Рішення

від 13.08.2018 по справі 908/324/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/25/17-9/51/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018 Справа № 908/324/17

м. Запоріжжя

За позовом: Приватного підприємства «Юлія+А» (69071, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3, код ЄДРПОУ 13620448)

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463)

до відповідача-2: Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, код ЄДРПОУ 39958500)

до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443)

про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу електронних торгів

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Махно О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: ОСОБА_1, довіреність № 09-29/26 від 26.03.2018;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: ОСОБА_2, довіреність № 11 від 17.01.2018;

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2017, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017, позов задоволено. Визнано електронні торги з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності ПП «Юлія+А» недійсними. Скасовано протокол № 234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130, та належить на праві власності ПП «Юлія+А» .

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у даній справі касаційні скарги ДП Сетам та ПАТ Таскомбанк задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 908/324/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.05.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 справа №908/324/17 прийнята до провадження, присвоєний номер провадження 12/25/17-9/51/18, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.06.2018. Ухвалою суду від 06.06.2018 строк підготовчого провадження продовжено на чотирнадцять днів - до 23.07.2018 включно, підготовче засідання відкладено на 12.07.2018. Ухвалою суду від 12.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2018. Ухвалою від 09.08.2018 розгляд справи відкладено на 13.08.2018, що є останнім днем процесуального строку для розгляду справи по суті.

13.08.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, а саме: визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності Приватному підприємству «Юлія+А» ; скасування протоколу №234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації зазначеного предмета іпотеки. Позовні вимоги мотивовано наступним. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі № 7/5009/2158/11 задоволено позов ПАТ «ТАСкомбанк» до ПП «Юлія+А» , звернуто стягнення на предмет іпотеки: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, загальною площею 2573,5 м 2 і належить на праві власності ПП «Юлія+А» за початковою ціною 9082984 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007 на загальну суму 6421361,61 грн. 21.12.2015 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження № 49656494 з примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення у справі №7/5009/2158/11. В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було направлено заявку на реалізацію арештованого майна предмета іпотеки на електронних торгах, яка прийнята до виконання Державним підприємством «Сетам» . 30.09.2016 на сайті ДП «Сетам» було опубліковано інформацію про проведення аукціону зі стартовою ціною реалізації предмета іпотеки 9 082 984,00 грн. Дані торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. 18.11.2016 року на сайті повідомлено про проведення торгів з реалізації предмету іпотеки зі стартовою ціною 7 720 536,40 грн. Другі торги також не відбулися в зв'язку з відсутністю покупців. 06.01.2017 на сайті ДП «Сетам» опубліковано інформацію про дату проведення аукціону 06.02.2017, дата закінчення торгів 08.02.2017, стартова ціна - 6 358 088,80 грн. 08.02.2017 року предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на електронних торгах єдиному учаснику торгів - ПАТ "ТАСкомбанк" за ціною 6 358 088,80 грн., що було оформлено протоколом проведення електронних торгів за № 234353. Позивач у позові зазначив, що торги з реалізації предмета іпотеки проведено з порушенням норм чинного законодавства, що в свою чергу порушило його права, оскільки спірне майно продано за заниженою ціною, що призвело до втрати майна та понесення ним суттєвих збитків. Порушення його прав виявилось в тому, що недотримання встановлених законодавством правил проведення електронних торгів (уцінки) призвело до відмови від участі в електронних торгах потенційних покупців, оскільки ними цілком усвідомлювалося, що придбання предмета іпотеки (у разі проведення процедури його продажу з порушеннями норм чинного законодавства) може призвести до негативних наслідків для них у майбутньому, а саме: оспорювання результатів торгів, права власності тощо. При зменшенні ціни продажу предмета іпотеки було порушено норми чинного законодавства, зокрема абзаців 1, 15 п.2 розділу 7 «Порядку реалізації арештованого майна» та ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» у редакції чинній на момент укладення кредитного договору, відповідно до якої початкова ціна продажу предмету іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшена не більше ніж на 25 відсотків. При цьому, зазначена редакція вказаної норми Закону не передбачала можливості проведення третіх прилюдних торгів. Враховуючи те, що кредитний договір, як і забезпечувальний іпотечний договір, укладені до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг від 22.09.2011 № 3795-VI, до спірних правовідносин підлягає застосуванню та редакція Закону, яка була чинною на момент їх виникнення. Якщо б після перших торгів, зменшення ціни на другі торги відбулося з додержанням норм ст.49 Закону України «Про іпотеку» , яка дозволяла зменшення початкової ціни продажу не більше ніж на 25%, тобто до суми 6812238,00 грн., то позивач після реалізації предмета іпотеки мав би можливість не тільки в повному обсязі закрити заборгованість перед Банком (6421361,61 грн.), але й отримати різницю коштів від реалізації предмета іпотеки.

