Ухвала

від 10.08.2018 по справі 826/5011/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5011/17

У Х В А Л А

10 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., розглянувши клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІРІТ до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання колегія суддів приходить висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати) у чіткій відповідності до ст.ст. 133 КАС України, Закону України Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Доводи щодо необхідності звільнити апелянта від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір підтверджуються належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІРІТ до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк