Рішення

від 03.08.2018 по справі 815/1373/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1373/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.03.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якому позивачі просять суд:

визнати протиправним рішення Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/64 від 06.03.2018 року про відмову у наданні зі змінами містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку;

зобов'язати Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради надати позивачам зі змінами містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку.

Ухвалою від 20.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що на законних підставах набули право власності на земельні ділянки рекреаційного призначення з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, затвердження Плану зонування територій м. Одеси відбулося після реєстрації земельних ділянок за позивачами, а тому вони мають право використовувати свої ділянки на свій розсуд відповідно до їх цільового призначення та мають право на внесення змін у містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7.

21.05.2018 року (вх. № 14166/18) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 від 03.04.2017 року №01-07/64 призведе до невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Зазначені обставини обґрунтовані тим, що Генеральним планом м. Одеси на місці розташування земельних ділянок позивачів передбачено розташування території закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення (зона установ відпочинку та туризму КВТ)..

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.05.2018 року від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив про необґрунтованість відзиву відповідача. Також, зазначив, що відзив жодним чином не спростовує правову позицію позивачів викладену у позові.

У судове засідання 31.07.2018 року сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та завчасно. Від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 21996/18 від 31.07.2018 року).

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами договору купівлі-продажу від 19 серпня 2016 року ТОВ Валентин передало у власність (продало) ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках кожний земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/7, кадастровий номер 5110136900:44:003:0168, віднесену до категорії земель рекреаційного призначення, за цільовим призначенням надану для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0499 га (а.с. 23).

Право власності на зазначену земельну ділянку належним чином зареєстровано за позивачами, про що свідчать Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 24).

За умовами договору купівлі-продажу від 19 серпня 2016 року ОСОБА_3 діюча від імені ОСОБА_4 передала у власність (продала) ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках кожний земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, кадастровий номер 5110136900:44:003:0160, віднесену до категорії земель рекреаційного призначення, за цільовим призначенням надану для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га (а.с. 25).

Право власності на зазначену земельну ділянку належним чином зареєстровано за позивачами, про що свідчать Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 26-27).

За умовами договору купівлі-продажу від 19 серпня 2016 року ТОВ Валентин передало у власність (продало) ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках кожний земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/6, кадастровий номер 5110136900:44:003:0154, віднесену до категорії земель рекреаційного призначення, за цільовим призначенням надану для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0992 га (а.с. 28).

Право власності на зазначену земельну ділянку належним чином зареєстровано за позивачами, про що свідчать Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 29-30).

Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 03.04.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва міні-готелю з цільовим призначенням земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва, категорія земель - землі рекреаційного призначення (а.с. 19-21).

28 лютого 2018 року позивачі звернулися до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки щодо будівництва дачного будинку замість міні-готелю (а.с. 22).

За результатами розгляду зазначеної заяви, 06.03.2018 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради прийнято рішення, оформлене листом №01-07/64, про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7, м. Одеса для будівництва дачного будинку з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам діючої містобудівної документації (плану зонування) (а.с. 16-18).

Позивачі не погодилися з правомірністю такої відмови та звернулися до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності не землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 373, ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Таким чином, обов'язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.

Відповідно до положень ст. 50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відтак, суд вказує на те, що оскільки у позивачів у власності перебувають земельні ділянки рекреаційного призначення з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, вони можуть їх використовувати для дачного будівництва.

Таким чином, суд наголошує, що обмеження позивачів в праві на належне користування своїми земельними ділянками за їх цільовим призначенням є протиправним, а не внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за заявою позивачів є саме такими обмеженнями, які перешкоджають позивачам реалізувати право здійснити дачне будівництво.

Відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також передбачають обов'язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.

Відповідно до ч. 4, 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, в тому числі, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Суд зазначає, що позивачі набули право власності на земельні ділянки в серпні 2016 року, разом з тим План зонування територій м. Одеси (зонінг), затверджений рішенням Одеської міської ради в жовтні 2016 року, тобто, вже після набуття позивачами права власності на землю. За таких умов, суд дійшов висновку, що рішення Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/64 від 06.03.2018 року про відмову у наданні зі змінами містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку є протиправним.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що способом відновлення порушеного права позивачів є зобов'язання відповідача надати позивачам зі змінами містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірності свого рішення, що є підставою для його скасування та зобов'язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/64 від 06.03.2018 року про відмову у наданні зі змінами містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку.

Зобов'язати Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 зі змінами містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-07/64 від 03.04.2017 року за адресою: вул. Дача Ковалевського, 81-А/5, А/6, А/7 для будівництва дачного будинку.

Стягнути з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачі:

ОСОБА_1 (м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 10, корп. В, кв. 180, реєстраційний номер НОМЕР_1),

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2).

Відповідач

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 02498820).

Суддя Корой С.М.

.