Постанова

від 24.07.2018 по справі 921/165/16-г/7

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. м. Львів Справа № 921/165/16-г/7

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Хабіб М.І.

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.,

та представників сторін:

стягувача - Сердюк М.Б. (довіреність від 22.02.2018 №09/12/116);

боржника - не з'явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", від 30.10.2017 №09-1/82 (вх. апеляційного суду від 09.07.2018 №01-05/2065/18)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 (колегія суддів у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів Андрушків Г.З. та Хоми С.О.) про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017

у справі №921/165/16-г/7

Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

Боржник: Приватне підприємство "Агрофірма "Україна", с. Сидорів Гусятинського району Тернопільської області

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ Промінвестбанк ) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП "Агрофірма "Україна" про стягнення 894 638,33 грн, з яких: 140 000,00 грн - заборгованість по кредиту та 754 638,33 грн - заборгованість по процентах, нарахованих за період з 01.01.2011 по 30.06.2015 ( з урахуванням заяви від 19.05.2016 про збільшення розміру позовних вимог в частині кредиту та зменшення позовних вимог по процентах) (том 1, а.с. 5-9, а.с. 219-221).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.05.2017 у справі №921/165/16-г/7 відмовлено у задоволенні позову ПАТ Промінвестбанк до ПП "Агрофірма "Україна" про стягнення 894 638,33 грн (том 2,а.с. 183-193).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.05.2017, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПП "Агрофірма "Україна" на користь ПАТ Промінвестбанк 888 342,33 грн заборгованості, з яких: 133 704,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 754 638,33 грн заборгованості по процентах за період з 01.01.2011 по 30.06.2015, а також 13 324,30 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 14 787,16 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (том 3,а.с. 167-181).

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 Господарським судом Тернопільської області видано накази від 05.10.2017 (том 3,а.с. 198-200).

12.10.2017 ПП "Агрофірма "Україна" (боржник) звернулося до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №921/165/16-г/7 на підставі ст. 121 ГПК України та ст. 36 ЗУ Про виконавче провадження (том 3, а.с. 203-205).

Заява обгрунтована неможливістю виконання рішення у зв'язку з важким фінансовим станом боржника, спричиненим несвоєчасними розрахунками контрагентів з підприємством. ПП "Агрофірма "Україна" вказує, що ТОВ Мікоген Україна заборгувало йому 3 296,00грн, ФОП Шатківська - 12 300,00грн, ПП Обрій - 17 200,00грн, ТОВ Кремена - 11400,00грн, одержання цих боргів передбачається упродовж 2018-2019 років. Поряд з тим, зазначає, що ПП Агрофірма Україна також має заборгованість перед Гусятинським районним відділенням електромереж на суму 19 408,00грн, перед ТОВ Грибна долина на суму 7 200грн та заборгованість по заробітній платі працівникам та нарахуваннями на неї на суму 9800,00грн. У зв'язку з чим вказує, що стягнення боргу за судовим рішенням без розстрочки його виконання спричинить неможливість погашення заборгованості за іншими платежами, податками, зборами та спричинить труднощі у своєчасній виплаті заробітної плати працівникам.

Відтак боржник просив розстрочити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 на період з грудня 2017року по грудень 2019року шляхом сплати рівними частинами щомісяця по 38 186,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 (колегія суддів у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів Андрушків Г.З. та Хоми С.О.) заяву боржника задоволено. Розстрочено виконання постанови на два роки шляхом сплати рівними частинами щомісяця по 38 186,00 грн, починаючи з грудня 2017 року і по грудень 2019 року ( т.3, а.с.225-228).

При задоволенні заяви про розстрочку виконання постанови суд першої інстанції виходив з того, що боржником підтверджено нестабільний фінансовий стан підприємства, зокрема, довідками про наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, довідкою АТ УкрСиббанк про залишок грошових коштів на рахунку станом на 12.10.2017 в сумі 400,31грн. Суд також вказав на те, що боржником вживаються заходи для відновлення платоспроможності підприємств, планується введення нового виробництва із штатом 30 працівників, в той час як на даний час працює 3 працівники. Крім того, суд врахував відсутність вини боржника у виникненні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягувач( ПАТ Промінвестбанк ) не погодився з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви боржника про розстрочку виконання постанови ( т.4, а.с 139-142).

Скаржник вказує, зокрема, що наведені боржником обставини характеризують господарську діяльність боржника, його комерційний розрахунок та ризик, а надані ним довідки щодо його платоспроможності є вибірково сформованими та не можуть бути належними доказами реального фінансового стану боржника. Зазначає, що боржник надав лише довідку АТ УкрСиббанк про залишок коштів на рахунку, хоча кошти боржника можуть знаходитися на інших рахунках, відкритих в інших банках. Вважає, що при розстроченні виконання постанови суд врахував лише інтереси боржника, не врахувавши інтересів банку та період виникнення заборгованості.

У зв'язку з оскарженням ПП "Агрофірма Україна" у касаційному порядку постанови апеляційного суду від 21.09.2017 матеріали справи №921/165/16-г/7 були надіслані апеляційним судом до Вищого господарського суду України, апеляційна скарга ПАТ "Промінвестбанк" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 була надіслана Господарському суду Тернопільської області.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №921/165/16-г/7 касаційну скаргу ПП "Агрофірма "Україна" залишено без задоволення, постанову апеляційного суду від 21.09.2017- без змін.

09.07.2018 від Господарського суду Тернопільської області надійшли матеріали справи №921/165/16-г/7 разом із апеляційною скаргою ПАТ Промінвестбанк від 30.10.2017 №09-1/82 .

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у справі №921/165/16-г/7 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Промінвестбанк та призначено розгляд справи на 24.07.2018.

У судовому засіданні 24.07.2017 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання постанови від 21.09.2017 у даній справі.

Боржник (ПП Агрофірма Україна ) не забезпечив явки свого представника та не подав відзиву на апеляційну скаргу. Натомість, 23.07.2018 від боржника надійшло клопотання про надіслання йому копії апеляційної скарги, продовження терміну для подання відзиву на апеляційну скаргу та відкладення розгляду справи. Боржник стверджує, що за усною інформативною довідкою, отриманою у відділені поштового зв'язку с. Сидорів, листів від ПАТ Промінвестбанк (скаржник) на адресу підприємства не надходило, тому вважає, що скаржник не надсилав йому копії апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на наступне.

ПАТ Промінвестбанк (скаржник) додав до апеляційної скарги як доказ надіслання копії апеляційної скарги боржнику опис вкладення у цінний лист від 30.10.2017 та фіскальний чек від 30.10.2017, згідно з якими апеляційна скарга від 30.10.2017 надіслана як рекомендоване поштове відправлення за №0100155319369 на адресу ПП Агрофірма Україна : вул. Центральна, 2 , с. Сидорів Гусятинського району Тернопільської області (том 4,а.с. 144-145).

Відповідно до відомостей зі сайту ПАТ Укрпошта рекомендоване поштове відправлення №0100155319369 вручене адресату 06.11.2017 особисто.

Отже, доводи ПП Агрофірма Україна про ненадсилання йому банком копії апеляційної скарги та неодержання її підприємством спростовуються матеріалами справи і відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, згідно з відомостями зі сайту ПАТ "Укрпошта" ПП Агрофірма Україна отримало ухвалу апеляційного суду від 12.07.2018 про відкриття провадження у даній справі, якою зобов'язано боржника подати відзив на апеляційну скаргу, відтак боржник мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та подати відзив на апеляційну скаргу.

Поряд з тим, в силу ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також виходячи з приписів частини 12-ї статті 270 ГПК України, якою встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, апеляційний вважає можливим розглянути справу за відсутності представника боржника.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 25.10.2017 діяв Господарський процесуальний кодекс України у редакції, чинній до 15.12.2017, яка втратила чинність з 15.12.2017 згідно із Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Відповідно до ст.121 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Аналогічне за змістом положення міститься в статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 № 9 роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо ( п.7.1.2)

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Як на підставу розстрочки виконання постанови апеляційного суду боржник посилався на нестабільний фінансовий стан підприємства, на підтвердження якого подав суду довідки від 12.10.2017 про кредиторську заборгованість підприємства станом на 01.10.2017 в сумі 39 209,00 грн та дебіторську заборгованість перед підприємством в сумі 44 421,00 грн, які підписані директором підприємства та представником. Також подав довідку АТ "УкрСиббанк" від 12.10.2017 №62-8/401 про залишок грошових коштів ПП "Агрофірма "Україна" на рахунку станом на 12.10.2017 в сумі 400,31 грн. Крім того, боржник подав довідку про те, що до 01.10.2018 на підприємстві планується введення нового виробництва та збільшення штату працівників до 30 чоловік (том 3, а.с.206- 209).

В силу вимог ст. ст. 33,34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний суд вважає, що подані боржником довідки про наявність кредиторської заборгованості підприємства перед іншими особами (у довідці вказано 2 кредитори та заборгованість по зарплаті) та дебіторської заборгованості інших осіб перед підприємством (у довідці вказано 4 дебітори) не можуть бути належними та допустимими доказами складного фінансового стану підприємства та наявності виняткових обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у встановлений законом строк. Ці довідки лише відображають поточну заборгованість підприємства перед певними конкретними особами та інших конкретних осіб перед підприємством, а не фінансовий стан підприємства в цілому. Фінансової звітності підприємства суду не надано.

Разом з цим, довідка АТ "УкрСиббанк" від 12.10.2017 про залишок грошових коштів ПП "Агрофірма "Україна" на рахунку станом на 12.10.2017 в сумі 400,31 грн не може бути доказом відсутності коштів у боржника, оскільки, як вірно вказує скаржник (банк), у підприємства можуть бути кошти на інших рахунках, відкритих в інших фінансових установах, про наявність чи відсутність яких боржник відомостей не подав, а суд цих обставин не дослідив.

У запереченнях на заяву боржника про розстрочення виконання судового рішення (а.с.216-217) банк вказував на наявність у власності боржника майна, яке боржник передав банку в заставу та в іпотеку, за рахунок якого може бути погашений борг, однак суд не звернув на це уваги.

Довідка боржника про те, що на підприємстві заплановано введення нового виробництва та збільшення штату працівників оцінюється апеляційним судом критично як така, що не підтверджує жодних обставин, а лише вказує на наміри підприємства.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами скаржника та вважає, що наведені боржником обставини помилково були взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки вони не є тими обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення, та не свідчать про неможливість виконання постанови апеляційного суду від 21.09.2017 у даній справі.

Крім того, з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 вбачається , що присуджена до стягнення заборгованість виникла за період з 01.01.2011 по 30.06.2015, що свідчить про тривале невиконання боржником своїх зобов'язань перед банком. При цьому, у ПАТ Промінвестбанк існують зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами, а відстрочення виконання рішення суду на такий значний період утруднить вчасне погашення грошових зобов'язань банку перед клієнтами та кредиторами. Однак, суд першої інстанції прийняв до уваги лише доводи боржника щодо його важкого фінансового стану та не врахував інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято судове рішення про стягнення боргу.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в порушення вимог статті 121 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, господарський суд за відсутності обставини, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють своєчасне виконання судового рішення, неправомірно розстрочив на 2 роки виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №921/165/16-г/7. Отже, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 належить скасувати та відмовити ПП Агрофірма Україна у задоволенні заяви про розстрочення виконання названої постанови.

Судовий збір, сплачений стягувачем при поданні апеляційної скарги, покладається на боржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 255,269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2017 у справі №921/165/16-г/7 скасувати. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Агрофірма "Україна" про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №921/165/16-г/7 - відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Україна , ідентифікаційний код 14054258, місцезнаходження: 48208, Тернопільська обл., Гусятинський район, село Сидорів на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ідентифікаційний код 00039002, місцезнаходження: 01001, м.Київ, провулок Шевченка, будинок 12 - 1600,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та порядку, встановлені статтями 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 27.07.2018.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.В. Зварич