Постанова

від 20.02.2019 по справі 908/324/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 908/324/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

ПАТ "ТАСКОМБАНК" - адвокат Пономарь С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Юлія+А"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 05.12.2018

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючого), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

та на рішення Господарського суду Запорізької області

від 13.08.2018

у складі судді: Боєвої О.С.

у справі № 908/324/17

за позовом Приватного підприємства "Юлія+А"

до відповідачів: 1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області; 2. Державного підприємства "Сетам"; 3. Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"

про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу електронних торгів,-

ВСТАНОВИВ:

1. Приватне підприємство "Юлія+А" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства "Сетам"; Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності ПП Юлія+А; скасування протоколу №234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації зазначеного предмета іпотеки.

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2017, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017, позов задоволено. Визнано електронні торги з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності ПП "Юлія+А" недійсними. Скасовано протокол № 234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130, та належить на праві власності ПП "Юлія+А".

3. Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у даній справі касаційні скарги ДП "Сетам" та ПАТ "Таскомбанк" задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 908/324/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство Юлія+А звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у даній справі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юлія+А" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 - залишено без змін.

7. При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

7.1 05.10.2007 між Акціонерним банком "ТАС-Бізнесбанк" (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (відповідач-3) та Закритим акціонерним товариством "Юлія" (Позичальник) був укладений кредитний договір № КР 69-2007, відповідно до п. 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 5 000 000,00 гривень на термін по 04.10.2012, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором.

7.2 Згідно з п. 1.3 Договору забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за цим договором, зокрема, є: - нежиле приміщення літ. А-9, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, прим. 130.

7.3 05.10.2007 сторонами кредитного договору укладено іпотечний договір № ДЗ 112-07, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого ЗАТ "Юлія" (Іпотекодавець) забезпечує іпотекою виконання усіх своїх зобов'язань, у тому числі тих, що можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором № КР 69-2007 від 05.10.2007, що укладений між Банком та Позичальником. Іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком, що зазначені у п. 1.1. цього договору, на умовах, що визначені цим договором, передає в іпотеку нежиле приміщення літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), приміщення 130 (сто тридцять), загальною площею 2573,5 кв.м.

7.4 Договір набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до настання одного з випадків, що передбачені статтею 17 Закону України "Про іпотеку".

7.5 Відповідно до пункту 1.1. Статуту Приватного підприємства "Юлія+А" (позивач у справі), вказане підприємство засноване шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства "Юлія" та є його правонаступником.

7.6 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі № 7/5009/2158/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" до Приватного підприємства "Юлія+А", звернуто стягнення на предмет іпотеки: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), загальною площею 2573,5 кв.м. і належить на праві власності ПП "Юлія+А", за початковою ціною, встановленою висновком судової експертизи № 2982-12 від 15.05.2013 в розмірі 9 082 984 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007, на суму 6 421 361 грн. 61 коп., яка складається з 5 000 000 грн. 00 коп. боргу по тілу кредиту, 768 617грн. 09 коп. боргу по відсотках за кредит, 652 744 грн. 52 коп. пені на користь Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк".

7.7 Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (відповідач-1) від 21.12.2015 (том 1, а.с. 137-138) відкрито виконавче провадження ВП № 49656494 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

7.8 29.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141). 28.01.2016 складено акт опису та арешту майна (том 1, а.с.142-145), направлено Державному підприємству "Сетам" (відповідач-2) заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП № 49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах.

7.9 Державним підприємством "Сетам" наприкінці 2016 року двічі призначалися проведення торгів предмета іпотеки - нежитлового приміщення, літ. А-9, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3, приміщення 130. Перші електронні торги зі стартовою ціною предмета іпотеки 9 082 984,00 грн. не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 208612; том 1, а.с. 166). Другі електронні торги зі стартовою ціною аукціону 7 720 536,40 грн. також не відбулися з тих самих причин (протокол № 221844; том 1, а.с.169).

7.10 08.02.2017 предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на третіх електронних торгах Публічному акціонерному товариству "ТАСКОМБАНК" за визначеною стартовою ціною аукціону - 6 358 088,80 грн., що було оформлено протоколом проведення електронних торгів № 234353 (том 1, а.с. 172-173).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 10.01.2019 Приватне підприємство "Юлія+А" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 10.01.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 908/324/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.01.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2019 поновлено Приватному підприємству "Юлія+А" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 908/324/17 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Юлія+А" від 10.01.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 20.02.2019 об 11 год. 30 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Приватним підприємством "Юлія+А" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Після перших торгів була проведена уцінка майна до 85% від первісної вартості, а після других до 70%, що є прямим порушенням вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено інший порядок зменшення ціни предмету іпотеки, а саме: початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80%, а на третіх 70% початкової вартості майна.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ПАТ "ТАСКОМБАНК" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.

14. Представник ПАТ "ТАСКОМБАНК" в судовому засіданні 20.02.2019 проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у запереченнях.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ "ТАСКОМБАНК", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

19. Згідно частини 1 статті 54 вказаного Закону, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

20. Частинами 1 та 6 статті 52 цього Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах виконавчого провадження ВП № 49656494, відкритого постановою від 21.12.2015, державним виконавцем винесено постанову від 29.12.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1, а.с. 140-141), 28.01.2016 складений акт опису та арешту майна (том 1, а.с. 142-145), направлено Державному підприємству "Сетам" заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП №49656494 (том 1, а.с. 161-163) на електронних торгах.

22. Починаючи з 05.10.2016 набрав чинність Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

23. Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

24. Згідно статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

25. За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VIII від 02.06.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин (врегульованих Законами України "Про виконавче провадження", "Про іпотеку", Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.

27. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що з огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватись у відповідності з нормативними актами, чинними на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки.

28. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у даній справі № 908/324/17.

29. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

30. Особливості звернення стягнення на заставлене майно врегульовані приписами статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

31. Так, приписами частин 4, 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". Аналогічні приписи також містились в частинах 5, 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999.

32. Приписами частин 1, 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

33. Порядок проведення електронних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок). Даний порядок набрав чинності 05.10.2016.

34. Згідно пункту 2 наказу Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 Державне підприємство "Сетам" уповноважено, зокрема, на здійснення заходів на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

35. За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

36. В пункті 2 розділу ІV "Порядок реєстрації учасників електронних торгів" цього Порядку визначено, що для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Система автоматично завершує реєстрацію учасника та надає йому відповідний доступ до участі у торгах негайно після підтвердження Організатором сплати сум гарантійного внеску, а за лотами, де така сплата не вимагається, одразу після належного заповнення заявки учасника.

37. В розділі VІІ Порядку врегульовано особливості реалізації окремих видів майна. Так, відповідно до пункту 2 даного розділу реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

38. Згідно статті 43 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

39. В абзаці 15 пункту 2 розділу VІІ Порядку зазначено, що зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про іпотеку".

40. В статті 49 Закону України "Про іпотеку" визначено права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. До статті 49 Закону України "Про іпотеку" неодноразово вносилися зміни: Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 3201-IV від 15.12.2005, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2435-VI від 06.07.2010, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011, Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.

41. Згідно з частиною 1 статті 49 цього Закону (із змінами, внесеними згідно із Законами № 3201-IV від 15.12.2005, № 2435-VI від 06.07.2010) встановлено, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

42. Приписами частини 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку" (із змінами внесеними згідно з Законом №3201-IV від 15.12.2005) у редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного та іпотечного договорів (05.10.2007), передбачалося: якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

43. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VІ від 22.09.2011, зокрема, доповнено частину 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку", реченнями такого змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

44. При цьому, пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 3795-VІ передбачено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, відноситься до змін, які внесено даним Законом до тих, законодавчих актів України, зокрема до Цивільного кодексу України в частині, що стосуються саме кредитних договорів. Зміни ж внесені цим Законом до вищезазначеної статті 49 Закону України "Про іпотеку" стосуються не кредитних правовідносин (договорів), а прав іпотекодержателя під час здійснення процедури одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

45. Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 внесено зміни до частини другої статті 49 Закону України "Про іпотеку", а саме: у другому реченні слова "може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків" замінено словами "становить 80 відсотків"; у четвертому реченні слова "може бути зменшена не більш як на 50 відсотків" замінено словами "становить 70 відсотків".

46. Так, частиною 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діє з 05.10.2016 та була чинною на час проведення електронних торгів, визначено: якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

47.1 Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій було направлено до Запорізької філії Державного підприємства "Сетам" заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) від 27.09.2016 №17812-6-303.4. В заявці вказано вартість майна, що передається на реалізацію, в розмірі визначеному виконавчим документом на підставі якого відкрито виконавче провадження, що склала 9 082 984,00 грн.

47.2 Державне підприємство "Сетам" згідно отриманої заявки вчинено дії щодо організації проведення електронних торгів, розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги на веб-сайті реалізації майна, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет, вказано розмір гарантійного внеску, необхідного для у часті в аукціоні. Перші (дата проведення аукціону 31.10.2016, закінчення торгів 02.11.2016) й другі (дата проведення 19.12.2016, закінчення 21.12.2016) торги не відбулися за відсутності допущених учасників. На третіх електронних торгах (дата проведення 06.02.2017, закінчення 08.02.2017) предмет іпотеки був реалізований шляхом його продажу іпотекодержателю - ПАТ "ТАСКОМБАНК" (відповідач-3) за 6 358 088,80 грн., що оформлено протоколом №234353 проведення електронних торгів. Стартова ціна предмета іпотеки на перших торгах в розмірі з 9 082 984 грн. встановлена з урахуванням початкової ціни, визначеної судовим рішенням у справі № 7/5009/2158/11, на других торгах початкова ціна реалізації була зменшена до 7720536,40 грн., на третіх стартова ціна продажу була зменшена до 6 358 088,80 грн., що становить 70% початкової вартості майна (9 082 984 грн.).

48. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що реалізація предмету іпотеки на третіх торгах відбулась за стартовою ціною продажу, яка дорівнювала 70% початкової вартості майна, що відповідає вимогам статті 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції на час проведення спірних торгів.

49. Також судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відмови від участі в електронних торгах потенційних покупців та реальної можливості одержання на торгах з продажу предмету іпотеки більшої суми.

50. Отже, місцевий господарський суд (з яким погодився і суд апеляційної інстанції) дійшов до вірного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у справі.

51. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

52. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

53. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

54. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

55. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

56. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

57. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

58. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

59. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

60. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.

61. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юлія+А" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко