Рішення

від 23.07.2018 по справі 911/918/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/918/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С., за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовної заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Керчтранс , смт.Багерове, Ленінський р-н, АР Крим

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №270 від 08.06.2018);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - позивач, АБ Укргазбанк , банк) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Керчтранс (далі - відповідач, ТОВ Керчтранс ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №89/2013 від 07.06.2013, яка виникла станом на 03.05.2018 у сумі 1 484 531,99грн, з яких: заборгованість по кредиту поточна - 22 752,00грн; заборгованість по кредиту прострочена - 546 048,00грн; заборгованість по процентах поточна - 12 384,25грн; заборгованість по процентах прострочена за період з 04.05.2015 по 03.05.2018 - 380 853,35грн; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту - 133 152,50грн; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 121 780,44грн; сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту - 93 789,32грн; сума індексу інфляції простроченої заборгованості по нарахованим процентам 84 194,12грн; штраф за невиконання відповідачем п.3.3.11 договору застави - 89 578,00грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 22 267,98грн.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 6, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), та вказує на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №89/2013 від 07.06.2013 в частині погашення заборгованості та процентів за користування кредитним коштами.

Ухвалою суду від 10.05.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засіданні призначено на 04.06.2018; встановлено строк відповідачу до 28.05.2018 для подання відзиву на позовну заяву у порядку ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

На підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання було відкладено до 18.06.2018, у зв'язку із необхідністю подання учасниками справи додаткових доказів.

За результатами підготовчого засідання 18.06.2018 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2018, у якому на підставі ст. 216 ГПК України, було оголошено перерву до 23.07.2018.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, правом передбаченим ст.178 ГПК України не скористався та відзиву на позов не надав. Водночас, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.71-72), місце знаходження відповідача є смт Багерове Ленінського району Автономної Республіки Крим (далі - АРК), яка відповідно до ст.3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 № 1207-VII є тимчасово окупованою територією.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання судом, ураховуючи лист УДППЗ Укрпошта від 04.04.2014 №33-20-606 та на виконання ст. 12 1 вищевказаного Закону, було розміщено відповідну інформацію (а.с.73-74, 81, 86, 90) на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/5012). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду даної справи. До того ж, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях.

На підставі ст.233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

07.06.2013 між АБ Украгазбанк (банк) та ТОВ Керчтранс (позичальник) укладено кредитний договір №89/2013 (далі - Договір, а.с. 27- 32), відповідно до п. 1.1 якого, банк на умовах цього Договору надає позичальнику кредит в сумі 682 560,00грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ерудитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 цього Договору, в розмірі 19,3% річних.

Пунктом 1.3 Договору визначено строк кредитування: кредит надається з 07.06.2013 по 06.06.2018; позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які визначені у графіку погашення кредиту (додаток №1 до цього Договору).

Із змісту вказаного додатку вбачається, що позичальник зобов'язується виплачувати банку суму кредиту у період з 07.06.2013 по 06.06.2018 рівними частками у розмірі 11 376,00грн по 5-те число кожного місяця відповідного періоду.

Згідно п. 9.11 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Так, на виконання умов Договору банком було надано позичальнику кредитні кошти у сумі 682 560,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №3180_1 від 10.06.2013 (а.с.43).

Тобто, позивач у повному обсязі виконав договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 682 560,00грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині вчасної та повної сплати кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, позивачем були нараховані відповідачу штрафні та фінансові санкції.

Зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку зазначену у позові заборгованість не оплатив, вказане стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Підсумовуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання, що підтверджується меморіальним ордером на загальну суму 682 560,00грн (а.с.43). У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково у розмірі 113 760,00грн, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасне повернення кредитних коштів є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного кредитної заборгованості у розмірі 546 048,00грн (682 560 - 113 760 - 22 752 (поточна заборгованість) = 546 048 за період з 05.05.2014 по 05.04.2018.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача поточної кредитної заборгованості у розмірі 22 752,00грн, то суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, сторони погодили як строк дії Договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 9.11 Договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 06.06.2018 (пп.1.3.1 Договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця по 5-те число кожного календарного місяця для основної заборгованості (додаток №1 до Договору).

Таким чином, оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу.

Так, позивач просить стягнути з відповідача поточну заборгованість у розмірі 22 752,00грн, за порушення строку, який починає свій відлік з 05.05.2018 та закінчується 06.06.2018. Проте, АБ Украгазбанк звернулось із позовною заявою до суду 04.05.2018, що підтверджується відповідним конвертом у якому надійшла зазначена заява (а.с. 64-65).

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.

Як зазначалось вище, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення ? невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як строк дії договору , так і строк (термін) виконання зобов'язання (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, зокрема, унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, як встановлено судом, сторонами у Договорі було обумовлено строк повернення чергових платежів по 5-те число кожного календарного місяця для основної заборгованості, а відтак, станом на день звернення позивача (04.05.2018) із даним позовом до суду, відповідачем не було порушено свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів у встановлений Договором строк.

Ураховуючи зазначене, суд вважає вказану вимогу АБ Укргазбанк передчасною, у зв'язку із чим відмовляє у її задоволенні.

Крім того, як зазначає позивач, та не спростовано відповідачем, останнім не були сплачені 24,3% річних за користування кредитними коштами за період з 04.05.2015 по 03.05.2018 у розмірі 380 853,36рн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 1056 1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Типпроцентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернути у строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,3%.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 24,3% річних у розмірі за користування кредитними коштами за період з 04.05.2015 по 03.05.2018 у розмірі 380 853,36грн, суд вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача поточної заборгованості по процентах у розмірі 12 384,25грн (11 257,56грн у період з 01.04.2018 по 01.05.2018 та 1 126,69грн у період з 01.05.2018 по 03.05.2018), то суд зазначає наступне.

Пунктом 3.4 Договору, зокрема, встановлено, що проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п. 1.3 цього Договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту , або в день дострокового розірвання цього Договору.

Отже, сума поточної заборгованості по процентам у розмірі 11 257,56грн підлягає сплаті з 05.05.2018, а 1 126,69грн - з 05.06.2018. Водночас, як зазначалось вище, позивач звернувся із даним позовом до суду 04.05.2018, а відтак суд приходить до висновку, що на день звернення АБ Укргазбанк до суду, відповідачем не було порушено свого обов'язку щодо сплати процентів за користування кредитним коштами.

Ураховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення відповідної вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам у розмірі 12 384,25грн, оскільки вона є передчасною.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню, яка нарахована на основну суму кредитної заборгованості, у розмірі 133 152,50грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання, згідно із ч.3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ст.253 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.

Як зазначалось вище, оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу , а отже, і початок нарахування пені починається з моменту порушення такого права саме на черговий платіж .

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що за порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені за період з 06.05.2017 по 03.05.2018, наданий позивачем (а.с. 40-41), суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснено розрахунок не на окремі прострочені платежі у розмірі 11 376,00грн, а на загальну суму кредитної заборгованості.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Отже, правильним розрахунком пені на чергові платежі у розмірі 11 376,00грн за період з 06.05.2017 по 03.05.2018 є:

1) з 06.05.2017 по 25.05.2017

11 376 х 2 х 13,0% : 100 х 20 : 365 = 162,06;

2) з 06.06.2017 по 05.07.2017

11 376 х 2 х 12,5% : 100 х 30 : 365 = 233,75;

3) з 06.07.2017 по 05.08.2017

11 376 х 2 х 12,5% : 100 х 31 : 365 = 241,54;

4) з 06.08.2017 по 05.09.2017

11 376 х 2 х 12,5% : 100 х 31 : 365 = 241,54;

5) з 06.09.2017 по 05.10.2017

11 376 х 2 х 12,5% : 100 х 30 : 365 = 233,75;

6) з 06.10.2017 по 05.11.2017

11 376 х 2 х 13,5% : 100 х 31 : 365 = 260,86;

7) з 06.11.2017 по 05.12.2017

11 376 х 2 х 13,5% : 100 х 30 : 365 = 252,45;

8) з 06.12.2017 по 14.12.2017

11 376 х 2 х 13,5% : 100 х 9 : 365 = 75,74;

з 15.12.2017 по 05.01.2018

11 376 х 2 х 14,5% : 100 х 22 : 365 = 198,85;

9) з 06.01.2018 по 25.01.2018

11 376 х 2 х 14,5% : 100 х 20 : 365 = 180,76;

з 26.01.2018 по 05.02.2018

11 376 х 2 х 16,0% : 100 х 11 : 365 = 109,71;

10) з 06.02.2018 по 01.03.2018

11 376 х 2 х 16,0% : 100 х 24 : 365 = 239,36;

11) з 02.03.2018 по 05.03.2018

11 376 х 2 х 17,0% : 100 х 4 : 365 = 42,38;

12) з 06.03.2018 по 05.04.2018

11 376 х 2 х 17,0% : 100 х 31 : 365 = 328,50;

13) з 06.04.2018 по 03.05.2018

11 376 х 2 х 17,0% : 100 х 28 : 365 = 296,71

ВСЬОГО: 3 097,96.

Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені яка нарахована на окремі платежі у розмірі 11 376,00грн за відповідні періоди та яка є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача складає 3 097,96грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмірі 121 780,44грн.

Перевіривши розрахунок пені за період з 06.05.2017 по 03.05.2018, наданий позивачем (а.с. 40-41), суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснено розрахунок не на окремі прострочені суми заборгованості по відсоткам, а на загальну суму нарахованих відсотків.

Отже, правильним розрахунком пені за період з 06.05.2017 по 03.05.2018 є:

1) з 06.05.2017 по 25.05.2017

11 097,05 х 2 х 13,0% : 100 х 20 : 365 = 158,09;

з 26.05.2017 по 05.06.2017

11 097,05 х 2 х 12,5% : 100 х 11 : 365 = 83,61;

2) з 06.06.2017 по 05.07.2017

10 791,62 х 2 х 12,5% : 100 х 30 : 365 = 221,75;

3) з 06.07.2017 по 05.08.2017

11 199,91 х 2 х 12,5% : 100 х 31 : 365 = 237,81;

4) з 06.08.2017 по 05.09.2017

11 246,65 х 2 х 12,5% : 100 х 31 : 365 = 238,80;

5) з 06.09.2017 по 05.10.2017

11 246,65 х 2 х 12,5% : 100 х 30 : 365 = 231,10;

6) з 06.10.2017 по 26.10.2017

11 246,65 х 2 х 13,5% : 100 х 21 : 365 = 161,77;

з 27.10.2017 по 05.11.2017

10 931,86 х 2 х 13,5% : 100 х 10 : 365 = 80,87;

7) з 06.11.2017 по 05.12.2017

11 344,83 х 2 х 13,5% : 100 х 30 : 365 = 251,76;

8) з 06.12.2017 по 14.12.2017

11 025,37 х 2 х 13,5% : 100 х 9 : 365 = 73,40;

з 15.12.2017 по 05.01.2018

11 025,37 х 2 х 14,5% : 100 х 22 : 365 = 274,27;

9) з 06.01.2018 по 25.01.2018

11 441,45 х 2 х 14,5% : 100 х 20 : 365 = 181,81;

з 26.01.2018 по 05.02.2018

11 441,45 х 2 х 16,0% : 100 х 11 : 365 = 110,34;

10) з 06.02.2018 по 01.03.2018

11 485,08 х 2 х 16,0% : 100 х 24 : 365 = 241,66;

з 02.03.2018 по 05.03.2018

10 420,72 х 2 х 17,0% : 100 х 4 : 365 = 38,83;

11) з 06.03.2018 по 05.04.2018

11 257,56 х 2 х 17,0% : 100 х 31 : 365 = 335,57;

12) з 06.04.2018 по 03.05.2018

1 126,69 х 2 х 17,0% : 100 х 28 : 365 = 29,39

ВСЬОГО: 2 974,54.

Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені за несвоєчасну сплату процентів за відповідні періоди, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 2 974,54грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача сум індексу інфляції нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 93 789,32грн та на прострочену заборгованість по процентам у розмірі 84 194,12грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд вважає його неправильними, оскільки, позивачем невірно визначений сукупний індекс інфляції за відповідні періоди прострочення. У перерахунку, зазначені суми становить значно більший розмір, ніж заявляє позивач. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, то задоволенню підлягають інфляційні втрати саме у розмірі у розмірі 93 789,32грн та у розмірі 84 194,12грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невиконання ТОВ Керчтранс п. 3.3.11 договору застави від 07.06.2013 (далі - Договір застави, а.с.33-37) у розмірі 89 578,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 Договору, у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором прийнято заставу майна: транспортний засіб марки БАЗ, модель А079.25, тип Автобус-D, номер шасі (кузова, рами) Y7FA07925C0011143, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб марки БАЗ, модель А079.25, тип Автобус-D, номер шасі (кузова, рами) Y7FA07925C0011141, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2, яке належить позичальнику на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.04.2013, укладеного між позичальником та ТОВ Еталон-Крим та знаходиться за адресою: АРК, м.Керч, вул..Ващенка, 7.

Згідно п.п.5.2.15-5.2.17 Договору, одночасно з укладення цього Договору здійснити укладення договору(ів) страхування заставного майна, що передається в заставу (іпотеку), вказаного в п.2.1 цього Договору у відповідності до вимог Банку та надати Банку копію(ї) укладеного(их) договору(ів) страхування та доказів сплати страхових платежів, які підтверджують дію договору(ів) страхування на строк, не менший, ніж 1 рік.

Здійснювати страхування заставного майна на весь строк кредитування. При цьому у випадку укладення договору страхування терміном на 1 рік, забезпечити укладення наступних договорів страхування заставного майна таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Позичальник зобов'язаний забезпечувати чинність договорів страхування, визначених у визначених у п. 5.2.16 цього Договору, зокрема, забезпечити вчасну сплату чергових страхових платежів на строк не менше ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим Договором та забезпечувати надання Банку доказів таких сплат.

Аналогічні положення щодо обов'язку страхування предмету застави позичальником протягом усього терміну кредитування містяться у п. 3.3.11 Договору застави.

Приписами п. 4.3 Договору застави передбачено, що за кожний випадок невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.11 цього Договору, заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Штраф встановлюється залежно від строку, протягом якого заставодавець порушував п. 3.3.11 цього Договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, вказаного в п. 2.2 цього Договору, який збільшується на 0,75 процентних пункти щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов'язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов'язань за вказаними пунктами.

Пунктом 2.2 Договору застави встановлено, що за згодою сторін предмет застави оцінено в 853 200,00 та визначено сторонами його справедливою (ринковою) вартістю.

Як зазначає позивач, відповідач не надавав АБ Укргазбанк підтвердження страхування предмету застави з 04.05.2017 по 18.04.2018, у зв'язку із чим порушив п. 3.3.11 Договору застави. Доказів протилежного суду надано не було.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 89 578,00грн за вказаний період, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, у зв'язку із чим підлягає задоволенню.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідач правом передбаченим ст. 267 ЦК України не скористався та відповідної заяви про застосування наслідків спливу позовної давності суду не надав.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 73-74, 76-80, 129, 194-221, 233, 237, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керчтранс (98227, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, смт Багерове, вул. Побєди, буд. 3, ідентифікаційний код 36357167) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Укргазбанк (03087, м.Київ, Солом'янський район, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) основну заборгованість за кредитним договором у розмірі 546 048,00грн (п'ятсот сорок шість тисяч сорок вісім грн. 00 коп); проценти за користування кредитними коштами у розмірі 380 853,36грн (триста вісімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 36коп); інфляційні втрати на основне зобов'язання у розмірі 93 789,32грн (дев'яносто три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн. 32коп); інфляційні втрати з невчасно сплачені проценти за використання кредитних коштів 84 194,12грн (вісімдесят чотири тисячі сто дев'яносто чотири грн. 12коп); штраф 89 578,00грн (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 00коп); пеню за основним зобов'язанням у розмірі 3 097,96грн (три тисячі дев'яносто сім грн. 96коп); пеню за невчасно сплачені проценти за використання кредитних коштів у розмірі 2 974,54грн (дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири грн. 54коп); судовий збір 17 966,05грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість грн. 05коп).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 Укргазбанк (03087, м.Київ, Солом'янський район, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Керчтранс (98227, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, смт Багерове, вул. Побєди, буд. 3, ідентифікаційний код 36357167)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.08.2018