Відповідач-1 - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Зменшення вартості нереалізованого майна (уцінка) проводиться безпосередньо організатором торгів - Державним підприємством «Сетам» , яке згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 283/15, уповноважене на проведення електронних торгів. Законом України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент зменшення вартості) обов'язок здійснення зменшення вартості (уцінки) нереалізованого майна саме державним виконавцем не передбачено. На других електронних торгах майно реалізовано не було, відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмету іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70%. Відповідно до даних протоколу проведення третіх електронних торгів № 234353 від 08.02.2017 року стартова ціна продажу складала 6358088,80 грн., тобто в розмірі 70% від 9082984,00 грн. - вартості майна, за якою воно було передано на реалізацію, що відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку» , порушення законних прав позивача не відбулось. Посилання позивача на відмову від участі в електронних торгах потенційних покупців, оскільки ними усвідомлювались можливі ризики оскарження результатів торгів не доведені взагалі, оскільки такі ризики завжди присутні, у зв'язку із тим, що здійснюється примусова реалізація майна боржника, а не відчуження майна шляхом добровільного укладення договору купівлі-продажу. З результатів проведення третіх електронних торгів чітко слідує те, що заявлених учасників був всього один затверджений учасник, який сплатив гарантійний внесок, а реєстрація інших учасників без сплати гарантійного внеску не може вважатись наявністю потенційного попиту, оскільки реєстрація без сплати авансового внеску не дає змоги приймати участь в торгах. Правовідносини з примусової реалізації заставленого майна повинні регулюватися нормативними актами, чинними на час вчинення таких дій, зокрема на час проведення прилюдних торгів. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Відповідач-2 - Державне підприємство Сетам , своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався. У відзиві, який надійшов до суду 04.06.2018, проти позову заперечив, зазначивши, що оскільки в ході проведення перших та других електронних торгів учасники, які б хотіли придбати відповідне майно, були відсутні, організатором на підставі ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку були призначені треті прилюдні торги та проведено уцінку предмета іпотеки до 6358088,80 грн., що не перевищує допустимих 30% від початкової ціни продажу на перших торгах, як передбачено зазначеною нормою закону в редакції, чинній на момент проведення торгів. 08.02.2017 відбулись електронні торги, переможцем яких було визнано єдиного учасника - ПАТ ТАСкомбанк , який придбав предмет іпотеки за стартовою ціною 6358088,80 грн., що становить 70% початкової вартості майна. Твердження позивача про те, що предмет іпотеки було придбано за заниженою ціною є некоректним, адже попитом зазначене майно не користувалось. Під час проведення електронних торгів № 193257, які відбулись з 06.02.2017 по 08.02.2017, необхідно застосовувати редакцію ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку зі змінами, внесеними Законом № 1404-VIII від 02.06.2016 року, що й було зроблено ДП Сетам . Позивачем не доведено порушення правил проведення торгів, що могли вплинути на їх результати та порушення у зв'язку із цим його законних прав та інтересів. Просить у позові відмовити.

Відповідач-3 у справі - Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» , проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, наступне. Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг від 22.09.2011, його прикінцеві положення, на які посилається позивач, взагалі не має відношення до процедури торгів, на яких було придбане спірне майно. Процедура торгів визначена п.п. 18 п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, яким внесено зміни до Закону України Про іпотеку та встановлено, що вартість іпотечного майна, що виноситься на треті торги складає 70% від початкової ціни. Цей закон не містить застережень, стосовно застосування іпотечних правовідносин, а отже застосовується до відносин щодо реалізації майна з моменту набрання ним чинності. Відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-26 цс 14 від 23.04.2014 на правові відносини з реалізації майна з прилюдних торгів, які виникли після 16.10.2011, не поширюється норма п. 2 прикінцевих положень Закону України від 22.09.2011 № 3795-VІ та застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку в редакції, чинній на час проведення відповідних виконавчих дій. Предмет іпотеки було винесено на треті прилюдні торги та придбано іпотекодержателем з уцінкою 70% від первісної вартості, що відповідає вимогам зазначеної норми Закону. Отже торги та придбання майна відбулись відповідно до законодавства. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача-2, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача-1, відповідача-3, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2007 року між Акціонерним банком ТАС-Бізнесбанк (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (відповідач-3) та Закритим акціонерним товариством Юлія (Позичальник) був укладений кредитний договір № КР 69-2007, відповідно до п. 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 5000000,00 гривень на термін по 4 жовтня 2012 року, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором.

Згідно з п. 1.3 Договору забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за цим договором, зокрема, є: - нежиле приміщення літ. А-9, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, прим. 130.

05.10.2007 сторонами кредитного договору укладено іпотечний договір № ДЗ 112-07, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого ЗАТ Юлія (Іпотекодавець) забезпечує іпотекою виконання усіх своїх зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором № КР 69-2007 від 05.10.2007 року, що укладений між Банком та Позичальником. Іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком, що зазначені у п. 1.1. цього договору, на умовах, що визначені цим договором, передає в іпотеку нежиле приміщення літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), приміщення 130 (сто тридцять), загальною площею 2573,5 кв.м.

Договір набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до настання одного з випадків, що передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку» .

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Приватного підприємства Юлія+А (позивач у справі), вказане підприємство засноване шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства Юлія та є його правонаступником.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі №7/5009/2158/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного підприємства «Юлія+А» , звернуто стягнення на предмет іпотеки: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), загальною площею 2573,5 кв.м. і належить на праві власності ПП «Юлія+А» , за початковою ціною, встановленою висновком судової експертизи № 2982-12 від 15.05.2013 в розмірі 9082984 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007, на суму 6421361 грн. 61 коп., яка складається з 5000000 грн. 00 коп. боргу по тілу кредиту, 768617грн. 09 коп. боргу по відсотках за кредит, 652744 грн. 52 коп. пені на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» .

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (відповідач-1) від 21.12.2015 (том 1, а.с. 137-138) відкрито виконавче провадження ВП № 49656494 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141). 28.01.2016 складено акт опису та арешту майна (том 1, а.с.142-145), направлено Державному підприємству Сетам (відповідач-2) заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП № 49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах.

Згідно з матеріалами справи, відповідачем - 2 наприкінці 2016 року двічі призначалися проведення торгів предмета іпотеки - нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3, приміщення 130. Перші електронні торги зі стартовою ціною предмета іпотеки 9082984,00 грн. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 208612; том 1, а.с. 166). Другі електронні торги зі стартовою ціною аукціону 7720536,40 грн. також не відбулися з тих самих причин (протокол № 221844; том 1, а.с.169).

08.02.2017 року предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на третіх електронних торгах Публічному акціонерному товариству ТАСКОМБАНК за визначеною стартовою ціною аукціону - 6358088,80 грн., що було оформлено протоколом проведення електронних торгів № 234353 (том 1, а.с. 172-173).

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання зазначених електронних торгів недійсними та скасування протоколу № 234353, оформленого за результатами торгів, за яким порушено провадження у даній справі. Позов мотивовано тим, що при зменшенні ціни предмета іпотеки було допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема абзаців першого та п'ятнадцятого, пункту 2 розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 та статті 49 Закону України Про іпотеку . Враховуючи те, що кредитний договір, як і забезпечувальний іпотечний договір, укладені до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг від 22.09.2011 № 3795-VI, до спірних правовідносин підлягає застосуванню та редакція Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження , що були чинними на момент їх виникнення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту ст. 20 ГПК України слідує, що господарські суди розглядають справи у спорах про визнання недійсними актів, що порушують майнові права.

Статтею 48 Закону України Про іпотеку встановлено можливість оскарження результатів проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, до 05.10.2016 виконавчі дії в рамках виконавчого провадження ВП № 49656494 з примусового виконання наказу від 08.07.2013, виданого на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 7/5009/2158/11, здійснювалися державним виконавцем в період дії Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV від 21.04.1999.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV від 21.04.1999 (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 54 вказаного Закону, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частинами 1 та 6 ст. 52 цього Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Так, в межах виконавчого провадження ВП № 49656494, відкритого постановою від 21.12.2015, державним виконавцем винесено постанову від 29.12.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141), 28.01.2016 складений акт опису та арешту майна (том 1, а.с. 142-145), направлено Державному підприємству Сетам заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП №49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах.

Починаючи з 05.10.2016 року набрав чинність Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За змістом статті 1 Закону України Про виконавче провадження (№ 1404-VIII від 02.06.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин (врегульованих Законами України Про виконавче провадження , Про іпотеку , Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.

Отже, з огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватись у відповідності з нормативними актами, чинними на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки. Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 10.04.2018 у даній справі № 908/324/17.

Подібну правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №3-1150гс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-72цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку № 898-IV від 05.06.2003 реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Особливості звернення стягнення на заставлене майно врегульовані приписами ст.51 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

Так, приписами ч.ч. 4, 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку . Аналогічні приписи також містились в ч.ч. 5, 8 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV від 21.04.1999 року.

Приписами ч. 1, 2 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядок проведення електронних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок). Даний порядок набрав чинності 05.10.2016.

