Постанова

від 07.02.2019 по справі 815/374/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №815/374/17

адміністративне провадження №К/9901/60597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої В.І. Пасічник С.С., за участю секретаря судового засідання - Титенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства Еффект на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018(колегія у складі суддів: Димерлій О.О., Бойко А.В., Єщенко А.Ю.) у справі № 815/374/17 за позовомПриватного підприємства Еффект доГоловного управління ДФС в Одеській області третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гравел провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЕФФЕКТ (далі - ПП ЕФФЕКТ ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та № 0009341402.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01 по 07 вересня 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ ТД Гравел за період січень 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 14 вересня 2016 року за № 288/15-32-14-02/33803233, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 3, п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 233637,17 грн., та завищено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 63731 грн.

Зазначений акт став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2016 року № 0009351402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 233637,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58409,29 грн., а також № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позовні вимоги ПП ЕФФЕКТ задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та № 0009341402.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано у повному обсязі складені належним чином первинні та бухгалтерські документи щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ ТД Гравел .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволені позовних вимог відмовлено. Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги податкового органу, прийшов до висновку про неможливість реального здійснення ТОВ ТД Гравел господарської операції за договором поставки з ПП ЕФФЕКТ від 01 жовтня 2014 року № 1/10, що свідчить про правомірність визначення позивачу контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість по названій господарській операції на суму 233637,17 грн., яке визначено відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 17 жовтня 2016 року № 0009351402 та, відповідно, податковим повідомленням-рішенням № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що укладена ним з ТОВ ТД Гравел господарська угода носить реальний характер та не визнана в законодавчо обумовлений спосіб нечинною. Крім того, факт завершеності господарських правовідносин із контрагентом підтверджуються відповідними первинними та бухгалтерськими документами, що долучені до матеріалів справи.

В письмовому відзиві запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено з 01 по 07 вересня 2016 року документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ ТД Гравел за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2016 року за № 288/15-32-14-02/33803233, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 3, п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 233637,17 грн., та завищено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 63731 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2016 року № 0009351402, яким ПП ЕФФЕКТ збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 233637,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58409,29 грн., а також № 0009341402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 63731 грн.

Судами також встановлено, що податковий кредит січня 2015 року позивачем формовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ ТД Гравел на загальну суму 233637,17 грн., при виконанні договору поставки від 01 жовтня 2014 року № 1/10.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав юридичну оцінку наданим позивачем податковим та видатковим накладним, товарно-транспортним накладним, актам приймання виконаних робіт, платіжним дорученням, договору позички площадки для складування сировини від 14.05.2014 з ТОВ Альянс , актам виконаних робіт, що підписані в зв'язку з виконанням договорів підряду з КП Теплопостачання міста Одеси , Управлінням дорожнього господарства Одеської міськради.

У той же час, суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення врахував те, що позивачем до перевірки не були надані первинні документи, зокрема договори на транспортування товару, журнал складського обліку товару, супровідні документи на перевезення товарів (ТТН, тощо), згідно видаткової накладної від 29 січня 2015 року № 29/1/1 та інші документи, що підтверджують зазначену операцію та подальше використання даних товарів в господарській діяльності підприємства. За технічними можливостями не можливо було здійснювати кількість рейсів в один день одним й тим же водієм на відстані Миколаївська область - Одеса. З товарно-транспортних накладних на перевезення товару, зокрема піску, щебеню та цементу в графі Вантажоодержувач вказано два підприємства ПП ЕФФЕКТ та ТОВ ТД Гравел , проте відповідно до договору постачання та доповнення до нього неможливо встановити точну адресу куди потрібно поставити товар, а також хто оплачує вартість перевезення товару в м. Одесі. В графі Пункт навантаження та Пункт розвантаження не зазначено повні адреси, а зазначено лише м. Одеса та Прибужський гранкар'єр або Олександрійський завод Первомайськ, що не дає змогу ідентифікувати точну адресу навантаження та розвантантаження товару. Також, ТОВ ТД Гравел не зареєстровано податкових накладних на придбання та транспортних послуг та оренди транспортних засобів за січень 2015 року. ТОВ ТД Гравел не могло реалізувати товар у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутнього управлінського та виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, що в свою чергу підтверджується дефектністю первинних документів.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, касаційний суд вважає його висновки про необґрунтованість позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційним судом не було враховано те, що право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежено поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки або під час судового провадження у суді першої інстанції. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та подавати докази на підтвердження таких заперечень, надається платникові як на усіх стадіях податкового контролю, так і на усіх стадіях судового процесу (на яких допускається подання учасником процесу нових доказів).

Звертається увага, що за вимогами ч.4 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Однак поза межами уваги апеляційного суду залишилось те, що за умови не витребовування місцевим судом певних доказів та/або достатності для прийняття рішення доказів у справі, неподання їх учасником процесу суду першої інстанції не можна вважати причиною,що об'єктивно залежала від нього.

Мотивуючи своє рішення відсутністю та/або неналежністю первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій позивача, суд обмежився лише наведенням мотивів дублюючим акт перевірки, не витребувавши та не дослідивши докази щодо не реєстрації податкових накладних, про що свідчить їх відсутність в матеріалах справи.

Посилання на відсутність матеріально-технічної бази та трудових ресурсів у контрагента, спростовується самим актом перевірки.

Викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судом всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, а також про надання переваги одним доказам поряд з іншими. Покладення в основу висновків припущень, оскільки їх зроблено без дослідження належних та допустимих доказів.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, надати юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Згідно частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Еффект задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник Судді Верховного Суду