Рішення

від 25.07.2018 по справі 159/1257/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року ЛуцькСправа № 159/1257/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Макарчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області (надалі - Зеленська сільська рада, відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у задоволенні клопотання та ненадання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля Ковельська; скасування рішення відповідача від 27.11.2014 року № 34/17 Про розгляд заяв на постановлення на чергу для надання земельних ділянок під будівництво житлових будинків ; скасування рішення відповідача від 17.04.2015 року про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 224 особам; зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля Ковельська; стягнення з відповідача 300 000 грн. завданої моральної шкоди.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року позовну заяву в частині позовних вимог про скасування рішення від 27.11.2014 року № 34/17 Про розгляд заяв на постановлення на чергу для надання земельних ділянок під будівництво житлових будинків та про скасування рішення від 17.04.2015 року про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 224 особам повернуто позивачу.

Ухвалою судді від 11.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі щодо решти позовних вимог, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 як учасник бойових дій відповідно до статті 5, пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту неодноразово протягом 2015-2018 років звертався до Зеленської сільської ради із заявами про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська. Рішеннями Зеленської сільської ради позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель Зеленської сільської ради в селі Воля-Ковельська, у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що Зеленська сільська рада діяла правомірно, так як вільних земельних ділянок на території села Воля-Ковельська немає. В той час, позивачу запропоновано було земельну ділянку у селі Зелена, а тому прийняті рішення по заявах ОСОБА_3 відповідають вимогам Земельного Кодексу України та статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_3, є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, довідкою № 74 від 27.03.2015 року. (а. с. 9, 11).

В порядку пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позивач звернувся до Зеленської сільської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території села Воля-Ковельська.

Рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 27.11.2014 року №34/17 Про розгляд заяв на постановлення на чергу для надання земельних ділянок під будівництво житлових будинків ОСОБА_3 поставлено на чергу для надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 06.03.2015 року №38/4 Про розгляд заяв громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі №803/1149/15-а, яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 року залишено без змін, рішення Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 06.03.2015 року №38/4 Про розгляд заяв громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків було визнано протиправним та скасовано.

21.12.2015 року на засіданні сесії Зеленської сільської ради вирішено перенести питання по розгляду заяви громадянина ОСОБА_3 на чергову сесію сільської ради.

Рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 23.12.2016 року №15/13.14 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель Зеленської сільської ради, не наданих у власність та користування, та розробленні детального плану території в селі Воля-Ковельська, у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок в межах населеного пункту - села Воля-Ковельська. Запропоновано земельну ділянку на території села Зелена.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2017 року у справі №159/751/17, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду залишена без змін, скасовано рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 23.12.2016 року №15/13.14 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та зобов'язано Зеленську сільську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 26.07.2017 року №21/7.1 Про розгляд постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області відмовлено громадянину ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель Зеленської сільської ради, не наданих у власність та користування в селі Воля-Ковельська, у зв'язку з невідповідністю викопіювання до генерального плану села Воля-Ковельська; запропоновано ОСОБА_3 земельну ділянку на території села Зелена.

Рішенням Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області від 26.07.2017 року №21/7.2 Про розгляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду відмовлено громадянину ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель Зеленської сільської ради, не наданих у власність та користування в селі Воля-Ковельська, у зв'язку з невідповідністю викопіювання до генерального плану села Воля-Ковельська.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій надаються пільги щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Земельним кодексом України (надалі - ЗК України) у частині 1 статті 12 встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

У Конституції України, а саме у статті 13 зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З наведених законодавчих норм вбачається, що Зеленська сільська рада зобов'язана була розглянути заяви позивача у місячний строк, та винести обґрунтоване рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська чи відмову у наданні такого дозволу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи рішенням від 27.11.2014 року №34/17 ОСОБА_3 поставлено на чергу для надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Рішеннями Зеленської сільської ради від 26.07.2017 року №21/7.1 та №21/7.2 відмовлено громадянину ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель Зеленської сільської ради, не наданих у власність та користування в селі Воля-Ковельська, у зв'язку з невідповідністю викопіювання до генерального плану села Воля-Ковельська.

Як вбачається з матеріалів справи позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з невідповідністю викопіювання до генерального плану села Воля-Ковельська, тобто з підстав не передбачених Земельним кодексом України, що в свою чергу свідчить про протиправність відмови відповідача надати такий дозвіл.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не обґрунтував будь-якими правовими підставами таку відмову.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не було вжито відповідних заходів, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, та не наведено будь-яких доказів про належний розгляд заяви ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що дії вчинені відповідачем є неправомірними.

Водночас суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами частини першої статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси., і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

З метою забезпечення гарантії, свобод і інтересів позивача, суд приходить до переконання, що слід зобов'язати Зеленську сільську раду Ковельського району Волинської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у селі Воля-Ковельська для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд як учаснику бойових дій.

Суд вважає, що це буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача. Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області прийняти рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території села Воля-Ковельська до задоволення не підлягають, оскільки суд не може собою підміняти орган державної влади, до компетенції якого входить вирішення вказаного питання.

Згідно статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З вказаних норм закону вбачається, що вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не належить до компетенції суду, а відтак суд не повноважний підміняти функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта га зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З урахуванням наведеного, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову у задоволенні заяви позивача та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська з врахуванням правових позицій та висновків викладених у даному рішенні.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля-Ковельська, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі повноважень адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 300 000 (триста тисяч) моральної шкоди, то така вимога належить до задоволення частково з огляду на наступне.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

З цією нормою кореспондуються приписи статті 1173 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), відповідно до яких, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Позивач просить суд відшкодувати завдану йому моральну шкоду. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Вказана норма не містить вказівки, порушення яких саме прав тягне за собою відшкодування моральної шкоди. Відтак, порушення будь-якого права особи може стати наслідком завдання моральної шкоди і, відповідно, є підставою для позовної вимоги про її відшкодування.

За своєю природою інститут відшкодування моральної шкоди є приватно-правовим, оскільки стосується безпосередньо особистих прав людини. Однак, виходячи з приватно-правового характеру суб'єктивного цивільного права потерпілої особи на використання зазначеного способу цивільно-правового захисту, очевидно, що таке право може виникнути також у зв'язку з порушенням прав особи в публічно-правових відносинах, що і знайшло своє відображення в приписах статті 56 Конституції України.

У публічно-правових відносинах моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою суб'єкта владних повноважень або його посадових осіб.

Виходячи із загальних засад доказування, позивач повинен довести, що йому заподіяно шкоду і визначити її розмір. Це означає, що позивач повинен зазначити, які саме виникли обставини, що спричинили страждання чи приниження честі, гідності, яку саме шкоду вони спричинили і який її розмір.

Всупереч цьому позивач обґрунтовує завдання йому моральної шкоди посиланням на Статут Всесвітньої організації здоров'я, при цьому не вказуючи на будь-які обставини, що підтверджують спричинення йому страждань чи інших втрат немайнового характеру.

Однак, суд вважає, що будь-яке порушення прав фізичної особи неодмінно заподіює шкоду.

У даній справі суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в реалізації його цивільного права, яке встановлене законом.

Оскільки підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є протиправна поведінка (дії чи бездіяльність), в даному випадку, органу місцевого самоврядування, то завжди є і моральні страждання з приводу порушення прав фізичної особи. Моральна шкода, як правило, супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу.

При оцінці обґрунтованості вимог особи про відшкодування моральної шкоди належить керуватись принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин справи форм моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності обставини, що свідчать про наявність та характер завданих особі немайнових втрат.

Судом взято до уваги, що порушення прав позивача поглиблюється:

- статусом позивача - учасник бойових дій, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції;

- порушене право позивача безпосередньо пов'язане з його статусом учасника бойових дій і є компенсацією за виконання позивачем обов'язку перед державою по захисту територіальної цілісності України в збройному конфлікті з Російською Федерацією;

- порушене право закріплене в Законі та є безумовним;

- протиправна поведінка відповідача носить тривалий характер - починаючи з 2015 року;

- наявність рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено протиправність дій відповідача в тих же правовідносинах.

Зважаючи на вказані обставини, суд дійшов переконливого висновку, що в даному випадку факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування.

Щодо розміру моральної шкоди, який належить відшкодувати позивачу суд виходить з наступного.

Суд враховує, що моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження фізичного погіршення якихось здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, а також не наведено будь яких фактичних обставин, в яких би знайшли свої відображення завданні йому фізичні чи душевні страждання, суд вважає, що розумним та справедливим розміром відшкодування завданої неправомірними діями відповідача моральної шкоди є 10 000 (десять тисяч) гривень.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо відмови ОСОБА_3 у задоволенні клопотання та ненаданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля Ковельська.

Зобов'язати Зеленську сільську раду Ковельського району Волинської області повторно розглянути звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території села Воля Ковельська з врахуванням правових позицій та висновків викладених у даному рішенні.

Стягнути з Зеленської сільської ради Ковельського району Волинської області (45060, Волинська область, Ковельський район, село Зелена, вулиця Ковельська, будинок 43, ідентифікаційний код юридичної особи 04526153) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 06.08.2018 року.