Рішення

від 19.07.2018 по справі 922/3875/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/3875/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до Селянського фермерського господарства "Еліта", с. Троїцьке , та до Шевченківської районної державної Адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове про визнання недійсним договору за участю представників:

прокурора - Зливка К.О. (посвідчення № 047938 від 13.09.2017 р.);

позивача - Чернишов К.О. (довіреність № 32-20-0.14-73/62-18 від 20.04.2018 р.);

1-го відповідача - Губський С.М. (довіреність № б/н від 05.12.2017 р.);

2-го відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Селянського фермерського господарства "Еліта" і Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами 11.04.2007 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040770400224, яким СФГ "Еліта" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 45,00 га (рілля), що знаходиться на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 р., у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 р. касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 р. і рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. у справі № 922/3875/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018 р., для розгляду справи № 922/3875/17 визначено суддю Жигалкіна І.П.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2018 р. було відкрито новий розгляд справи; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено його на 05.07.2018 р. о 10:00. Ухвалою суду від 05.07.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розглду по суті на 19.07.2018 р. о 10:20.

Представник Першого Відповідача в судове засідання з"явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в позові відмовити повністю.

Представник Другого Відповідача в судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому просить в позові відмовити повністю.

Прокурор та Позивач в судове засідання з"явились, підтримують свої позовні вимоги та просять їх задовольнити.

Прокурор позов обгрунтовує наступним.

Розпорядженням голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.08.2006 р. № 263 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано в оренду СФГ Еліта земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області.

На виконання зазначеного розпорядження між Шевченківською районною державною адміністрацією та СФГ Еліта укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель резервного фонду площею 45,00 га (рілля), що знаходиться на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір оренди земельної ділянки 11.04.2007 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040770400224.

Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 14.09.2017 № 10-20-0.23,29-123/120-17 встановлено, що в архіві відділу відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до інформації Шевченківської районної ради Харківської області від 14.09.2017 № 320 технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки на сесіях районної ради не затверджувалася.

Прокурор вважає, що вказаний договір оренди землі суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковим.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Проте, у договорі оренди земельної ділянки державної форми власності, укладеного між відповідачами 29.12.2007 р., розміри орендної плати встановлено з порушенням вимог ст. 13 Закону України Про оцінку земель .

Не зважаючи на те, що у зазначеному договорі оренди земельної ділянки, вказано розмір нормативної грошової оцінки, яка визначена на підставі проведеного розрахунку вартості земельної ділянки, проте технічна документація з оцінки землі фактично не складалась, Шевченківською районною радою не затверджувалась.

Як зазначає Прокурор, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства. Отже, спірний договір укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст. ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки, орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсними у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цих правочинів встановленого законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою КМУ № 1724 від 13.12.2006 р. Деякі питання оренди земель , яка на даний час діє і ніким не скасована, затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена.

Оспорюваний договір оренди укладений між СФГ Еліта та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за номером 040770400224 передбачає, що орендна плата п.8 складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем рівними частками щомісячно, а Додатком № 2 до вказаного Договору оренди, що є його невід'ємною частиною є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена де є пряме посилання на вказану вище Постанову КМУ № 1724 від 13 грудня 2006 р.

Жодним діючим в України Законом чи підзаконним актом не передбачено обов'язок орендаря на виготовлення за власний рахунок технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Прокурор у своєму позові посилається на ст.1, ст.13 ч.1 ст.15 та ст.21 Закону України Про оренду землі і вважає, що вказаний вище договір порушує ці статті Закону України, але наприклад ст. 13 Закону передбачає що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Шевченківська районна державна адміністрація передала СФГ Еліта за плату у володіння і користування земельну ділянку із земель запасу площею 22,6609 га рілля для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ст. 15 ч. 1 Закону передбачає, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, в Договорі - п. 8,9,10,11 та 12 повністю відповідають ст. 15 та 21 Закону України Про оренду землі .

Перебуваючи в статусі орендаря, СФГ Еліта уклало договір з відповідною ліцензованою структурою на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді. На даний час технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6325755000:06:001:0093 площею 45,0000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розроблена, пройшла експертизу та затверджена рішенням сесії Шевченківської районної ради та 11.12.2017 р. отримано у Шевченківському районному відділі Головного управління держгеокадастру у Харківській області Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №179/180-17 і орендну плату у розмірі, передбаченому договором СФГ Еліта сплачує відповідно до розробленої та затвердженої нормативної грошової оцінки.

Як доказ прокурор надає до суду лист ГУ держгеокадастру у Харківській області від 04.10.2017 р. за №10-20-14-14385/0/19-17, у якому зокрема зазначено, що ГУ держгеокадастру в Харківській області в частині усунення порушень оспорюваного договору оренди землі жодних заходів не вживалося, але саме в цей час ГУ держгеокадастру в Харківській області проводило експертизу технічної документації з нормативної грошової оцінки кадастровий номер 6325755000:06:001:0093 площею 45,0000 га розташованої за межами населених пунктів на території Шевченківської селищної ради, а тому заява ГУ держгеокадакстру в Харківській області про те, що ця установа не знала про вказаний договір оренди земельної ділянки не відповідає дійсності.

Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325755000:06:001:0093 площею 45,0000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між СФГ Еліта та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040770400224, а також зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повністю відповідає вимогам діючого законодавства України.

Цивільним кодексом України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом із тим ч.ч. 1, 2 ст. 29 ГПК України (в редакції на час звернення прокурора до суду) встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Але при цьому закон не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За змістом наведених положень закону статей позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 17.02.2016 р. у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015р. у справі №6-178гс15, від 23.12.14 р. у справі № 3-194гс14 у справі №914/801/17 від 24.01.2018р., у справі 922/4444/16).

Попередніми судовими засіданнями встановлено, що на момент укладення оскаржуваного договору оренди земель сільськогосподарського призначення уповноваженим органом держави щодо розпорядження цими землями, оренди, в силу вимог чинної на той час ст. 122 та пункту 12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України була Шевченківська РДА. Внаслідок змін в чинному законодавстві України до ГУ Держгеокадастру у Харківській області перейшли повноваження Шевченківської РДА щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею.

При цьому в спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів.

Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності в даному спорі слід з'ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що про порушення прав держави уповноважений орган держави (Шевченківська РДА) знав на момент укладення оскаржуваного договору, оскільки йому про відсутність нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки було відомо з технічної документації на спірну земельну ділянку, яку він затверджував, а представник цього уповноваженого органу держави підписав оскаржуваний договір та мав його примірник.

Враховуючи зазначене вважаємо, що перебіг позовної давності необхідно рахувати з часу, коли саме Шевченківська РДА довідалась або могла довідатись про порушення прав держави, а не з моменту, коли ГУ Держгеокадастру у Харківській області (як позивач в особі якого в інтересах держави звернувся прокурор) довідалось про порушення прав.

Для держави в особі її уповноваженого органу (Шевченківської РДА) строк позовної давності за вимогами про визнання недійсним договору оренди почав обчислюватися з моменту укладення оскаржуваного договору у 2006 році та закінчився у 2009 році, а тому наявні підстави для відмови у позові про визнання недійсним цього договору у зв'язку зі спливом строку позовної давності та наявності заяви відповідачів про застосування наслідків такого спливу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 93, 125, 126 189 Земельного кодексу України, ст. 14, 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 179, 184, 188, 193 Господарського кодексу України, ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2018 р.

Суддя І.П. Жигалкін