Постанова

від 05.12.2018 по справі 908/324/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.12.2018 року                                                         м. Дніпро         Справа №  908/324/17 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді  Чередка А.Є. (доповідач)       суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. при секретарі судового засідання: Мудрак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юлія+А" на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.), ухвалене у м. Запоріжжя 13.08.2018р. о 15.33. (дата складання повного тексту рішення – 22.08.2018) у справі № 908/324/17 за  позовом   Приватного підприємства Юлія+А (69071, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3, код ЄДРПОУ 13620448) до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) до відповідача-2:  Державного підприємства Сетам (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) до відповідача-3:  Публічного акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) про  визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу електронних торгів, -                                                         ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності Приватному підприємству Юлія+А; скасування протоколу №234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації зазначеного предмета іпотеки. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2017, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017, позов задоволено. Визнано електронні торги з реалізації предмета іпотеки – нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності ПП “Юлія+А” недійсними. Скасовано протокол № 234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130, та належить на праві власності ПП “Юлія+А”. Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у даній справі касаційні скарги ДП “Сетам” та ПАТ “Таскомбанк” задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 908/324/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Запорізької  області від 13.08.2018р. у справі № 908/324/17 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство Юлія+А, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне: - спірні електронні торги відбулись з порушенням вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку», якою передбачений інший порядок зменшення ціни предмету іпотеки, ніж застосований на торгах з продажу майна позивача; - застосування порядку зменшення ціни предмету іпотеки, який не відповідає  ст. 49 Закону України «Про іпотеку» призвело до порушення прав позивача, які виразилися у відмові потенційних покупців від участі в торгах та одержанні меншої суми коштів від продажу майна позивача за результатами спірних торгів. Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі. Донецький апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 908/324/17 з Донецького апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 908/324/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач)                                                                                                суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2018р. поновлено Приватному підприємству "Юлія+А" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Юлія+А" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17, розгляд апеляційної скарги  призначено  в судове засідання на 05.12.18р.   У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу. Інші учасники справи не скористались своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представників інших учасників справи не перешкоджає її апеляційному перегляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 05.10.2007 року між Акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк” (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “ТАСКОМБАНК” (відповідач-3) та Закритим акціонерним товариством “Юлія” (Позичальник) був укладений кредитний договір № КР 69-2007, відповідно до п. 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 5000000,00 гривень на термін по 4 жовтня 2012 року, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором. Згідно з п. 1.3 Договору забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за цим договором, зокрема, є: - нежиле приміщення літ. А-9, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, прим. 130. 05.10.2007 сторонами кредитного договору укладено іпотечний договір № ДЗ 112-07, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого ЗАТ “Юлія” (Іпотекодавець) забезпечує іпотекою виконання усіх своїх зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором № КР 69-2007 від 05.10.2007 року, що укладений між Банком та Позичальником. Іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком, що зазначені у п. 1.1. цього договору, на умовах, що визначені цим договором, передає в іпотеку нежиле приміщення літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), приміщення 130 (сто тридцять), загальною площею 2573,5 кв.м. Договір набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до настання одного з випадків, що передбачені ст. 17 Закону України “Про іпотеку”. Відповідно до пункту 1.1. Статуту Приватного підприємства “Юлія+А” (позивач у справі), вказане підприємство засноване шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства “Юлія” та є його правонаступником. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі № 7/5009/2158/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Таскомбанк” до Приватного підприємства “Юлія+А”, звернуто стягнення на предмет іпотеки: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), загальною площею 2573,5 кв.м. і належить на праві власності ПП “Юлія+А”, за початковою ціною, встановленою висновком судової експертизи  № 2982-12 від 15.05.2013 в розмірі 9082984 грн. в рахунок погашення  заборгованості  за договором  кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007, на суму 6421361 грн.  61 коп., яка складається  з 5000000 грн. 00 коп. боргу по тілу кредиту, 768617грн. 09 коп. боргу по відсотках за кредит, 652744 грн. 52 коп. пені на користь Публічного  акціонерного товариства  “Таскомбанк”. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (відповідач-1) від 21.12.2015 (том 1, а.с. 137-138) відкрито виконавче провадження ВП № 49656494 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. 29.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141). 28.01.2016 складено акт опису та арешту майна (том 1, а.с.142-145), направлено Державному підприємству “Сетам” (відповідач-2) заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП № 49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах. Державним підприємством “Сетам” наприкінці 2016 року двічі призначалися  проведення торгів предмета  іпотеки – нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3, приміщення 130. Перші електронні торги зі стартовою ціною предмета іпотеки 9082984,00 грн. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 208612; том 1, а.с. 166). Другі електронні торги зі стартовою ціною аукціону 7720536,40 грн. також не відбулися з тих самих причин (протокол № 221844; том 1, а.с.169). 08.02.2017 року предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на третіх електронних торгах Публічному акціонерному товариству “ТАСКОМБАНК” за визначеною стартовою ціною аукціону  - 6358088,80 грн., що було оформлено протоколом проведення електронних торгів № 234353 (том 1, а.с. 172-173). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що оскаржувані позивачем електронні торги з реалізації предмета іпотеки відбулись із дотриманням законодавства, діючого на час їх проведення, тобто без порушень вимог ст. 49 Закону України “Про іпотеку” та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, при зменшенні ціни предмета іпотеки, та правил, обов'язкових для учасників відповідних правовідносин, які могли вплинули на результати торгів, та без порушень у зв'язку із цим прав та законних інтересів позивача. Так, як вбачається з матеріалів справи, до 05.10.2016 виконавчі дії в рамках виконавчого провадження ВП № 49656494 з примусового виконання наказу від 08.07.2013, виданого на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 7/5009/2158/11, здійснювалися державним виконавцем в період дії Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV від 21.04.1999. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV від 21.04.1999 (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання  рішень,  неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий  документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 54 вказаного Закону, звернення стягнення на заставлене  майно  в  порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Частинами  1 та 6 ст. 52 цього Закону встановлено, що звернення  стягнення  на  майно  боржника  полягає  в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення  на  майно  боржника  звертається  в  розмірі  і обсязі,  необхідних для  виконання  за  виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат,  пов'язаних  з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого  провадження. Так, в межах виконавчого провадження ВП № 49656494, відкритого постановою від 21.12.2015, державним виконавцем винесено постанову від 29.12.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141), 28.01.2016 складений акт опису та арешту майна (том 1, а.с. 142-145), направлено Державному підприємству “Сетам” заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП №49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах. Починаючи з 05.10.2016 року набрав чинність Закон України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За змістом статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” (№ 1404-VIII від 02.06.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження  є сукупністю дій і правовідносин (врегульованих Законами України “Про виконавче провадження”, “Про іпотеку”, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.   Отже, з огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватись у відповідності з  нормативними актами, чинними на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки. Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 10.04.2018 у даній справі № 908/324/17. Подібну правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №3-1150гс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-72цс16. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про іпотеку” № 898-IV від 05.06.2003 реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону. Особливості звернення стягнення на заставлене майно врегульовані приписами ст.51 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 року. Так, приписами ч.ч. 4, 7 ст. 51 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 року визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України “Про іпотеку”. Аналогічні приписи також містились в ч.ч. 5, 8 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV від 21.04.1999 року. Приписами ч. 1, 2 ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Порядок проведення електронних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі – Порядок). Даний порядок набрав чинності 05.10.2016. Згідно з п. 2 наказу  Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 Державне підприємство “Сетам” уповноважено, зокрема, на здійснення заходів на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом. За змістом п. 2 розділу ІІ Порядку якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. В пункті 2 розділу ІV “Порядок реєстрації учасників електронних торгів” цього Порядку визначено, що для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Система автоматично завершує реєстрацію учасника та надає йому відповідний доступ до участі у торгах негайно після підтвердження Організатором сплати сум гарантійного внеску, а за лотами, де така сплата не вимагається, одразу після належного заповнення заявки учасника. В розділі VІІ Порядку врегульовано особливості реалізації окремих видів майна.  Так, відповідно до п. 2 даного розділу реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України “Про іпотеку”. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. За змістом ст. 43 Закону України “Про іпотеку” організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. В абзаці 15 п. 2 розділу VІІ Порядку зазначено, що зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України “Про іпотеку”. В статті 49 Закону України “Про іпотеку” визначено права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. До ст. 49 Закону України “Про іпотеку” неодноразово вносилися зміни: Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 3201-IV від 15.12.2005, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 2435-VI від 06.07.2010, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих   актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами                         фінансових послуг” № 3795-VI  від  22.09.2011, Законом України  “Про виконавче провадження” №  1404-VIII від 02.06.2016. Згідно з частиною 1 статті 49 цього Закону (із змінами, внесеними згідно із Законами № 3201-IV від 15.12.2005, № 2435-VI від 06.07.2010) встановлено, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися. Приписами ч. 2 ст. 49 Закону України “Про іпотеку” (із змінами внесеними згідно з Законом №3201-IV від 15.12.2005) у редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного та іпотечного договорів (05.10.2007), передбачалося: якщо іпотекодержатель  не  скористався  правом,  передбаченим частиною першою цієї  статті,  за  результатами  перших  прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів,  які  мають  відбутися  протягом  одного  місяця   з   дня проведення   перших прилюдних  торгів.  Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше  ніж на 25 відсотків. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами  фінансових послуг” № 3795-VІ від 22.09.2011, зокрема, доповнено частину 2 статті  49 Закону України “Про іпотеку”, реченнями такого змісту: “Якщо іпотекодержатель не скористався  правом,  передбаченим  частиною першою  цієї  статті,  за  результатами  других  прилюдних  торгів призначається  проведення  у  тому самому порядку третіх прилюдних торгів.  Початкова  ціна  продажу  предмета  іпотеки   на   третіх прилюдних  торгах  може  бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна”. При цьому, пункт 2 Прикінцевих положень Закону   № 3795-VІ, на який посилається позивач, передбачено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, відноситься до змін, які внесено даним Законом до тих, законодавчих актів України, зокрема до Цивільного кодексу України в частині, що стосуються саме кредитних договорів. Зміни ж внесені цим Законом до вищезазначеної ст. 49 Закону України “Про іпотеку” стосуються не кредитних правовідносин (договорів), а прав іпотекодержателя під час здійснення процедури одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Законом України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016  внесено зміни до частини другої статті 49 Закону України “Про іпотеку”, а саме: у другому реченні слова “може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків” замінено словами “становить 80 відсотків”; у четвертому реченні слова “може бути зменшена не більш як на 50 відсотків” замінено словами “становить 70 відсотків”. Так, частиною ч. 2 ст. 49 Закону України “Про іпотеку” в редакції, що діє з 05.10.2016 та була чинною на час проведення електронних торгів, визначено: якщо іпотекодержатель  не  скористався  правом,  передбаченим частиною першою цієї  статті,  за  результатами  перших  прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів,  які  мають  відбутися  протягом  одного  місяця   з   дня проведення   перших   прилюдних  торгів.  Початкова  ціна  продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель   не   скористався   правом, передбаченим  частиною  першою цієї статті, за результатами других прилюдних  торгів  призначається  проведення у тому самому порядку третіх  прилюдних  торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на  третіх  прилюдних  торгах  становить  70  відсотків початкової вартості  майна. Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій було направлено до Запорізької філії Державного підприємства “Сетам” заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) від 27.09.2016 №17812-6-303.4. В заявці вказано вартість майна, що передається на реалізацію, в розмірі визначеному виконавчим документом на підставі якого відкрито виконавче провадження, що склала 9082984,00 грн. Державне підприємство “Сетам” згідно отриманої заявки вчинено дії щодо організації проведення електронних торгів, розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги на веб-сайті реалізації майна, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет, вказано розмір гарантійного внеску, необхідного для у часті в аукціоні. Перші (дата проведення аукціону 31.10.2016, закінчення торгів 02.11.2016) й другі (дата проведення 19.12.2016, закінчення 21.12.2016) торги не відбулися за відсутності допущених учасників. На третіх електронних торгах (дата проведення 06.02.2017, закінчення 08.02.2017) предмет іпотеки був реалізований шляхом його продажу іпотекодержателю – ПАТ “ТАСКОМБАНК” (відповідач-3) за 6358088,80 грн., що оформлено протоколом №234353 проведення електронних торгів. Стартова ціна предмета іпотеки на перших торгах в розмірі з 9082984 грн. встановлена з урахуванням початкової ціни, визначеної судовим рішенням у справі № 7/5009/2158/11, на других торгах початкова ціна реалізації була зменшена до 7720536,40 грн., на третіх стартова ціна продажу була зменшена до 6358088,80 грн., що становить 70% початкової вартості  майна (9082984 грн.). Таким чином, реалізація предмету іпотеки на третіх торгах відбулась за стартовою ціною продажу, яка дорівнювала 70% початкової вартості  майна, що відповідає вимогам ст. 49  Закону України “Про іпотеку” в редакції на час проведення спірних торгів. Колегія суддів, також враховує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відмови від участі в електронних торгах потенційних покупців та реальної можливості одержання на торгах з продажу предмету іпотеки більшої суми. Відтак, апеляційний суд не вбачає і порушення прав та інтересів позивача при реалізації на спірних електронних торгах належного йому нежитлового приміщення, наявність чого є необхідною передумовою для задоволення позовних вимог відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 4 ГПК України. Отже, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у справі.   З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 13.08.2018р. відсутні. Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4800,00грн. слід покласти на скаржника. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -                                                                                                       ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юлія+А" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018р. у справі № 908/324/17 – залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018р. у справі № 908/324/17 – залишити без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 4800,00грн., покласти на Приватне підприємство "Юлія+А". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 10.12.2018 року. Головуючий суддя                                                                                           А.Є. Чередко   Суддя                                                                                                                   Л.А. Коваль Суддя                                                                                                          Н.В. Пархоменко