Згідно з п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 державне підприємство СЕТАМ уповноважено, зокрема, на здійснення заходів на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

За змістом п. 2 розділу ІІ Порядку якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

В пункті 2 розділу ІV Порядок реєстрації учасників електронних торгів цього Порядку визначено, що для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Система автоматично завершує реєстрацію учасника та надає йому відповідний доступ до участі у торгах негайно після підтвердження Організатором сплати сум гарантійного внеску, а за лотами, де така сплата не вимагається, одразу після належного заповнення заявки учасника.

В розділі VІІ Порядку врегульовано особливості реалізації окремих видів майна. Так, відповідно до п. 2 даного розділу реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку . Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

За змістом ст. 43 Закону України Про іпотеку організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

В абзаці 15 п. 2 розділу VІІ Порядку зазначено, що зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України Про іпотеку .

В статті 49 Закону України Про іпотеку визначено права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

До ст. 49 Закону України Про іпотеку неодноразово вносилися зміни: Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 3201-IV від 15.12.2005, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 2435-VI від 06.07.2010, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг № 3795-VI від 22.09.2011, Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з частиною 1 статті 49 цього Закону (із змінами, внесеними згідно із Законами № 3201-IV від 15.12.2005, № 2435-VI від 06.07.2010) встановлено, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Приписами ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку (із змінами внесеними згідно з Законом №3201-IV від 15.12.2005) у редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного та іпотечного договорів (05.10.2007), передбачалося: якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг № 3795-VІ від 22.09.2011, зокрема, доповнено частину 2 статті 49 Закону України Про іпотеку , реченнями такого змісту: Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна .

При цьому, пункт 2 Прикінцевих положень Закону №3795-VІ, на який посилався позивач, передбачено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, відноситься до змін, які внесено даним Законом до тих, законодавчих актів України, зокрема до Цивільного кодексу України в частині, що стосуються саме кредитних договорів. Зміни ж внесені цим Законом до вищезазначеної ст. 49 Закону України Про іпотеку стосуються не кредитних правовідносин (договорів), а прав іпотекодержателя під час здійснення процедури одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 внесено зміни до частини другої статті 49 Закону України Про іпотеку , а саме: у другому реченні слова може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків замінено словами становить 80 відсотків ; у четвертому реченні слова може бути зменшена не більш як на 50 відсотків замінено словами становить 70 відсотків .

Так, частиною ч. 2 ст. 49 Закону України Про іпотеку в редакції, що діє з 05.10.2016 та була чинною на час проведення електронних торгів, визначено: якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.

Як встановлено судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій було направлено до Запорізької філії Державного підприємства «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) від 27.09.2016 №17812-6-303.4. В заявці вказано вартість майна, що передається на реалізацію, в розмірі визначеному виконавчим документом на підставі якого відкрито виконавче провадження, що склала 9082984,00 грн.

Відповідачем-2 згідно отриманої заявки вчинено дії щодо організації проведення електронних торгів, розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги на веб-сайті реалізації майна, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет, вказано розмір гарантійного внеску, необхідного для у часті в аукціоні. Перші (дата проведення аукціону 31.10.2016, закінчення торгів 02.11.2016) й другі (дата проведення 19.12.2016, закінчення 21.12.2016) торги не відбулися за відсутності допущених учасників. На третіх електронних торгах (дата проведення 06.02.2017, закінчення 08.02.2017) предмет іпотеки був реалізований шляхом його продажу іпотекодержателю - ПАТ ТАСКОМБАНК (відповідач-3) за 6358088,80 грн., що оформлено протоколом №234353 проведення електронних торгів. Стартова ціна предмета іпотеки на перших торгах в розмірі з 9082984 грн. встановлена з урахуванням початкової ціни, визначеної судовим рішенням у справі № 7/5009/2158/11, на других торгах початкова ціна реалізації була зменшена до 7720536,40 грн., на третіх стартова ціна продажу була зменшена до 6358088,80 грн., що становить 70% початкової вартості майна (9082984 грн.).

Відповідно до ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За змістом ст.ст. 4, 13, 14 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані позивачем електронні торги з реалізації предмета іпотеки відбулись із дотриманням законодавства, діючого на час їх проведення, яке підлягає застосуванню в даному випадку.

Судом не встановлено порушень вимог ст. 49 Закону України Про іпотеку та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, при зменшенні ціни предмета іпотеки, та правил, обов'язкових для учасників відповідних правовідносин, які могли вплинули на результати торгів, та порушення у зв'язку із цим прав та законних інтересів позивача. Позивачем також не доведено відмови від участі в електронних торгах потенційних покупців, як-то слідує з позову.

Таким чином, доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими та недоведеними, тому у задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва