Ухвала

від 17.09.2018 по справі 632/1242/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 632/1242/16-ц

провадження № 61-37710ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті, до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого

статтею 325 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення і питання про поновлення цього строку не порушує.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від

24 січня 2017 року залишено без руху та надано для усунення недоліків скарги десятиденний строк з дня вручення копії ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Заявнику необхідно було надіслати на адресу Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази.

Також необхідно було надіслати на адресу суду касаційну скаргу, у кількості відповідно до кількості учасників справи, яка повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала Верховного Суду від 25 червня 2018 року отримана ОСОБА_1 11 липня 2018 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.

14 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку на виконання вимог ухвали суду подав до Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до кількості учасників справи. Однак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому повинно бути зазначено поважність причин пропуску цього строку та надано відповідні докази на підтвердження поважності причини пропуску цього строку, заявником не надано.

В цей же час заявник вказує, що строк падання касаційної скарги не пропущено, оскільки він звертався до Верховного Суду України, Адміністрації Президента України та до НАБУ згідно термінів.

Крім того, заявником не надано документу, що підтверджує оплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В матеріалах, які надійшли на виконання вимог ухвали Верховного Суду від

25 червня 2018 року, ОСОБА_1 посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року справа № 14-57цс18 та частину третю статті 22 Закону України Про захист прав споживачів просить звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 03 вересня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Заявнику необхідно було надіслати на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 8 429,96 грн, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала Верховного Суду від 08 серпня 2018 року отримана

ОСОБА_1 28 серпня 2018 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.

06 вересня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку на виконання вимог ухвали суду подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, а також заявляє аналогічне повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року справа № 14-57цс18 та частину третю статті 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до частини третьої статі 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України Про судовий збір та статті 22 Закону України Про захист прав споживачів дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені, оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів), яка гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Таким чином слід дійти висновку про те, що від сплати судового збору звільняються особи, які звернулися до суду за захистом свого порушено права.

З доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є відповідачем по справі, а за захистом свого порушеного права звернувся ПАТ КБ Надра . А тому положення норми частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів в даному випадку застосуванню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ

v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Ураховуючи викладене, вказані ОСОБА_1 доводи не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП Голуб проти України , № 6778/05, ЄСПЛ, від

18 жовтня 2005 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки заявником у встановлений судом строк, станом на 17 вересня

2018 року, не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 08 серпня

2018 року щодо надання суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому необхідно було вказати поважність причини пропуску цього строку та надати відповідні докази та надання документів, що підтверджують оплату судового збору за подання касаційної скарги, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення касаційної скарги заявнику не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило