Постанова

від 19.07.2018 по справі 815/374/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/374/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства ЕФФЕКТ до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гравел про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року приватне підприємство ЕФФЕКТ (далі - ПП ЕФФЕКТ ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) в якому просило, з урахуванням уточнення до адміністративного позову, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та № 0009341402 (т. 3 а. с. 6-10).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01 по 07 вересня 2016 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ ТД Гравел за період січень 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 14 вересня 2016 року за № 288/15-32-14-02/33803233, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 3, п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 233637,17 грн., та завищено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 63731 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2016 року № 0009351402, яким ПП ЕФФЕКТ збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 233637,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58409,29 грн., а також № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позовні вимоги ПП ЕФФЕКТ задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та № 0009341402.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано у повному обсязі складені належним чином первинні та бухгалтерські документи щодо придбання товару у ТОВ ТД Гравел по спірній господарській операції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що викладені в рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що договором поставки укладеним позивачем з контрагентом ТОВ ТД Гравел не зазначено: які саме умови поставки Інкотермс застосовані, не вказано місце навантаження (передачі) товару (склад покупця, склад продавця, кар'єр, адреса, тощо). Відсутні специфікації товарів, які є невід'ємною частиною договору . Не зазначено хто укладав договір з перевізником, розрахунки з перевізником, вантажно-розвантажувальні роботи. Крім того, відповідач зазначає, що за технічними можливостями не можливо було здійснювати шість рейсів щодо перевезення товару в один день одним и тим же водієм на відстані Миколаївська область - Одеса. До того ж, контролюючий орган вказує, що ТОВ ТД Гравел не зареєстровано податкових накладних на придбання транспортних послуг та оренди транспортних засобів за січень 2015 року. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що з 01 по 07 вересня 2016 року посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ ТД Гравел за період січень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 14 вересня 2016 року за № 288/15-32-14-02/33803233, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 3, п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 233637,17 грн., та завищено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 63731 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2016 року № 0009351402, яким ПП ЕФФЕКТ збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 233637,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58409,29 грн., а також № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн..

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу (у вказаній вище редакції) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у вказаній вище редакції) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону (у вказаній вище редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за січень 2015 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ТОВ ТД Гравел на загальну суму 233637,17 грн..

Так, основним видом діяльності ПП ЕФФЕКТ є будівництво житлових і нежитлових будівель.

При цьому між позивачем (Покупець) та ТОВ ТД Гравел (Постачальник) укладено договір поставки від 01 жовтня 2014 року № 1/10, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю будівельні матеріали в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товарів та своєчасно здійснити його оплату.

Загальна вартість цього Договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим Договором партій Товару. Вартість партії Товару за цим договором здійснюється шляхом 100% передплати не пізніше ніж за три доби до моменту поставки відповідної замовленої партії Товару. (п.п. 6.1.2 та 6.2.1 Договору).

Умови поставки визначаються Сторонами відповідно до INCOTERMS, 2010 (п. 4.1 Договору) (т. 1 а. с. 38-41).

Крім того, позивачем надано до суду Додаткову угоду до названого вище договору на поставку будівельних матеріалів, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та оборотно-сальдові відомості по рахунку позивача щодо будівельних матеріалів, придбаних протягом перевіреного періоду у контрагента-постачальника ТОВ ТД Гравел ( т. 1 а. с. 42, 43- 67, 75-250, т. 2 а. с. 1-43).

Разом з цим, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть, серед іншого, свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своїх вимог, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товарів та послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що позивачем занижено суму податку на додану вартість, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого у складі вартості товару (будівельні матеріали), придбаного протягом перевіреного періоду у ТОВ ТД Гравел . В обґрунтування висновку щодо безпідставності включення до податкового кредиту сум податку за господарською операцією з названим контрагентом, відповідач зазначає, що договором поставки укладеним позивачем з контрагентом ТОВ ТД Гравел не зазначено: які саме умови поставки Інкотермс застосовані, не вказано місце навантаження (передачі) товару (склад покупця, склад продавця, кар'єр, адреса, тощо). Відсутні специфікації товарів, які є невід'ємною частиною договору .

Крім того, ПП ЕФФЕКТ до перевірки не надано первинні документи, зокрема договори на транспортування товару, журнал складського обліку товару, супровідні документи на перевезення товарів (ТТН, тощо), згідно видаткової накладної від 29 січня 2015 року № 29/1/1 та інші документи, що підтверджують зазначену операцію та подальше використання даних товарів в господарській діяльності підприємства.

Перевіркою також встановлено, що згідно наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення піску, щебеню та цементу встановлено, що за технічними можливостями не можливо було здійснювати шість рейсів щодо перевезення товару в один день одним и тим же водієм на відстані Миколаївська область - Одеса. Не надано також і договори с перевізниками, які зазначені в названих вище документах на транспортування.

До того ж, контролюючий орган вказує, що ТОВ ТД Гравел не зареєстровано податкових накладних на придбання транспортних послуг та оренди транспортних засобів за січень 2015 року.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем на підтвердження товарності угод між ним та контрагентом надано договір поставки з підприємством-постачальником ТОВ ТД Гравел , видаткові та податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні щодо перевезення названого товару (пісок, щебінь, цемент).

Позивачем також надано договір позички від 14 травня 2014 року № 14/05 щодо нерухомого майна-площадки для складування сировини площею 1000 кв.м., договір оренди офісного приміщення від 01 липня 2016 року, згідно якого позивач (Орендар) орендує частину другого поверху адміністративного побутового корпусу, площею 37 кв. м., а також Журнал складського обліку сипучих запасів (т. 1 а. с. 52-67, 68-69, 70-73).

При цьому зміст окремих первинних документів, наданих позивачем, не відповідає змісту укладених підприємством угод.

Аналізуючи зміст наведеної вище угоди, укладеною позивачем з названим підприємством-постачальником, апеляційний суд зазначає, що протягом перевіреного періоду ПП ЕФФЕКТ видано видаткову накладну від 29 січня 2015 року № 29/01/1 та податкову накладну від 29 січня 2015 року № 4 на товар в асортименті (цвяхи, плитка тротуарна, земля рослинна, муфти, труби, тощо) на загальну суму 28838,20 (у т. ч. ПДВ), а також видаткову накладну від 28 січня 2015 року № 28/01/2 та податкову накладну від 28 січня 2015 року № 2 на будівельні матеріали (пісок, щебінь, цемент) на загальну суму 268529,97 (у т. ч. ПДВ).

Документи, підтверджуючі поставку товару (акти виконаних робіт/послуг, журнали складського обліку матеріально відповідальних осіб, тощо) та супровідні документи на перевезення товарів (ТТН, тощо), згідно видаткової накладної від 29 січня 2015 року № 29/01/1 як до перевірки, так і до суду позивачем не надано.

До перевірки ПП ЕФФЕКТ було надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару, зокрема піску, щебеню та цементу, згідно яких вбачається, що в графі Вантажоодержувач вказано два підприємства ПП ЕФФЕКТ та ТОВ ТД Гравел , проте відповідно до договору постачання та доповнення до нього не можливо встановити точну адресу куди потрібно поставити товар, а також хто оплачує вартість перевезення товару в м. Одесі.

Крім того, в графі Пункт навантаження та Пункт розвантаження не зазначено повні адреси, а зазначено лише м. Одеса та Прибужський гранкарєр або Олександрійський завод Первомайськ, що не дає змогу ідентифікувати точну адресу навантаження та розвантантаження товару.

Разом з цим, аналізом можливості перевезення за зазначеними параметрами встановлено, що:

- ТТН від 10 січня 2015 року № 838967, № 838972, № 838977, № 838952, № 838957 та № 838962 де Гончар, здійснено перевезення щебеню 40/70 до Пункту розвантаження м. Одеса, що не є можливим у зв'язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження;

-ТТН від 10 січня 2015 року № 838970, № 838975, № 838980, № 838955, № 838960, № 838965 де Каретников, здійснено перевезення щебеню 40/70 до Пункту розвантаження м. Одеса, що не є можливим у зв'язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження;

-ТТН від 10 січня 2015 року № 838968, № 838973, № 838978, № 838953, № 838958, № 838963 де Савельев, здійснено перевезення щебеню 40/70 до Пункт розвантаження м. Одеса, що не є можливим у зв'язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження;

- ТТН від 10 січня 2015 року № 838969, № 838974, № 838979, № 838954, № 838959, № 838964 де Телажко, здійснено перевезення щебеню 40/70 до Пункт розвантаження м. Одеса що не є можливим у зв'язку з віддаленістю Пункту навантаження та Пункту розвантаження.

Отже, водії Гончар, Каретников, Савельев та Телажко здійснювали протягом 10 січня 2015 року шість рейсів на відстань 144-166 км, що потребує приблизно 18 годин в одному напрямку, без урахування часу на навантажувально/розвантажувальні роботи, та повернення автомобіля до пункту навантаження, що не є фізично можливим здійснити дані перевезення одним водієм.

За технічними характеристиками (можливостями) вантажних автомобілів МАН, ДАФ або ІВЕКО, середня швидкість при їх завантаженості 40 тонн та більше, не може перевищувати 40-50 км/год. Враховуючи, що відстань між Пунктом навантаження (зазначеним у ТТН): Прибужський гранкарьєр (с. Прибужжя Доманівського району, Миколаївської області) до Пункту розвантаження (зазначеним у ТТН): м. Одеса становить 144-166 км, то час руху завантаженого автомобіля становитиме не менше 3 годин в одну сторону.

Таким чином, зважаючи на необхідність часу для навантаження та розвантаження автомобіля, умов завантаженості (щільності руху) автомобільних доріг, тощо, кількість поїздок одним водієм, одним транспортним засобом, протягом однієї доби (робочого дня) не може перевищувати одного-двох рейсів (в одну сторону).

Також, ТОВ ТД Гравел не зареєстровано податкових накладних на придбання та транспортних послуг та оренди транспортних засобів за січень 2015 року.

Таким чином, ТОВ ТД Гравел не могло реалізувати даний вид товару, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутнього управлінського та виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, що в свою чергу підтверджується дефектністю первинних документів, наданих до перевірки та наведених вище.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що згідно інформації державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 14 лютого 2014 року ТОВ ТД Гравел , за ідентифікаційний код юридичної особи 39098918, зареєстровано за юридичною адресою: просп. Перемоги, 19, кв. 29, м. Кам'янське Дніпропетровської області, 51940, в той час як вже з 14 лютого 2015 року, тобто одразу після формування податкового кредиту за січень 2015 року по спірних правовідносинах, за тим же ідентифікаційним кодом зареєстрована інша юридична особа під назвою Траст Гравел за місцем знаходженням просп. Нікопольський , буд. 34, м. Маріуполь Донецької області, 87513 (т. 3 а. с. 52-55, 193-200).

Колегія суддів не бере також до уваги надані до суду апеляційної інстанції пояснення позивача у відзиві щодо допущення технічної описки в даті ТТН № 838967-838970, № 838971-838975, № 838977-838980 а саме замість дати 11.01.2015 , проставлено 10.01.2015 , а також надані копії актів приймання-передачі товару, копії заявок на поставку товарів та довіреностей на отримання цього товару, оскільки представником позивача не надані пояснення щодо поважності причини ненадання відповідної первинної документації як під час перевірки, так і до суду першої інстанції.

При цьому надана інформація стосується лише придбання піску, щебеню та цементу.

Пояснення щодо асортименту товарів згідно видаткової накладної від 29 січня 2015 року № 29/01/1 та податкової накладної від 29 січня 2015 року № 4 на товар в асортименті (цвяхи, плитка тротуарна, земля рослинна, муфти, труби, тощо) та його використання у власній господарській діяльності, представником позивача не надано.

Таким чином, з урахуванням встановлених у сукупності доказів та обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість реального здійснення ТОВ ТД Гравел господарської операції за договором поставки з ПП ЕФФЕКТ від 01 жовтня 2014 року № 1/10, що свідчить про правомірність визначення позивачу контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість по названій господарській операції на суму 233637,17 грн., яке визначено відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та, відповідно, податковим повідомлення-рішення № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн.

Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ПП ЕФФЕКТ .

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог приватному підприємству ЕФФЕКТ .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 29 липня 2018 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Бойко А.В.