Постанова

від 25.07.2018 по справі 693/267/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1178/18Головуючий по 1 інстанції - Коцюбинська Ю.Д. Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Бондаренка С.І., Гончар Н.І.

за участю секретаря : Наконечної М.М.

учасники справи:

позивач - Уманська місцева прокуратура в інтересах держави;

відповідач - Нагірнянська сільська рада Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3;

особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Коцюбинської Ю.Д. у залі Жашківського районного суду Черкаської області № 2 24.05.2018 року о 15 год. 35 хв., повний текст рішення виготовлений 31 травня 2018 року у справі за позовом заступника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , скасування державної реєстрації, -:

в с т а н о в и в :

27.03.2018 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся в суд в інтересах держави із позовом до Нагірнянської сільської ради Жашківського району та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації .

Позов прокуратурою обгрунтовується тим, що прокуратурою встановлено факт порушення вимог земельного законодавства під час передачі в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки в межах населеного пункту с. Нагірна Жашківського району Черкаської області, що полягає у незаконній зміні цільового виду використання землі, її передачі особі, яка не може володіти нею для таких цілей.

Прокурор зазначає, що земельна ділянка передана в оренду поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Крім того, на момент прийняття спірного рішення та укладення договору оренди зазначеній земельній ділянці було встановлено її вид цільового використання, передбачений ст. 34 Земельного кодексу України - для сінокосіння та випасання худоби.

Натомість ведення фермерського господарства відповідно до ст. 31 та ст. 20 Земельного кодексу України є іншим, окремим видом цільового використання землі.

Таким чином, на думку прокурора, спірна земля надана ОСОБА_3 не для сінокосіння, а для ведення фермерського господарства, тобто відбулась зміна цільового виду використання землі.

Також позивач посилається на Закон України Про фермерське господарство , ч. 2 ст. 2 якого встановлено, що дія цього закону не розповсюджується на осіб, які займаються, зокрема, сінокосінням та випасанням худоби. Отже, на думку позивача - прокуратури, ОСОБА_3, не мав права на умовах вказаного закону отримати та використовувати спірну земельну ділянку для сінокосіння, оскільки цей закон не розповсюджується на такі правовідносини. За таких обставин, прокурор стверджує, що укладений договір оренди землі не лише порушує вимоги закону, а й права держави на законне розпорядження її землями у визначеному порядку. Прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати рішення сільської ради, визнати договір оренди земельної ділянки недійсним, скасувати державну реєстрацію. Стягнути судові витрати з відповідачів на користь прокуратури.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 24.05.2018 року позовні вимоги заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації - задоволено.

Визнано незаконним та скасувано рішення Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 04.08.2016 року № 11-3/VII.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.11. 2016 року площею 3,2904 га, вартістю 13246 грн. та 7,4059 га, вартістю 29815 грн. (кадастрові номери відповідно - НОМЕР_1, НОМЕР_2), яка розташована в межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, укладений між Нагірнянською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_3 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 13.12.2016 року, індексний номер 33004088, прийняте державним реєстратором Підгаєцькою Л.В., 13.12.2016 року реєстраційної служби виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області.

Стягнуто з Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та ОСОБА_3 на користь прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок 35212034003751, Державна казначейська служба України у м. Київ, код банку 820172) у рівних частинах сплачений судовий збір за поданням до суду позовної заяви в розмірі 3524 грн., тобто 1762 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд правильно визначив суть спірних відносин, повно та всебічно з`ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, дотримався положень процесуального права. Однак судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки застосовано до відносин норми матеріального права, які не підлягають застосуванню, а також неправильно розтлумачено положення закону, які були застосовані, але їхній зміст та сутність сприйнятні неправильно через розширене тлумачення.

Відповідач ОСОБА_3 зазначає у скарзі, що позивач безпідставно ототожнює у позовній заяві поняття сіножаті як складу сільськогосподарських угідь з поняттям сінокосіння та випасання худоби , яке насправді означає вид цільового використання земельної ділянки. А тому встановлення виду цільового призначення земельних ділянок відбулось у повній відповідості до вимог чинного законодавства України. Тому він вважає, що суд дійшов помилкового висновку про неможливість передачі спірних земельних ділянок у оренду без проведення земельних торгів, застосувавши до спірних правовідносин ст. 134 ЗК України в редакції, що діяла з 03.04. 2016 року, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв 'язку із внесенням змін до Земельного кодексу та змін до ст. 134 ЗК України з абзацу 16 частини 2 ст. 134 були виключені положення про можливість передачі без проведення земельних торгів в орендне користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства . Вказаний закон був опублікований в газеті Голос України № 60 від 02.04. 2016 року, а тому набрав чинності з 03.04. 2016 року . Відповідно рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського гоподарства площею 3, 2904 та 7, 4059 га, які знаходяться в адміністративних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області було прийнято 16.03. б2016 року, тобто до набрання чинності вказаним Законом. Тому судом неправильно застосовано норми матеріального права та відповідно ухвалено незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24.05.2018 року у справі № 693/267/18 за позовом заступника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Судові витрати, понесені у зв`язку з подачею апеляційної скарги, стягнути з Уманської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) за рахунок бюджетних асигнувань.

04 липня 2018 року на адресу апеляційного суду Черкаської області надійшов відзив на апеляційну скаргу від заступника керівника Уманської місцевої прокуратури - В. Заболотнього. У відзиві В. Заболотній зазначає, що рішення Жашківського районного суду Черкаської області є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Посилання у відзиві прокурора є одними і тими ж, якими прокуратурою обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, тому справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача ОСОБА_3, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 звернувся до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області із заявою з приводу надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району на земельні ділянки площею 7,4059 га та 3,2904 га (а.с.14-17).

Згідно до наданих документів Нагірнянської сільською радою Жашківського району ОСОБА_3 рішенням від 16.03.2016 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду площею 7,4059 га та 3,2904 га.

04 серпня 2016 року рішенням Нагірнянської сільської ради Жашківського району № 11-3/VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, надано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (а.с.13).

Договір оренди землі між Нагірнянською сільською радою Жашківського району та ОСОБА_3 укладено 30 листопада 2016 року (а. с.18-21).

Фермерське господарство ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер 41450317) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 липня 2017 року (а.с.72).

Згідно до п.7.1 Статуту ФГ ОСОБА_3 господарство використовує земельні угіддя, передані йому державою, громадянами, юридичними особами, або набуті (придбані, орендовані, залучені на інших умовах) у процесі діяльності, а створюється на земельній ділянці 3,2904 га. (сіножаті), кадастровий номер № НОМЕР_1 та на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, загальною площею 7,4059 га. (сіножаті), кадастровий номер № НОМЕР_2, наданій Нагірнянською сільською радою Жашківського району для створення фермерського господарства відповідно до Договору оренди землі від 30.11.2016 року, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер № 1122563971209.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи , що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (стаття 12 ГПК, у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3 заснував фермерське господарство 10 липня 2017 року, тому відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян та підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП.

Із матеріалів справи вбачається, що фермерське господарство як юридична особа зареєстровано в установленому законом порядку після отримання відповідачем ОСОБА_3 прав на земельні ділянки, виділені для ведення фермерського господарства (а.с.80-85), а тому апеляційний суд вважає, що спір підвідомчий господарському суду.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону).

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа діє на основі Статуту.

З вищевказаного вбачається, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства, фактично відбулася заміна орендаря фізичної особи на фермерське господарство і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, спори щодо землекористування з іншими юридичними особами чи прокурором, що діє в інтересах держави, є спорами, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Із комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, тому земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 348/992/16-ц, яку відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Судом встановлено, що 30 листопада 2016 року між ОСОБА_3 та Нагірнянською сільською радою Жашківського району укладено договір оренди землі для ведення фермерського господарства. Відповідачем ОСОБА_3 10 липня 2017 року ФГ ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер 41450317) було зареєстровано в Єдиниму державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто у правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 377 ЦПК України передбачено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19- 21 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи, не звернувши уваги, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тим самим порушивши норми процесуального та матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із закриттям провадження у даній справі з підстав , передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Колегія суддів апеляційного суду роз`яснює сторонам по справі, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарсько - процесуального судочинства.

Керуючись ст.ст. ч.1 п.1 ст. 255, п. 4 ч. 1ст. 374, 377, 367, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 травня 2018 року у справі за позовом заступника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації - скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у даній справі.

Роз`яснити сторонам по справі, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарсько-процесуального судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Гончар Н.І.

Бондаренко С.І.