УХВАЛА
27 липня 2018 року
Київ
справа №826/18980/16
касаційне провадження №К/9901/51714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 826/18980/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" у грудні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 26.06.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 року №0000344106, в іншій частині позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 залишив без змін.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 23.05.2018 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017.
Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 14.06.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
Так, ухвалою Верховного Суду від 03.01.2018 (К/9901/3655/17) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків (щодо надання документу про сплату судового збору).
При зверненні із касаційною скаргою вдруге 23.05.2018 податковим органом долучено документ про сплату судового збору, а саме платіжне доручення від 26.12.2017 на суму 622745,17грн. та платіжне доручення від 10.05.2018 на суму 415163,45грн.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження вказує на те, що судовий збір у справі №826/18980/16 сплачено, а тому вважає цю причину поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження. Вказані обставини були наведені скаржником у первинному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, що визнані ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 неповажними.
Скаржник, обґрунтовуючи повторну заяву про поновлення строку касаційного оскарження іншими підставами та доказами, вказав, що у відповідача з січня по травень 2018 були відсутні кошти для сплати судового збору, однак Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вживав заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору.
Відповідач зазначив, що звертався до Державної фіскальної служби України з листом від 31.01.2018 із вимогою виділити кошти за КЕКВ 2800 Інші видатки на 2018 рік, а також до виконуючого обов'язки Голови ДФС України ОСОБА_3 з листом від 22.02.2018 та 25.05.2018 із вимогою виділити кошти за КЕКВ 2800 Інші видатки на 2018 рік; з листом від 26.03.2018 із вимогою виділити кошти, зокрема для сплати судового збору у справі №810/4438/16.
Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Відповідно до Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого наказом Державної фіскальної служби від 14.06.2018 №374, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є територіальним органом Державної фіскальної служби, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Офіс великих платників є органом доходів і зборів.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Так, відповідач в межах повноважень звернувся до центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України з листами, в яких просив розглянути питання щодо збільшення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби коштів за КЕКВ 2800 "Інші видатки" на 2018 рік, оскільки в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби склалася критична ситуація із фінансування на сплату судового збору, що фактично обмежує доступ до правосуддя. Крім того, у листі від 22.02.2018 вказано додатком перелік судових справ, по яким необхідно сплатити судовий збір, однак такого переліку суду касаційної інстанції не надано.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів в період з січня по травень 2018 року для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору №826/18980/16 у справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.
Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 закінчився 09.10.2017, а також факт повторного звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору у справі №826/18980/16 за період з 03.01.2018 (дата повернення вперше поданої касаційної скарги) до 23.05.2018 (дата повторного звернення з касаційною скаргою).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Утім, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов'язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 826/18980/16.
2. Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 826/18980/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень.
3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2018 |
Оприлюднено | 09.08.2018 |
Номер документу | 75756650 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні