Ухвала

від 09.08.2018 по справі 552/4330/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/4330/18

Провадження № 1-кс/552/2092/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника ТОВ « Авіс-Інвест» ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про арешт майна. Клопотання обґрунтовував тим, що СУФР ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018170000000026, внесеному до ЄРДР 26.07.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України та вході досудового розслідування встановлено, що у квітні 2018 року невстановлені особи під час здійснення державної реєстрації ТОВ «Авіс Інвест» (код 41891777), ТОВ «Інкрейс продакт» (код 41800845) та ТОВ «Флайгланс» (код 41924972) 06.04.2018 року , реєстрація яких проводилась без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, внесли в документи, які подаються для проведення державної реєстрації, завідомо неправдиві відомості, а також умисно подали документи, які містять завідомо неправдиві відомості державному реєстратору, а саме використали для реєстрації підприємств паспорт гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ). Зазначав, що що ОСОБА_7 не має жодного відношення до перереєстрації зазначених підприємств на своє ім`я, до фінансово-господарської діяльності зазначених вище підприємств він не причетний, фінансово-господарської діяльності не здійснював та нікого на це не уповноважував, що підтверджується його заявою від 26.07.2018 року. Згідно інформації Національної поліції, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно 14.03.2018 року звертався із заявою до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві (ЄО 14927 від 14.03.2018), про втрату паспорта громадянина України.

Відповідно до наявних автоматизованих інформаційних баз даних ДФС ТОВ «Авіс Інвест», ТОВ «Інкрейс продакт» та ТОВ «Флайгланс» перереєстровано на ОСОБА_7 з 06.04.2018 року директор, головний бухгалтер, засновник та особа відповідальна за роботу з митницею.

За результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Авіс Інвест» (код 41891777, м. Київ) встановлено, що товариство здійснює діяльність на ринку з неспеціалізованої оптової торгівлі. Починаючи з липня 2018 року товариство розпочало здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Станом на 21.07.2018 року загальна сума імпорту становить близько 6,4 млн. грн. Митне оформлення проводиться у відділі митного оформлення № 2 митного поста "Одеса-центральний", пункт контролю "Одеса-Ліски". Імпортовані товари переважно - взуття, з верхом та підошвою з полімерних матеріалів. В супровідних документах на ТМЦ вага упаковки складає понад 40% від загальної ваги брутто, що свідчить про декларування неправдивих відомостей про кількість та вагу товарів з метою мінімізації митних платежів. Встановлено, що 28.07.2018 року до Одеської митниці ДФС (митний пост «Одеса-центральний» відділ митного оформлення №2), що розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове-1, вул. Залізничників 14) подані наступні митні декларації на імпорт з Китаю товарів :

- митна декларація ДЕ 500020/2018/007295, контейнер FSCU5052855, товар «сумочки дамські … та вироби з лицевою поверхньою з композиційної шкіри …», заявленою митною вартістю 762,5 тис. грн. Відправник: GZ MOD PIJU CO., LTD, NANHANG ROAD SHILING TOWN HUADU DIS RTRICT GUANGZHOU CHINA;

- митна декларація ДЕ 500020/2018/007294, контейнер TLLU5927466, товар «взуття з верхом та полімерною підошвою з полімерних матеріалів….», заявленою митною вартістю 1379,7 тис. грн. Відправник: TAIZHOU JIAMEI IMPORT EXPORT CO,LTD GUANGMING INDUSTRIAL AREA, ZEGUO TO WN WENLING CITY, ZHEJIANG, CHINA.

Отримувачем товарів зазначено ТОВ «Авіс Інвест» (код 41891777), яке виступає і декларантом, а митним брокером громадянин ОСОБА_7 , який згідно реєстраційних даних є засновником, директором та головним бухгалтером даного СГД.

Слідчий наголошує, що є підстави вважати, що невстановленими особами до Одеської митниці ДФС, як підставою для митного оформлення імпортованих товарів, подані підроблені документи з реквізитами ТОВ «Авіс Інвест».

В рамках кримінального провадження, 29.07.2018 року працівниками Одеської митниці ДФС, на виконання доручення слідчого від 28.07.2018 року №5801/7/16-31-23-01-03, в період з 29.07.2018 року по 30.07.2018 року проведено митний огляд контейнерів №FSCU5052855 та №TLLU5927466, з подальшим вивантаженням незаконно ввезених на митну територію України товарів та встановлено, що вантаж розміщено у складське приміщення тимчасової зони митного контролю ангарного складу, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове-1, вул. Залізничників 14, територія митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС (Одеське відділення філії ЦТС «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця»).

01.08.2018 року на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2018 року, проведено обшук складського приміщення тимчасової зони митного контролю ангарного складу, територія митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС (Одеське відділення філії ЦТС «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця») за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове-1, вул. Залізничників 14.

В ході проведення обшуку виявлено та вилучено майно, яке може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження:

- взуття з верхом з композиційної шкіри, на підошві ПВХ: чоботи дитячі утеплені із штучним хутром, розмір 21-35, торгівельної марки «ТОМ», країна походження: Китай, у картонних коробках білого кольору в кількості 2368 шт. по вісім пар в кожній, всього в кількості 18944 пари, які було вивантажено під час митного огляду контейнера №TLLU5927466 співробітниками Одеської митниці ДФС;

- сумочки дамські з плечовим ремінцем з лицьовою поверхнею з композиційної шкіри торгівельної марки «Шоу Leather», країна походження: Китай, в картонних коробках з фібрового картону, обмотані мішком з пластиковою плівкою, поміщені в поліпропіленову мішковину в загальній кількості 110 шт. в різній кількості та складають в загальній кількості 7400 шт., які було вивантажено під час митного огляду контейнера №FSCU5052855 співробітниками Одеської митниці ДФС;

- вироби з лицьовою поверхнею з композиційної шкіри: рюкзак торгівельної марки «Шоу Leather», країна походження: Китай, в картонних коробках з фібрового картону, обмотані мішком з пластиковою плівкою, поміщені в поліпропіленову мішковину в загальній кількості 75 шт. в різній кількості та складають в загальній кількості 6210 шт., які було вивантажено під час митного огляду контейнера №FSCU5052855 співробітниками Одеської митниці ДФС.

Слідчий зазначає, що на даний час є достатні підстави вважати, що реквізити підприємства ТОВ «Авіс Інвест», майно якого вилучено, використовувались злочинною групою у незаконній діяльності для забезпечення здійснення незаконних операцій з імпорту товарів та їх розмитнення та що майно, яке було вилучено під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки підставою для митного оформлення імпортованих товарів стали підроблені документи з реквізитами ТОВ «Авіс Інвест».

01.08.2018 року указані, незаконно ввезені на митну територію України товари, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, а тому просив накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, що в ньому викладені.

Прокурор підтримав клопотання повністю, пояснив, що досудове розслідування проводиться в рамках кримінального провадження №32018170000000026, внесеному до ЄРДР 26.07.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, будь-які інші відомості до ЄРДР щодо діяльності ТОВ « Авіс Інвест» не вносились.

Представник ТОВ « Авіс Інвест» просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, що викладені у запереченнях та пояснив, що на час розгляду клопотання товариство не ліквідоване.

Свідок ОСОБА_8 також підтвердив існування ТОВ « Авіс Інвест».

Заслухавши осіб, які приймають участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов до наступних ивсновків.

Звитягу зєдиного реєструдосудових розслідувань за№32018170000000026від 26.07.2018року убачається ,що відомостідо реєструвнесені про кримінальнеправопорушення,передбачене ст.205-1ч.1КК України,яка передбачаєвідповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців, а ч. 1 цієї статті передбачає відповідальність за внесення вдокументи,які відповіднодо законуподаються дляпроведення державноїреєстрації юридичноїособи абофізичної особи-підприємця,завідомо неправдивихвідомостей,а такожумисне поданнядля проведеннятакої реєстраціїдокументів,які містятьзавідомо неправдивівідомості такарається штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.07.2018 року ( справа № 552/4330/18, провадження №-кс/2058/18) в рамках вказаного кримінального провадження наданий дозвіл на проведення обшуку складського приміщення тимчасової зони митного контролю ангарного складу, територія митного поста «Одеса-Центральний» Одеської митниці ДФС (Одеське відділення філії ЦТС «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця») за адресою: Одеська область, селище Усатове-1, вул. Залізничників, 14, яке перебуває на балансі ДП «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (код 01069755), з метою виявлення та вилучення незаконно ввезених на митну територію України товарів, які були вигружені в ході проведення митних оглядів контейнерів №FSCU5052855 та №TLLU5927466, предметів та речей, які використовуються та можуть використовуватись під час ввезення імпортованих товарів; документів, які можуть свідчити про вчинення незаконної діяльності; чорнових записів, які містять або можуть містити відомості про здійснення незаконної діяльності з імпортованими товарами; предметів, документів, речей та цінностей, у тому числі грошових коштів, отриманих від здійснення незаконної діяльності; а також інших предметів, документів, речей та цінностей, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні №32018170000000026, внесеному до ЄРДР 26.07.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, дозволів на вилучення майна в іншому кримінальному провадженні ухвала слідчого судді не містить.

Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, згідно із ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про арешт майна, суду не надано допустимих, в розумінніст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 -1 КК України, яка передбачає відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Вилучені під час обшуку та передані на зберігання промислові товари (дитяче взуття, сумочки дамські, рюкзаки) не підпадають під визначення речових доказів в даному кримінальному провадженні, оскільки не зберегли та не могли зберегти сліди злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути оригінали документів , які стали підставою для реєстрації підприємств.

Орган досудового розслідування звертаючись з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речового доказу, визнав майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначив підстави визнання цього майна речовим доказом, те, що вказане майно незаконно ввезене на митну територію України на підставі підроблених документів з реквізитами ТОВ « Авіс-Інвест», але в постанові не зазначено та належним чином не обґрунтовано, не надано доказів того, що вказане майно незаконно ввезене на митну територію України, не визначено з яких підстав зазначене майно має відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на ньому та чи можна взагалі їх використовували як речовий доказ у кримінальному провадженні за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, яка не передбачає кримінальної відповідальності за незаконне ввезення товарів на митну територію України .

Санкцією ч.1 статті 205-1 КК України не передбачено спеціальної конфіскації, конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження та надані до клопотання матеріали не містять достатніх доказів того, що заява від імені ОСОБА_7 подана саме цією особою, оскільки заява не містить доказів у підтвердження того, що її подав саме ОСОБА_7 , бо його особа працівниками поліції не встановлювалась, що підтверджується відсутністю будь-яких посилань у самій заяві, в заяві не зазначений документ, що ідентифікує особу, а протокол допиту оперуповноваженого про те, що він встановив особу ОСОБА_7 на підставі тимчасової посвідки про його особу не беруться судом до уваги, оскільки така посвідка ( її копія) , або документи, які підтверджують видачу такої посвідки відсутні в матеріалах кримінального провадження. За таких обставин встановити, що заява подана саме ОСОБА_7 не представляється можливим.

Із інформації з бази даних Національної поліції по ОСОБА_7 убачається, що він 14.03.2018 року звертався із заявою про втрату паспорту за адресою свого проживання АДРЕСА_2 , в якій зазначив, що 08.03.2018 року втратив паспорт за адресою свого проживання..

Матеріали кримінального провадження та клопотання не містять даних про те, чи отримував ОСОБА_7 новий паспорт після виявлення його відсутності 08.03.2018 року за адресою свого місця проживання , чи можливо він його знайшов та знову втратив 16.07.2018 року, а можливо втратив 16.07.2018 року новий паспорт.

У всякому випадку слідчим вказане питання не досліджувалось та відповідна інформація не отримувалась.

Із цієї ж інформації також убачається, що 16.07.2018 року ОСОБА_7 16.07.2018 року близько 20.00год за адресою м. Київ вул.. Касьяна, 1 вийшовши з громадського транспорту, при огляді особистих речей виявив відсутність паспорта громадянина України на своє ім`я та грошових коштів.

ТОВ «Авіс Інвест» зареєстроване, як юридична особа 26.01.2018 року, що підтверджується ( а.с. 6), як платник ПДВ зареєстрований 01.03.2018 року, рахунки у банках відкривались у період з 28.02.2018 року по 04.05.2018 року, внесення змін до відомостей про юридичну особу , що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зареєстровані 06.04.2018 року.

Отже посилання слідчого та прокурора на те, що ТОВ « Авіс Інвест», як юридична особа зареєстроване по втраченому паспорту на ім`я ОСОБА_7 06.04.2018 року не відповідає дійсності, бо вказане підприємство зареєстроване як юридична особа 26.01.2018 року, а 06.04.2018 року внесені тільки зміни до відомостей про юридичну особу.

Наведені обставинисвідчать провідсутність підставдля накладенняарешту самез метоюзабезпечення збереженняречового доказу,а іншоїмети слідчимне зазначено та не передбаченосанкцією ч.1ст.205-1КК України(конфіскації,спеціальної конфіскаціїчи відшкодуванняматеріальної шкоди),а тому судвважає,що накладенняарешту намайно,яке не містить слідівзлочину таяке небуло знаряддямкримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.205-1КК України може бутипідставою длязловживань,оскільки слідчий просить накласти арешт намайно,яке жоднимчином нестосується вказаного кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст. 173 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотння старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1