Постанова

від 07.08.2018 по справі 378/146/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 378/146/18 Головуючий у І інстанції Скороход Т. Н. Провадження № 22-ц/780/2718/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В. Категорія 22 07.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Верланова С.М., Голуб С.А.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу селянського фермерського господарства Левада на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_2 та селянського фермерського господарства Левада про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а:

ТОВ „Інтерагроінвест" посилаючись на те, що 04 липня 2012 року між ТОВ „Інтерагроінвест" та ОСОБА_2, власником земельних ділянок кадастрові номера НОМЕР_2 та НОМЕР_3, площею 3,260 га та 3,2610 га, відповідно, розташованих на території Іванівської сільської ради, укладені договори оренди даних земельних ділянок НОМЕР_4 та НОМЕР_5 терміном на 5 років, які зареєстровані 3 грудня 2012 року та 19 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Ставищенсьому районі Київської області. Термін дії вказаних договорів оренди, з урахуванням дати їх реєстрації, закінчується відповідно 3 грудня 2017 року та 19 грудня 2017 року..

02 жовтня 2017 року до ТОВ „Інтерагроінвест" звернувся голова СФГ „Левада" ОСОБА_3 про передачу земельних ділянок, які належать ОСОБА_2, та надав інформаційні довідки про реєстрацію 28 березня 2016 року договорів оренди спірних земельних ділянок укладених між фермерським господарством і ОСОБА_2 за № 14138985 та №14138852. ТОВ „Інтерагроінвест" у передачі вказаної земельної ділянки СФГ „Левада" відмовило, оскільки спірні земельні ділянки перебувають у його користуванні на підставі договорів оренди та зареєстровані у встановленому законом порядку.

15 березня 2017 року надіслано на адресу відповідача листи-повідомлення та додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до умов яких пропонували останньому поновлення договірних відносин на новий строк до 31 грудня 2027 року. 6 листопада 2017 року ОСОБА_2 надіслав до товариства заяву про продовження договорів оренди вищевказаних земельних ділянок. Проте, зареєструвати право оренди на поновлені договори оренди №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5 ТОВ „Інтерагроінвест" не може, оскільки є запис про інше речове право, відповідно до якого право оренди зареєстроване за СФГ „Левада", що порушує право позивача на вільне та законне користування земельною ділянкою.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року позов ТОВ Інтерагроінвест задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 14 березня 2016 між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством „Левада" (ЄДРПОУ 24887605), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 березня 2016 року за № 14138852 щодо земельної ділянки площею 3,260 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 14 березня 2016 між ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством „Левада" (ЄДРПОУ 24887605), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 березня 2016 року за № 14138985 щодо земельної ділянки площею 3,2610 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерагроінвест" (ЄДРПОУ 32855584) судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

Стягнуто з Селянського фермерського господарства „Левада" (ЄДРПОУ 24887605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерагроінвест" (ЄДРПОУ 32855584) судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

В апеляційній скарзі СФГ Левада у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що , позивачем не доведено належними доказами порушення його прав або інтересів відповідачами, оспорювані договори оренди публічного порядку не порушували, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову. Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не грунтуються на наявних у справі доказах.

У відзиві ТОВ Інтерагроінвест зазначає, що він як позивач надав суду І інстанції належні та допустимі докази, заявив про своє першочергове право, дотримався процедури для реалізації переважного права встановленого ч.1-6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , бажання орендодавця продовжити договірні відносини, порушення першочергового права відповідачем СФГ Левада та користування спірною земельною ділянкою, а тому просив залишити апеляційну скаргу СФГ Левада без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області - без змін.

У відзиві ОСОБА_2 вказує, що Ставищенським районним судом об'єктивно та повно з'ясував всі обставини по справі, оскільки СФГ Левада не виплачує йому орендну плату та не користується даними земельними ділянками. Вважає договори оренди землі з СФГ Левада недійсними, а договори оренди землі з ТОВ Інтерагроінвест діючим та поновленим, так як він по внутрішній волі та переконанню прийняв пропозицію ТОВ Інтерагроінвест на продовження договорів оренди.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 216302 виданого 25 лютого 2010 року та серії ЯА № 256860 виданого 30 липня 2004 року, на праві власності належать земельні ділянки площами 3,2610 га і 3,260 га, відповідно, які розташовані на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 113, 115).

4 липня 2012 року між ТОВ Інтерагроінвест та ОСОБА_2 укладені договори оренди земельних ділянок кадастрові номера НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за НОМЕР_4 та НОМЕР_5 терміном на 5 років, які були передані в строкове платне користування ТОВ „Інтерагроінвест", що підтверджується копіями вищевказаних договорів оренди та актів приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 9-14).

Відповідно до довідки про доходи, виданої ТОВ „Інтерагроінвест" на ім'я ОСОБА_2 від 23 січня 2018 року (а.с. 24), копій видаткових касових ордерів від 21 червня 2013 року, 25 грудня 2013 року, 3 липня 2014 року (а.с. 82-85) та пояснень, даних у судовому засіданні ОСОБА_2, останній отримав у позивача дохід за оренду вказаних земельних ділянок, а у СФГ „Левада" орендну плату не отримував, що і підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_3 , який також зазначив, що добровільно сплачував останньому бонуси (грошові кошти) за підписання договорів оренди спірних земельних ділянок, які даними договорами не передбачені (а.с. 71-73).

30 грудня 2016 року від імені ОСОБА_2. до ТОВ „Інтерагроінвест" надійшла заява проте, що останній не має наміру з товариством продовжувати договірні відносини щодо оренди вищезазначених земельних ділянок, тому після збору урожаю 2017 року просив передати йому вищевказані земельні ділянки (а.с. 68). Проте, як встановлено у судовому засіданні, дану заяву направив до позивача представник СФГ" Левада". Крім того, 2 жовтня 2017 року голова СФГ „Левада" направив ТОВ „Інтерагроінвест" лист, в якому просив передати земельні ділянки пайовиків, які уклали договори оренди даних ділянок з СФГ „Левада", та повідомили про намір не продовжувати відносини з ТОВ „Інтерагроінвест", в тому числі і земельні ділянки ОСОБА_2 (а.с. 22-23).

Стаття 2 ч. 1 Закону України Про оренду землі передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У частині 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов : реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. В ч. 1 ст. 4 вказаного Закону зазначено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України Про оренду землі визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору земельної ділянки, який був укладений між відповідачами, оскільки цей договір укладено 14.03.2016 року, тобто задовго до закінчення строку дії попереднього договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Інтерагроінвест .

Відповідно до укладеного спірного договору оренди земельної ділянки було зареєстровано право оренди земельної ділянки на СФГ Левада 28.03.2016 року (а.с. 58-61, 62, 63-66, 67). Проте на час державної реєстрації цього права воно було уже зареєстроване на ТОВ Інтерагроінвест .

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, здійсненої 28.03.2016 року на СФГ Левада на підставі укладеного між відповідачами спірного договору оренди землі від 14.03.2016 року, також підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинами справи; 4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства Левада залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді