисної вартості об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 21.02.2014 за № ЗП 143140520145, кошторисна вартість будівництва об'єкту становить 4 865 706,00 грн.

Відповідно до розрахунку величина збитків за неприйняття пайової участі у розвитку інфраструктури міста Запоріжжя становить 486 570,60 грн. (4 865 706,00 грн. х 10%)

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в розмірі 486 570,60 грн. через доведеність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного порушення: протиправна поведінка (порушення зобов'язання щодо укладення договору пайової участі); збитки (недоотримання позивачем коштів пайової участі в розмірі 486 570,60 грн.); причинний зв'язок (понесення збитків позивачем через неукладення відповідачем договору пайової участі та несплати пайового внеску); вина (порушення приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; окрім того, вина в даному випадку презюмується, а протилежного учасниками судового розгляду не доведено).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що єдиною підставою для перерахування ним коштів пайової участі на розвиток інфраструктури міста є лише договір про пайову участь, спростовані вищевикладеними обставинами.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності, визнані судом необґрунтованими, оскільки про порушення свого права позивач дізнався тільки 12.06.2015, коли на адресу департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшла вимога Державної фінансової інспекції в Запорізькій області. Позов подано до суду 17.05.2018. Таким чином, позивачем дотриманні положення ст. 257 Цивільного кодексу України, підстав для застосування спливу строку звернення з позовом до суду не має.

Відповідач не довів, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач міг дізнатися про порушення свого права раніше. Декларація 2012 року втратила чинність у зв'язку з поданням нової декларації 2014 року, тому відповідач безпідставно посилається на неї як на доказ введення об'єкту в експлуатацію. В реєстрі Державної архітектурно-будівельної інспекції відсутні відомості про декларацію 2012 року. Єдиним доказом введення об'єкту в експлуатацію наразі є декларація 2014 року.

Реєстрація цієї декларації в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області та в реєстрі декларацій не свідчить про те, що про даний факт був обізнаний позивач, адже Інспекція є державним органом виконавчої влади. Позивач є представницьким органом місцевого самоврядування і не є розпорядником інформації щодо дозвільних документів на будівництво.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла на момент подачі відповідачем виправленої декларації 2014 року, замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва. Отже, обов'язок повідомити позивача про закінчення будівництва покладається саме на відповідача. Відповідач не надав суду доказів виконання зазначеної вимоги.

Посилання відповідача на те, що позивач передбачав в місцевому бюджеті 2012 року отримання доходу від пайової участі відповідача судом не приймаються до уваги як доказ обізнаності позивача про закінчення будівництва, оскільки, по-перше, в долучених у справі рішеннях місцевої ради про внесення змін до бюджету міста на 2012 рік не зазначено про те, що кошти пайової участі передбачено отримати саме від відповідача, а по-друге, як пояснив представник позивача, позивачем були заплановані доходи бюджету на підставі отриманого повідомлення відповідача повідомлення про початок будівництва, а не про його закінчення. Матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про закінчення будівництва раніше 12.06.2015.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 7 298,56 грн. покладається на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, код ЄДРПОУ 22115910) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, на розрахунковий рахунок: 31518921008002, отримувач: УК у м. Запоріжжі/Запоріжжя/24170000, код ЄДРПОУ отримувача: 38025409, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 24170000, найменування коду класифікації доходів бюджету: Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту ) збитки в розмірі 486 570,60 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят грн. 60 коп.).

Стягнути з спільного українсько-американського підприємства "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, код ЄДРПОУ 22115910) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, на розрахунковий рахунок: 35418024034816 в УДКСУ у м.Запоріжжі Запорізької області, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, МФО 813015, код ЄДРПОУ 02140892) витрати зі сплати судового збору в сумі 7 298,56 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто вісім грн. 56 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова