Рішення

від 13.08.2018 по справі 812/1232/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1232/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Карча В.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 15.05.2018 № 120-27/185),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 26.02.2018 № 1301/9/12-32-10-00-29),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5. Позовні вимоги мотивовано таким.

Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт перевірки № 406/12-32-14-09-07/20182718 від 01.12.2017 (далі - ОСОБА_1 перевірки).

Перевіркою встановлено порушення:

1. П.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 281 892,67 грн, у тому числі за 2015 рік у сумі 81827,68 грн, за 2016 рік у сумі 92576,80 грн, 1 півріччя 2017 року у сумі 107491,20 грн;

2. П.п. 49.2 ст. 49, п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України підприємством не подано три податкові декларації за місцем реєстрації декларацій податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2017 роки;

3. П.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 250.2.1 п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 ПК України підприємством не подано податкові декларації з екологічного податку по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І-IV квартали 2014 року, І-ІV квартали 2015 року, 1-ІV квартали 2016 року, І квартал 2017 року;

4. П.п. 249.1, п.п. 249.2, п.п. 249.3 ст. 249 ПК України в частині заниження податкового зобов'язання з екологічного податку на суму 4845,43 грн;

5. П.п. 164.2.11 п. 164.2, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3462,31 грн.

На підставі вказаних в ОСОБА_1 перевірки висновків Головне управління ДФС у Луганській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. Форми Д від 30.01.2018 № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6820,64 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 3462,31 грн, за штрафними санкціями на суму 2554,93 грн, сума пені 803,40 грн;

2. Форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_1, яким застосовано штраф за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

3. Форми Р від 30.01.2018 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 22843,52 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 281895,68 грн, за штрафними санкціями на суму 140 947,84 грн;

4. Форми Р від 30.01.2018 № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 4845,43 грн., за штрафними санкціями на суму 1211,36 грн;

5. Форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_4, яким застосовано штраф за порушення строків подання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, на суму 10200,00 грн з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Не погоджуючись з зазначеним податковими повідомленнями-рішеннями, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. За наслідками розгляду скарги підприємства Державною фіскальною службою України було прийняте рішення про результати розгляду скарги від 13.04.2018 № 12980/6/99-99-11-02-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 30.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, №0000171409, №0000181409, №0006051314, а скаргу ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка - без задоволення.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення незаконними й такими, що належать до скасування, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

Акт перевірки Головного управління ДФС в Луганській області було отримано підприємством 01.12.2017 року.

Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Луганській області було винесено лише 30.01.2018 та отримано підприємством 05.02.2018, про що свідчить відбиток штампу канцелярії підприємства на супровідному листі фіскального органу № 480/10/12-32-12-14-09-20 від 30.01.2018.

Отже, в порушення вимог п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення були винесені 30.01.2018, тобто лише на 40-й робочий день після вручення акту перевірки.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та нарахування штрафних санкцій.

Контролюючим органом під час перевірки нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за наступні об'єкти нерухомого майна: будинок клубу заводу Електроприлад літ. 31, 31а комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 447,80 кв. м, будинок кафе Електроприлад літ. 27 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 82,80 кв. м, приміщення госпблоку загальною площею 961,20 кв. м, будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць літ. 1 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 5226,40 кв. м.

ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка є учасником Державного концерну Укроборонпром . Згідно з п. 4.1 Статуту ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, вказана нежитлова нерухомість є власністю держави. Відтак, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не є платником податку в розумінні ст. 266 ПК України.

Крім того, перелічене нерухоме майно не є об'єктом оподаткування з таких підстав.

П.п. є п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України не віднесено до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Поняття будівлі промисловості не можливо вважати лише промисловими та складськими будівлями, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій.

Таким чином, будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні абз. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК.

Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового, транспортного забезпечення, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення роботи підприємства.

Будь-яких доказів використання ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка приміщень, розташованих на території Привільського заводу Електроприлад філії ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка для цілей, не пов'язаних з роботою підприємства, в ОСОБА_1 перевірки не наведено.

