Постанова

від 13.09.2018 по справі 826/5011/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5011/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Бабенка К. А.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІРІТ до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо неприйняття Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.03.2013 №1 від 19.10.2016 на суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн, надісланого до ДФС України 26.10.2016 для реєстрації в ЄРПН.

Просив зобов'язати відповідача вважати прийнятим та зареєстрованим в ЄРПН Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.10.2016 до податкової накладної від 29.03.2013 №1 на суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн., датою (операційним днем) та часом, коли розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.10.2016 до податкової накладної від 29.03.2013 №1 був направлений позивачем до ДФС України засобами електронного зв'язку для реєстрації у ЄРПН, а саме 26.10.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про апеляційний розгляд повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору від 04.03.2013 №0403-13, укладеного між ПАТ ЦКБ Шхуна і ТОВ ПІРІТ , позивачем, відповідно до платіжного доручення № 203 від 29.03.2013 отримано передоплату в сумі 500 000 грн.

Позивачем на користь ПАТ ЦКБ Шхуна виписано податкову накладну № 1 від 29.03.2013 на загальну суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн., яка була зареєстрована в ЄРПН, а сума ПДВ в розмірі 83 333,33 грн. була відображена позивачем в Додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2013 року у складі податкових зобов'язань.

У зв'язку з не виконанням умов вказаного договору, платіжним дорученням №725 від 19.10.2016 передоплата в розмірі 500 000 грн була повернута позивачем на користь ПАТ ЦКБ Шхуна .

26.10.2016 позивачем засобами електронного зв'язку надіслано ДФС України Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.10.2016 №1 до податкової накладної від 29.03.2013 №1, яким позивач зменшив обсяг постачання (базу оподаткування) по договору № 0403-13 від 04.03.2013 на 416 666,67 грн. без ПДВ та зменшив розмір податкових зобов'язань з ПДВ на 83 333,33 грн.

Однак, електронною Квитанцією №1, позивача повідомлено про неприйняття документа - Розрахунку коригування з підстав порушення вимог пп.2 п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 днів від дати складання розрахунку коригування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

Імперативними приписами підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до абзацу 2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

-отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно із пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, розрахунок коригування до податкової накладної складається в порядку, встановленому для податкових накладних.

Порядок складання та реєстрації податкових накладних регулюється статтею 201 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Оскільки порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної є аналогічним порядку складання податкових накладних, то розрахунок коригування повинен складатися платником податків на дату зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, з огляду на норми статті 201 Податкового кодексу України.

Підставою прийняття Державною фіскальною службою України оскаржуваного позивачем рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, стали висновки про порушення поданням такого розрахунку строків давності, встановлених ст.102 Податкового кодексу України та п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних - за змістом квитанції.

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в подальшому - Порядок № 1246) (в редакції статті на час коригування кількісних і вартісних показників) реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції статті на час подачі основної податкової декларації) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції статті на час коригування кількісних і вартісних показників) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 9 Порядку № 1246 (в редакції статті на час коригування кількісних і вартісних показників) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Так, положеннями пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних зазначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 01.02.2015 та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) та розрахунок коригування.

Тобто, під час реєстрації податкових накладних, виданих до 01.02.2015, застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить висновку, що строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України, застосовуються до складання та реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних, якщо такі накладні були складені до 1 лютого 2015 року та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відтак, зазначені податкові накладні не підлягали реєстрації станом на дату виписки та не були зареєстровані.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних можлива лише після реєстрації відповідних накладних, проте з урахуванням строків, установлених статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у 1095 днів.

Статтею 102 Податкового кодексу України не встановлені строки для подачі розрахунків, як на підставу для висновку про відсутність вимог до строку подання розрахунку коригування взагалі, з огляду на наявність норми пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , яка встановлює відповідний порядок з посиланням на ст.102 ПК України.

Судом апеляційної інстанції також критично оцінюються доводи, що норми ПК України та Порядок №1246 по різному регулюють право платника податків здійснити коригування податкової накладної, з часу складання якої минуло більше, ніж 1095 днів, тому для врегулювання даних правовідносин слід брати до уваги положення ПК України, оскільки за даних обставин положеннями ПК України визначено строк давності, який слід застосовувати.

Крім того, колегія суддів вважає вірним аргументацію апелянта, який вказав, що норми постанови Кабінету Міністрів України № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних містять обмеження строку реєстрації податкових накладних, при цьому застосовуватися має саме строк такого обмеження, а не інші положення, зазначені у статті 102 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 26.06.2018 у справі №804/2033/16.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 - скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПІРІТ до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К. А. Бабенко

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2018