Ухвала
від 08.08.2018 по справі 632/1242/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 632/1242/16-ц

провадження № 61-37710ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 14 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів встановлено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті, до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 325 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення і питання про поновлення цього строку не порушує.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року залишено без руху та надано для усунення недоліків скарги десятиденний строк з дня вручення копії ухвали.

Роз?яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Заявнику необхідно було надіслати на адресу Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази.

Також необхідно було надіслати на адресу суду касаційну скаргу, у кількості відповідно до кількості учасників справи, яка повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала Верховного Суду від 25 червня 2018 року отримана ОСОБА_1 11 липня 2018 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.

14 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку на виконання вимог ухвали суду подав до Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до кількості учасників справи.

Однак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому повинно бути зазначено поважність причин пропуску цього строку, надано відповідні докази на підтвердження поважності причини пропуску цього строку заявником не надано.

В цей же час заявник вказує, що строк падання касаційної скарги не пропущено, оскільки він звертався до Верховного Суду України, адміністрації президента України та до НАБУ згідно термінів.

Однак вказані доводи не можуть прийняті Верховим Судом до уваги з огляду на таке.

Аналіз норм ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що законодавець не наділив Верховний Суд повноваженнями самостійно

(з власної ініціативи) вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження без відповідного клопотання та відповідних доводів, які б були підтверджені належними доказами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов'язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально і однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов'язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (параграф 47 рішення у справі Устименко проти України , параграф 41 рішення у справі Пономарьов проти України ).

Крім того, відповідно до параграфа 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція поважних причин , згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок необґрунтованості причин втручання у принцип res judicata. Як зазначено вище, окрему увагу ним було приділено випадкам, коли судді поновлювали строкбез надання будь-яких додаткових пояснень про поважні причини .

Таким чином, заявнику необхідно надіслати на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, заявнкиом не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону заявником не надано.

В матеріалах, які надійшли на виконання вимог ухвали Верховного Суду від

25 червня 2018 року, ОСОБА_1 посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року справа № 14-57цс18 та частину третю статті 22 Закону України Про захист прав споживачів просить звільнити його від сплати судового збору.

Вказані доводи заявника є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статі 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України Про судовий збір та статті 22 Закону України Про захист прав споживачів дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені, оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів), яка гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Таким чином слід дійти висновку про те, що від сплати судового збору звільняються особи, які звернулися до суду за захистом свого порушено права.

З доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є відповідачем по справі, а за захистом свого порушеного права звернувся ПАТ КБ Надра . А тому положення норми частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів в даному випадку застосуванню не підлягають.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що позивачем заявлено одну вимога майнового характеру за яку було сплачено судовий збір в розмірі 4 214,98 грн.

Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги становить 8 429,96 грн (4 214,98 х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у

Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити

ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статями 127, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 03 вересня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.08.2018
Оприлюднено10.08.2018
Номер документу75781974
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —632/1242/16-ц

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Кочнєв О. В.

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Кочнєв О. В.

Ухвала від 02.11.2020

Цивільне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Библів С. В.

Ухвала від 12.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Кузнєцов Віктор Олексійович

Ухвала від 17.09.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Ухвала від 08.08.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Ухвала від 25.06.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Курило Валентина Панасівна

Ухвала від 20.04.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Дем’яносов Микола Власович

Ухвала від 21.02.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Дем’яносов Микола Власович

Рішення від 24.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Харківської області

Кіпенко І. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні