Ухвала

від 08.08.2018 по справі 522/6667/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1311/18

Номер справи місцевого суду: 522/6667/17, 1-кс/522/12831/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 , подану в інтересах заявника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року про призначення податкової перевірки ФОП ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22017160000000061 від 20 березня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_9 та надано дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22017160000000061 від 20 березня 2017 року.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП ОСОБА_7 .

Доводи апеляційної скарги представник обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та постановлена з грубими порушеннями вимог матеріального і процесуального закону, оскільки КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді із клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, а в кримінальному процесуальному законі відсутня процедура розгляду такого виду клопотань.

З врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к та Постанові від 23 травня 2018 року № 237/1459/17 щодо обов`язку апеляційних судів відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 13 липня 2017 року про надання дозволу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 підлягає до розгляду судом апеляційної інстанції, незважаючи на ту обставину, що вказаний вид ухвал слідчого судді не входить до переліку ухвал визначених статтею 309 КПК України, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_8 , який підтримав доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 20 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 22017160000000061, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч.2 ст. 364 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 особи, яка не має процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд виходить з таких обставин.

Чинний Кримінальний процесуальний Кодекс України не містить норми, яка безпосередньо передбачає можливість звернення слідчого або прокурора до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарської діяльності.

Також відсутні в КПК України правові норми, які передбачають повноваження слідчого судді надавати дозвіл на проведення позапланових документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності.

При цьому положеннями ст.1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України.

Положеннями ст.ст.2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства та регламентовано, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Положеннями ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У разі, якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

23 лютого 2006 року був прийнятий Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стаття 2 якого закріплює, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.

Положеннями ст.16 вказаного Закону прямо передбачено, що суди, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практикуЄвропейського суду з прав людини, як джерело права.

За таких обставин, вітчизняні суди, зобов`язані у своїй судовій практиці використовувати не тільки положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й та практику Європейського суду з прав людини. Більше того, названим джерелам права повинна надаватися перевага порівняно з нормами українського законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 по суті апеляційний суд дійшов таких висновків.

З матеріалів провадження вбачається, що 13 липня 2017 року старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси з клопотанням про призначення позапланової документальної податкової перевірки ФОП ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22017160000000061, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 2 ст. 364 КК України.

Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя прийняв рішення про задоволення клопотання слідчого та надав дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_7 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ), з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01 січня 2014 року по теперішній час.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя фактично обмежився перенесенням в ухвалу мотивувальної частини клопотання слідчого, та пославшись на положення статей 40, 93, 372 КПК України, прийняв рішення про задоволення клопотання слідчого.

Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що фактично клопотання слідчого було задоволене частково, оскільки згідно з оскарженою ухвалою слідчого судді, дозвіл був наданий не на проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки суб`єкта господарювання ФОП « ОСОБА_7 », а на призначення такої перевірки.

Перевіривши оскаржену ухвалу слідчого судді, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розгляд клопотання слідчого був проведений та прийняте рішення було ухвалено з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора з клопотанням про проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки та розгляд слідчим суддею такого клопотання.

Положеннями ч.1 ст.1КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до положень п.10) ч.1 ст.3КПК України кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 18) частини 1 статті 3КПК України законодавством визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п.78.1.11.) ст.78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

В той же час, положенняКПК України не містять безпосередньої норми, яка б передбачала можливість звернення органу досудового розслідування з таким клопотанням та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення податкової перевірки, а в ст.132КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення податкової перевірки.

Натомість, діючими положеннями п.п.78.1.11.) ст.78Податкового КодексуУкраїни передбачена можливість призначення позапланової перевірки на підставі постанови слідчого судді, що співвідноситься з положеннями ст.ст.1, 2, 7, 8, 9, 22, 26, 40, 91, 92, 93 КПК України.

Положення ст.40 КПК України визначають обсяг повноважень слідчого, який носить невичерпний характер, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, про що зазначено в ч.5 ст.40 КПК України.

Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про проведення позапланової виїзної документальної податкової перевірки, слідчий в своєму клопотанні не обґрунтував належним чином необхідність призначення позапланової перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не навів доводів про неможливість отримання доказів в інший спосіб, зокрема отримання рішення слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, в тому числі з можливістю їх вилучення, проведення експертиз, тощо.

Слідчий суддя на вказаний недолік клопотання уваги не звернув, що є порушенням вимог закону, а тому зазначені обставини фактично унеможливлюють прийняття слідчим суддею рішення про задоволення такого клопотання.

Поза увагою слідчого судді районного суду залишилися також положення ст.ст.2, 7 КПК України, якими визначенні завдання кримінального провадження, одним з яких є принцип застосування під час цього провадження належної правової процедури, та загальні засади кримінального провадження, зміст і форма якого повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права та законність.

Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, а відповідно до положень ст.ст. 84, 99 КПК України, висновки ревізій та акти перевірок відносяться до документів як процесуальних джерел доказів.

Положення ст.ст.40, 91, 92, 93 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, обов`язок доказування та порядок збирання доказів.

В той же час, законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, було внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули чинності 25.04.2015 року, зокрема виключено п.6) ч.2 ст.36 і п.4) ч.2 ст.40, які передбачали право прокурора та слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Разом з тим, положеннями п.п.78.1.11) статті 78Податкового кодексуУкраїни передбачено, що обставинами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі і отримання органом досудового розслідування судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Таким чином, системний аналіз положень законодавства України в цій частині, вказує на те, що з моменту набуття чинності положень Закону «Про прокуратуру» в частині змін до Кримінального процесуального кодексу України, прокурор та слідчий втратили визначене законом право на призначення своїми постановами позапланових перевірок, в той час, як слідчий суддя не набув права на розгляд клопотань про призначення позапланових перевірок, в КПК України відсутній порядок розгляду таких клопотань, а також порядок їх оскарження.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням ЄСПЛ, від 14 жовтня 2010 року, у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За таких обставин, з наведеного можливо дійти до висновку про те, що питання стосовно можливого звернення слідчого, за погодженням з прокурором, до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланових перевірок суб`єктів господарської діяльності, а також розгляд слідчим суддею таких клопотань та порядок оскарження ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду такого клопотання, потребує законодавчого визначення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі виникнення у органу досудового розслідування труднощів, при витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів чи інших відомостей, відповідно до розділу ІІ КПК України, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, тобто такі заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Не надано також суду жодного доказу на підтвердження того, що органом досудового слідства вичерпані можливості збирання доказів в інший спосіб, а інші докази слідство не може отримати в порядку ст. 93 КПК України в інший спосіб, окрім призначення позапланової перевірки.

Викладені обставини свідчать про необґрунтованість клопотання старшого слідчого відділу УСБ України в Одеській області ОСОБА_9 , в зв`язку з чим, на думку апеляційного суду, слід відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Керуючись ст. 1, 2, 6, 9, 40, 92, 370, 372, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , подану в інтересахзаявника ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_9 та наданий дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_7 » РНОКПП НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ) з питань своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати усіх передбачених законом податків та зборів, податків та зборів на заробітну плату співробітників, обліку готівкових коштів в касі платника податків, а також дотримання валютного та іншого законодавства, вищезазначеним суб`єктом господарювання, в період з 01 січня 2014 року по теперішній час скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу УСБ України в Одеській області ОСОБА_9 про надання дозволу на призначення у кримінальному провадженні №22017160000000061 позапланової виїзної документальної податкової перевірки ФОП « ОСОБА_7 » РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3