Рішення

від 03.07.2008 по справі 2-540/2008

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: № 2-540

2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2008 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді     ГРОМОВОЇ І.Б.

при секретарі     Сокирко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2007 року в 07-40 год. ОСОБА_2, на підставі доручення керуючи автомобілем НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_5, на перехресті пр. Ювілейний - вул.  Лахтинська в м. Запоріжжя, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1., за яким повинен був надати перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення його автомобіль отримав пошкодження, а йому завдано матеріальної шкоди в сумі 9605, 66 грн. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 24 січня 2008 року, яким відповідача піддано адміністративному стягненню за порушення ПДД України.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві також зазначає, що окрім матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 йому завдано моральної шкоди, яка виразилася в тому, що у зв'язку з ДТП він переніс нервовий стрес. За наданням медичної допомоги він не звертався, але в нього порушився сон, з'явилася головна біль, він відчуває моральні страждання, а все це негативно відображається на його нервовій системі. Тоді як відповідач ОСОБА_2 уникає будь-якого спілкування з ним, не з'явився на проведення оцінки шкоди, завданої його автомобілю, хоча і отримав його телеграму про місце та час проведення експертизи, та не з'явився на розгляд адміністративної справи при притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в сумі 9605 та моральну шкоду в сумі 4000 грн., а також понесені ним витрати на проведення експертизи в сумі 450, 00 грн., судові витрати в розмірі 180, 00 грн., а також вартість правової допомоги адвоката в сумі 500, 00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнав, але пояснив, що внаслідок ДТП він також постраждав, та його автомобіль пошкоджений, а через брак коштів він не в змозі в добровільному порядку сплатити матеріальну шкоду, завдану ОСОБА_1 внаслідок ДТП.

Суд, вислухавши пояснення позивача, а також пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РАР 165197, виданого Запорізьким МРЕВ-1 ДАІ УМВС України 21 серпня 2006 року, автомобіль ЗАЗ 1102 2005 року випуску синього кольору державний реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_1.

29 листопада 2007 року в 07-40 год. ОСОБА_2, на підставі доручення керуючи автомобілем НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_5, на перехресті пр. Ювілейний - вул.  Лахтинська в м. Запоріжжя, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1., за яким повинен був надати перевагу в русі автомобілю НОМЕР_4, під керуванням його власника ОСОБА_1

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 24 січня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 68, 00 грн. В судове засідання при розгляді адміністративного матеріалу ОСОБА_2 не з'явився.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 236 з визначення матеріального збитку заподіяного власнику дорожнього транспортного засобу внаслідок ДТП від 19 грудня 2007 року, вартість матеріального збитку на момент оцінки, завданого власнику ДТЗ ЗАЗ 1102 реєстраційний номер НОМЕР_3, при ДТП, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 9605, 66 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 236 від 19 грудня 2007 року ОСОБА_1 за проведення дослідження автомобіля НОМЕР_5 сплачено 450, 00 грн.

Окрім цього, позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої йому відповідачем ОСОБА_6 внаслідок ДТП, яку він оцінює в розмірі 4000, 00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 4000, 00 грн., позивач ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з ДТП він переніс нервовий стрес. За наданням медичної допомоги він не звертався, але в нього порушився сон, з'явилася головна біль, він відчуває моральні страждання, а все це негативно відображається на його нервовій системі.

Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_8, він неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_6 щодо відшкодування вартості завданих внаслідок ДТП збитків, але останній уникає будь-якого спілкування з ним, не з'явився на проведення оцінки шкоди, завданої його автомобілю, хоча і отримав телеграму про повідомлення місця та часу проведення експертизи, та не з'явився на розгляд адміністративної справи при притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином на теперішній час відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку не відшкодував завдану ним шкоду.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених чинним цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену

імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95 р. (зі змінами), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З урахуванням вищевикладеного, в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає позовні вимоги такими, не підлягають задоволенню, оскільки сума 4000 грн. позивачем ОСОБА_1 достатнім чином не обгрунтовані та на їх підтвердження позивачем не було надано жодного доказу.

Окрім цього, позивачем ОСОБА_1 не було надано жодного доказу на підтвердження понесених ним витрат за надання правової допомоги, тому суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 15, 18, 60, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди 10055 (десять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. суму завданої матеріальної шкоди та 101 (сто одну) грн. суму сплаченого судового збору пропорційно суми завданої матеріальної шкоди, а разом 10156 (десять тисяч сто п'ятдесят шість) грн.

В стягненні суми моральної шкоди у розмірі 4000, 00 грн. та суми вартості правових послуг у розмірі 500, 00 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції.