Ухвала

від 02.08.2018 по справі 910/425/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

02.08.2018Справа № 910/425/17

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Еволюшн"

на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса В.В.

у справі № 910/425/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція ТВ-Комерц Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Еволюшн"

про стягнення 24 694,96 грн

Суддя Бондаренко Г. П.

Учасники процесу:

Від скаржника (відповідача): Легенький М. А., дов. б/н від 06.07.2018;

Від позивача: Грабєжов О. Е., дов. б/н від 10.03.2018;

Від ВДВС: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2016 року ТОВ "Рекламна агенція "ТВ-Комерц Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення із ТОВ "Інвест Еволюшн" заборгованості в сумі 24 694,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.11.2016 №3344 про розміщення реклами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Інвест Еволюшн" на користь ТОВ "Рекламна агенція "ТВ-Комерц Груп" 24694,96 грн боргу та 1 378 ,00 грн судового збору. Рішення суду обґрунтовано доведеністю вимог позивача. Суд встановив порушення ТОВ "Інвест Еволюшн" порядку розрахунків за надані рекламні послуги за договором №3344 від 24.11.2016 .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 16.04.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Еволюшн" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 у справі за № 910/425/17 залишено без змін.

13.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від заявника (відповідача) надійшла скарга на постанову державного виконавця про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 56506175, у якій скаржник просив:

- визнати постанову від 13.06.2018 року у виконавчому провадженні № 56506175 про арешт коштів боржника ТОВ "Інвест Еволюшн" неправомірною та скасувати її, і зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВЕРНУМ БАНК" (код банку 380689) та всіх інших відкритих рахунках, що належать Боржнику ТОВ "Інвест Еволюшн" (код ЄДРПОУ 39764834);

- зобов'язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника), в тому числі: повідомити ПАТ "ВЕРНУМ БАНК" (код банку 380689) про ухвалу, постановлену за результатами розгляду скарги;

- зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса В.В. про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити суд і заявника - ТОВ ТОВ "Інвест Еволюшн" не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Господарським судом міста Києва 16.07.2018 розгляд скарги ухвалено призначити на 02.08.2018, про що постановлено відповідну ухвалу.

02.08.2018 через відділ канцелярії Суду від позивача (стягувача) надійшли: (1) заява вих. № 16 від 31.07.2018, в якій позивач просить суд повернути скаржнику скаргу на дії державного виконавця від 09.07.2018 без розгляду; (2) заперечення на скаргу вих. № 17 від 01.08.2018, в яких позивач просить суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги від 09.07.2018.

Заперечення позивача проти задоволення скарги обґрунтовані тим, що закон не вимагає від виконавця проведення опису коштів, що перебувають на рахунках у банках, не встановлює процедури опису коштів, що перебувають на рахунках у банках, а посилання боржника на п. 10 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження є помилковим, оскільки вказана норма поширюється на правовідносини, коли виконавець накладає арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках у банках і належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

ВДВС в судове засідання 02.08.2018 не прибув, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

В судове засідання 02.08.2018 прибули представники скаржника та позивача. Позивач в судовому засіданні підтримав подану ним заяву про залишення скарги без розгляду, скаржник заперечив проти відповідної заяви.

Розглянувши заяву позивача суд відмовив в її задоволенні з огляду на безпідставність вимог позивача, оскільки положеннями ст. 339- 343 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої процесуальної дії як повернення скарги без розгляду.

Скаржник в судовому засіданні свою скаргу підтримав в повному обсязі, позивач проти задоволення скарги заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 56506175 з приводу примусового виконання наказу № 910/425/17, виданого 28.03.2017 Господарським судом м. Києва, про стягнення з боржника ТОВ Інвест Еволюшн на користь ТОВ Рекламна агенція ТВ-Комерц Груп боргу 26 072, 96 грн по господарській справі №910/425/17.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вереса В.В. про арешт коштів боржника від 13.06.2018 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника в Публічному акціонерному товаристві Вернум Банк (код банку 380689) та всі інші відкриті рахунки, що належать боржнику ТОВ Інвест Еволюшн (код ЄДРПОУ 39764834) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 26 072, 96 грн.

Зазначена постанова була винесена виконавцем на підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , оскільки встановлено що рішення боржником не виконано. Доказів виконання боржником рішення суду матеріали справи не містять.

Боржник стверджує, що копію вищевказаної постанови він отримав 03.07.2018 листом від ТОВ ВЕРНУМ БАНК вих. № 3217 від 03.07.2018, а державним виконавцем копія постанови йому не направлялася.

Боржник вважає, що накладенням арешту на його кошти, що знаходяться на його рахунках, відкритих в ПАТ ВЕРНУМ БАНК порушено його права, а саме: право вільно розпоряджатися даними грошовими коштами, та державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вересом В.В. порушено вимоги ч. 2, п. 10 ст. 56, ст. 59 Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" внормовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, у відповідності до чинного законодавства стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках).

Із змісту наведених положень чинного законодавства, а саме ст. 48, 52, 56 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що кошти, які перебувають на рахунках в банках та інших фінансових установах опису не підлягають, оскільки останні існують у формі записів на рахунках, в той час як готівкові кошти (у формі грошових знаків) підлягають опису.

Відповідно суд не погоджується зі скаржником, що при накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банку, у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", такі кошти підлягають опису. Зазначена норма містить положення відповідно до яких арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису, тобто у вказаній мові мова йде не по готівкові кошти. Законодавець розмежовує постанови виконавця про арешт майна (коштів) боржника та про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження"), перша виноситься у випадку накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках в банку, друга в інших випадках.

Суд, з урахуванням положень ст. 10, 48, 52, 56 Закону України "Про виконавче провадження", погоджується з позивачем, що закон не вимагає від виконавця проведення опису коштів, що перебувають на рахунках у банках та не встановлює процедури опису коштів, що перебувають на рахунках у банках.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням факту невиконання боржником рішення суду, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення та дії ВДВС (державного виконавця) були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права скаржника, як боржника в даному випадку не були порушені. Відтак у суду відсутні підстави для задоволення скарги.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо порушення державним виконавцем положень ч. 10 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" з підстав їх необґрунтованості. Вказана норма, як правильно зазначає позивач, застосовується до правовідносини, коли виконавець накладає арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках у банках і належать особі, яка має заборгованість перед боржником. І відповідно не застосовується до правовідносин, коли арешт накладається на грошові кошти боржника.

Щодо доводів скаржника про неотримання ним копії постанови про арешт коштів боржника від 13.06.2018.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Із наведеної норми вбачається, що постанова про арешт коштів боржника надсилається сторонам простою кореспонденцією. Твердження скаржника про те що копія постанови не була надана боржнику чи його представнику не свідчить про те, що така постанова не була направлена боржнику простою кореспонденцією. Також судом враховано, що порушення державним виконавцем положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" про направлення сторонам постанови про арешт коштів не тягне за собою наслідків у вигляді недійсності такої постанови.

Згідно положень ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Еволюшн".

2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Ухвала набирає законної сили 02.08.2018.

Суддя Г. П. Бондаренко