Про неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та нарахування штрафних санкцій, на думку позивача, також свідчить порушення фіскальним органом норм податкового законодавства, а саме.

З ОСОБА_1 перевірки вбачається, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проведено на підставі наступних законодавчих актів:

За 2015 рік - на підставі рішення від 27.01.2015 № 51/2 Білогіровської селищної ради Попаснянського району Луганської області шостого скликання (п'ятдесят четверта сесія) Про ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2015 рік та встановлення пільг від сплати податку ;

За 2016 рік - на підставі рішення від 04.02.2016 № 66/7 Білогіровської селищної ради Попаснянського району Луганської області шостого скликання (п'ятдесят шоста сесія) Про ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2016 рік та встановлення пільг від сплати податку ;

За 2017 рік - на підставі рішення від 23.12.2016 № 77/11 Білогіровської селищної ради Попаснянського району Луганської області шостого скликання (сімдесят сьома сесія) Про ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2017 рік та встановлення пільг від сплати податку .

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2016 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2015 року.

Однак, зміни до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки та порядку обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті 24 грудня 2015 року.

Також позивач не погоджується з нарахуванням указаного податку за 2016 та 2017 роки, оскільки рішення про встановлення ставок податку не були прийняті до 15 липня відповідного року.

У зв'язку з викладеним податкове повідомлення-рішення форми Р від 30.01.2018 № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 422843,52 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 281895,68 грн., за штрафними санкціями на суму 140947,84 грн. підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в нього відсутнє майно, що є об'єктом оподаткування з мотивів, наведених вище, та те, що у 2015-2017 роках були відсутні законодавчо встановлені ставки даного податку, у ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка відсутній обов'язок подавати декларації за 2015-2017 роки, а відтак податкове повідомлення - рішення форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_1, яким застосовано штраф за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки також підлягає скасуванню.

Щодо неправомірності застосування штрафних санкцій до підприємства.

На підставі акта перевірки штрафні санкції до підприємства були застосовані податковими повідомленнями-рішеннями від 30.01.2018 № НОМЕР_1; № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_4; № НОМЕР_5.

Застосування штрафних санкцій до ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не відповідає вимогам закону в зв'язку з наступним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 5 серпня 2009 року по справі № Б-50/120-09 порушено провадження у справі про банкрутство ДП Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , п. 9 ухвали передбачено: з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). На даний час провадження по справі триває.

Позивач посилається, що застосування штрафних санкцій до підприємства суперечить ч. 4 статті 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ухвалі Господарського суду Харківської області від 5 серпня 2009 року по справі № Б-50/120-09, а податкові повідомлення-рішення належать до скасування.

Щодо накладення штрафних санкцій за неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної та з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Контролюючим органом за неподання податкових декларацій застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання, оскільки податковими повідомленнями - рішеннями від 17.11.2017 № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 раніше застосовувались штрафні санкції в розмірі 170 гривень за неподання звітності.

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено наступні податкові повідомлення - рішення від 17.11.2017 (на які є посилання у розрахунках до оскаржуваних повідомлень-рішень):

Форми Р від 17.11.2017 № НОМЕР_6 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 7031891,06 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 5625512,85 грн, за штрафними санкціями на суму 1406378,21 грн;

Форми Р від 17.11.2017 № НОМЕР_7 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 3820234,75 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 3056187,8 грн, за штрафними санкціями на суму 764046,95 грн.

Враховуючи наведене, повідомлення - рішення від 17.11.2017 № НОМЕР_6 та від 17.11.2017 № НОМЕР_7, що зазначені у розрахунках до оскаржуваних повідомлень-рішень, прийняті у зв'язку зі збільшенням контролюючим органом сум грошових зобов'язань за податками (враховуючи штрафні санкції), а не за неподання податкових декларацій.

Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_1 та форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_4 є неправомірними, а тому також підлягають скасуванню.

11.06.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посилався на таке.

Головним управлінням ДФС у Луганській області з 30.10.2017 по 24.11.2017 проведено документальну планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 01.12.2017 № 406/12-32-14-09-07/20182718.

На підставі ОСОБА_1 перевірки ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2018: № 00000241409, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 422843,52 грн (основний платіж - 281895,68 грн та штрафні (фінансові) санкції - 140947,84 грн); № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн (основний платіж - 4845,43 грн та штрафні (фінансові) санкції - 1211,36 грн); № НОМЕР_4, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 10200,00 грн; № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6820,64 грн (основний платіж - 3462,31 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2554,93 грн та пеня - 803,40 грн).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка до Первомайської ОДПІ (Попаснянське відділення) ГУ ДФС у Луганській області декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не подавало, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховувало та не сплачувало.

В той же час, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка має у власності нерухоме майно загальною площею 6718,2 кв. м, у тому числі нежитлову нерухомість, розташоване на території Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області, яка відповідно до пп. 266.2.1 ст. 266 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

А саме, будинок клубу заводу Електроприлад літера 31, 31-а комплексу виробничих будівель та споруд № 41, площею 447,80 кв. м, будинок кафе літера 27 комплексу виробничих будівель та споруд № 41, площею 82,80 кв. м, приміщення господарського блоку, розташоване за адресою: Луганська обл., м. Привілля, вул. Ломоносова, 2-б, площею 961,20 кв. м, будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць літера 1 комплексу виробничих будівель та споруд № 41, площею 5226,40 кв. м (перелік документації на вказані об'єкти наведено на стор. 31 акту перевірки).

Вказані об'єкти нерухомості, на думку відповідача, відповідно до п.п. 266.2.1 ст. 266 ПК України є об'єктом оподаткування.

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідно до вищезазначеного класифікатора, будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей промислових підприємств, не відноситься до виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств та є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних міських рад щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проведено на підставі відповідних рішень Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області, якими визначено ставки податку.

Таким чином, в порушення п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється у сумі 281892,67 грн, у т.ч. за: 2015 рік у сумі 81 827,68 грн; 2016 рік у сумі 92 576,80 грн; 1 півріччя 2017 року у сумі 107 491,20 грн.

Окрім цього, на порушення п. 49.2 ст.49, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України позивачем не надано жодної податкової декларації з податку на майно, відмінне від земельної ділянки.

З огляду на викладене було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_2 про сплату 281895,68 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 140947,84 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи встановлені факти неподання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та повторність вчинення платником порушень, Головним управління ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3060,00 грн.

Екологічний податок.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2014 по 30.06.2017 позивачем здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, що є порушенням вимог п. 250.9 ст. 250 ПК України.

На порушення п. 49.2. ст. 49, п. 250.1, п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України Привільським заводом Електроприлад філією ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не подано жодної декларації з екологічного податку за період з 01.01.14 по 30.06.17.

За результатами перевірки Головним управління ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_3 про сплату 4845,43 грн. екологічного податку та 1211,36 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_4 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10200,00 грн, застосованих за неподання податкової звітності з екологічного податку.

Податок на доходи фізичних осіб.

Під час перевірки даних бухгалтерського рахунку № 372 Розрахунки з підзвітними особами встановлено надання звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт без додавання підтверджуючих документів, що засвідчують вартість понесених витрат.

Загальна сума непідтверджених витрат понесених підзвітними особами на господарські потреби, яка встановлена в ході перевірки, склала 16777,71 грн, загальна інформація наведена в таблиці акту перевірки.

В порушення вимог п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України, якими передбачено, що до місячного сукупного оподаткованого доходу включається сума надміру витрачених коштів та інших доходів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, Привільським заводом Електроприлад філія ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не включено до складу загально місячного оподатковуваного доходу та не утримано податок на доходи фізичних осіб із сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та звітованих без належно підтвердних документів.

З огляду на вищенаведені норми та фактичні обставини справи за результатами перевірки Головним управління ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_5 про сплату 3462,31 грн. податку на доходи з фізичних осіб, 2554,93 грн штрафних (фінансових) санкцій та 803,40 грн нарахованої пені.

Щодо застосування штрафних санкцій до позивача відповідач зазначає, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно

Із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

На підставі викладеного відповідач вважає, що він діяв у межах наданих повноважень та просив відмовити в задоволенні позову (том 1 арк. спр. 212-219).

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові. Також у судовому засіданні 13.08.2018 представник позивача пояснив, що відокремленим підрозділом є Привільський завод Електроприлад філія ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченко дійсно було допущено порушення чинного законодавства в частині заниження податку на доходи фізичних осіб. Проте з вищевикладених підстав вважає, що до нього не може бути застосовано штрафні санкції.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка зареєстроване в якості юридичної особи 03.12.1991, його відокремленим підрозділом є Привільський завод Електроприлад філія ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченко (ід. код 20182718, місцезнаходження: 93191, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Привілля, вул. Пушкіна, буд. 19), що підтверджується витягом з ОСОБА_3 державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2018 № НОМЕР_8 (том 1 арк. спр. 137-141).

На підставі наказу від 12.10.2017 № 639 Про проведення документальної планової невиїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області з 30.10.2017 по 24.11.2017 проведено документальну планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 01.12.2017 № 406/12-32-14-09-07/20182718 (далі - ОСОБА_1 перевірки) (том 1 арк. спр. 35-99).

Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема:

- п.п. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України - в частині заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період, що перевіряється у сумі 281892,67 грн, у т.ч. за: 2015 рік у сумі 81827,68 грн; 2016 рік у сумі 92576,80 грн та І півріччя 2017 року у сумі 107491,20 грн;

- п. 49.2. ст. 49, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України - в частині неподання до органу ДФС за місцем реєстрації податкових декларацій з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік;

- п. 49.2. ст.49, п. 250.1, п.п. 250.2.1 п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 ПК України - в частині неподання податкових декларацій з екологічного податку за І квартал 2014 року, II квартал 2014 року, III квартал 2014 року, IV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, II квартал 2015 року, III квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, І квартал 2016 року, II квартал 2016 року, III квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, І квартал 2017 року;

- п. 249.1, п. 249.2, п. 249.3 ПК України - в частині заниження податкового зобов'язання з екологічного податку на суму 4845,43 грн, у тому числі: за ІV квартал 2014 року на 1043,33 грн, за ІVквартал 2015 року на 225,02 грн, за І квартал 2016 року на 1140,13 грн, за ІV квартал 2016 року на 840,81 грн, за І квартал 2017 року на 1596,14 грн;

- п.п. 164.2.11 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України - встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3462,31 грн.

На підставі ОСОБА_1 перевірки ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.01.2018: № 00000241409, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 422 843,52 грн (основний платіж - 281895,68 грн та штрафні (фінансові) санкції - 140947,84 грн); № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн. (основний платіж - 4845,43 грн та штрафні (фінансові) санкції - 1211,36 грн); № НОМЕР_4, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 10200,00 грн; № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6820,64 грн (основний платіж - 3462,31 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2554,93 грн та пеня - 803,40 грн) (том 1 арк. спр. 102-115).

Не погодившись зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 13.04.2018 № 12980/6/99-99-11-02-01-15 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка - без задоволення (том 1 арк. спр. 116-123).

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний:

16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Контролюючим органом за результатами перевірки Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такі об'єкти нерухомого майна: будинок клубу заводу Електроприлад літ. 31, 31а комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 447,80 кв. м, будинок кафе Електроприлад літ. 27 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 82,80 кв. м, приміщення госпблоку загальною площею 961,20 кв. м, будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць літ. 1 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 5 226,40 кв. м.

Такого висновку контролюючий орган дійшов виключно на підставі технічних паспортів на об'єкти нерухомості, проти чого не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Суд зазначає, що на виконання постанови КМУ від 29.12.2010 № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром , Указів Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 та від 28.12.2010 № 1245/2010 створено Державний концерн Укроборонпром .

Статут Державного концерну Укроборонпром затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993.

Відповідно до п. 1 Статуту Державний концерн Укроборонпром є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром .

Згідно з п. 3 Статуту учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту, в тому числі Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка .

Згідно з п. 1 постанови КМУ від 29.12.2010 № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром до складу Концерну включаються державні підприємства згідно з додатком, зокрема Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка .

Державний концерн Укроборонпром також значиться засновником Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка згідно з витягом з ОСОБА_3 державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2018 № НОМЕР_8 (том 1 арк. спр. 137-141).

Відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром від 06.06.2016 № 176, Державне підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності (том 1 арк. спр. 19-33).

Згідно з п. 4.1. Статуту ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно з частиною другою статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка засноване на державній власності, а відтак, і майно, яке передано в господарське відання ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка, є державною власністю.

Відповідно до статті 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно Закону України Про приватизацію державного майна відчуження державного майна можливе лише шляхом приватизації. Тобто, заснування державою державного підприємства з передачею до статутного фонду державного майна не являється способом відчуження державного майна. Враховуючи наведене, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка засноване та діє на державній власності.

Як установлено судом, згідно з актом приймання-передачі державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код з ЄДРПОУ 14315500) зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну Укроборонпром від 17.11.2011, комісія з питань передачі підприємств зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну Укроборонпром 11.11.2011 здійснила приймання-передачу державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка в управління Державному концерну Укроборонпром (том 2 арк. спр. 61-64).

Згідно з пунктом 1 вказаного акта до складу об'єкта передачі входять: а) земельні ділянки; б) нерухоме майно (будівлі, споруди) згідно з формою № 2б(д) ОСОБА_3 реєстру об'єктів державної власності, що додається.

Відповідно до форми № 2б(д) Відомості про державне майно (нерухоме майно державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій до складу об'єкта передачі увійшли: споруда госпблоку літ. А-2Н , розташована за адресою: Луганська область, Лисичанська міська рада, м. Привілля, вул. Ломоносова, 2-б, площею 961,2 кв. м; будівля кафе літ. 27 , розташована за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс, площею 82,8 кв. м; будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць лі. 1 , розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс, площею 5226,4 кв. м; клуб завода Електроприлад літ. 31 , 31-а , розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс виробничих будівель, площею 447,8 кв. м (том 2 арк. спр. 65-79).

Таким чином, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка є суб'єктом управління об'єктами державної власності, а не власником, дане майно лише знаходиться на балансі підприємства і перебуває в господарському віданні, тобто вказана нежитлова нерухомість є власністю держави.

Пунктом 266.1 статті 266 ПК України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Оскільки платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є саме власники такого майна, а не особи, в господарському віданні яких перебуває майно, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не є платником податку в розумінні статті 266 ПК України.

Також суд вважає, що перелічене контролюючим органом нерухоме майно не є об'єктом оподаткування, з таких підстав.

Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема: б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; ґ) будівлі промислові та склади.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Податковий кодекс України не надає тлумачення терміну будівлі промисловості , що використовується в пункті є підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України. Не наведено такого тлумачення й іншими нормативними актами, що діють в Україні.

Аналізуючи норму підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, можна встановити, що не є об'єктом оподаткування будь-які будівлі промисловості. Сполучник зокрема вказує на те, що перелік таких підприємств не є вичерпним.

Відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 № 971 для вирішення таких завдань:

а) виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;

б) проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості та стану будівель і споруд;

в) проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату);

г) проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;

д) розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Згідно з частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором або законом.

Отже, поняття будівлі промисловості не можна вважати лише промисловими та складськими будівлями, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій.

Таким чином, будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового, транспортного забезпечення, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення роботи підприємства.

Будь-яких доказів використання ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка приміщень, розташованих на території Привільського заводу Електроприлад філії державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка для цілей, не пов'язаних з роботою підприємства, в акті перевірки не наведено.

Отже, будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу цілісного майнового комплексу ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка та використовуються для цілей забезпечення його діяльності, відносяться до будівель промисловості в розумінні пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, і тому дані нежилі приміщення підпадають під визначення будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські, адміністративні приміщення промислових підприємств .

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що 120.1. неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, оскільки позивач у спірних правовідносинах не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно, у нього не виникло обов'язку подавати податкові декларації зі вказаного податку. Тому позивача не може бути притягнуто до відповідальності за неподання таких декларацій.

На підставі викладеного податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 422843,52 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 281895,68 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 140947,84 грн, та податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060,00 грн за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належать до скасування як протиправні.

Іншим доводам позивача щодо вказаних повідомлень-рішень суд оцінку не надає, оскільки на підставі вищевикладеного дійшов висновку про їх скасування як протиправних.

Податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2018 № НОМЕР_4 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10200 грн за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. При цьому контролюючий орган посилається, що платником допущено повторне порушення вимог чинного законодавства щодо неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій (розрахунків) протягом року, оскільки податковими повідомленнями-рішеннями від 17.11.2017 № НОМЕР_6 та від 17.11.2017 № НОМЕР_7 до платника раніше застосовувалися штрафні санкції в розмірі 170 грн за неподання звітності.

Статтею 250 ПК України визначено порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку.

Відповідно до пункту 250.1 цієї статті базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 250.2 статті 250 ПК України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

250.2.3. за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Суд вважає податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_4 протиправним і таким, що належить до скасування, оскільки рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі № 820/5998/17 податкові повідомлення-рішення від 17.11.2017 № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 визнано протиправними та скасовано (том 1 арк. спр. 174-195). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 820/5998/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 повернуто скаржнику (том 2 арк. спр. 33-34). Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Відтак, до позивача не можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції за повторне неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з екологічного податку.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 4845,43 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1211,36 грн, суд зазначає таке.

Порядок обчислення податку визначений статтею 249 ПК України.

Пунктом 249.2 статті 249 ПК України визначено, що у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Згідно з пунктом 249.3 цієї статті суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою.

Пунктом 250.9 статті 250 ПК України визначено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході перевірки контролюючий орган установив, що в період з 01.01.2014 по 30.06.2017 позивачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Також перевіркою встановлено укладання договорів між Привільським заводом Електроприлад філією ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка та ВП Управління по забезпеченню та збуту продукції ПАТ Лисичанськвугілля на постачання вугілля. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

Оскільки до перевірки не було надано акти на списання вугілля за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, на ім'я керівника Привільського заводу Електроприлад філії ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка направлено запит керівника перевірки від 21.11.2017 щодо надання пояснень про вчинені у бухгалтерському обліку проведення по списанню собівартості вугілля на загальновиробничі витрати.

Згідно з письмовими поясненнями головного бухгалтера Привільського заводу Електроприлад філії ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка від 23.11.2017 придбане протягом 2014-2016 років вугілля списане на власні потреби, а саме - на обігрів будівлі (том 1 арк. спр. 240).

Таким чином, враховуючи відсутність оформлення первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій щодо використання вугілля для загальновиробничих потреб, а саме - на обігрів приміщення, суд вважає правомірним визначення контролюючим органом суми заниження податкового зобов'язання з екологічного податку. Математичний розрахунок податку позивачем не оспорюється.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_3 не належать до задоволення.

Суд також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_5, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 6820,64 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 3462,31 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2554,93 грн, пеня - 803,40 грн, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Під час перевірки даних бухгалтерського рахунку № 372 Розрахунки з підзвітними особами встановлено надання звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, без додавання підтверджуючих документів, що засвідчують вартість понесених витрат.

Представник позивача в ході судового розгляду справи пояснила, що платником дійсно було допущено порушення в цій частині. Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2018 № НОМЕР_5, а також решти податкових повідомлень-рішень в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій мотивує тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 по справі № Б-50/120-09 порушено провадження у справі про банкрутство ДП Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно, на думку позивача, до підприємства не може бути застосовано штрафні санкції.

Надаючи оцінку цим доводам позивача, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 по справі № Б-50/120-09 порушено провадження у справі про банкрутство ДП Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1 арк. спр. 18).

ОСОБА_3 державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також підтверджуються вказані обставини та перебування підприємства в процесі санації.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) в редакції, що діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство позивача, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною першою статті 19 Закону № 2343-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, також передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону № 2343-ХІІ нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, якщо до позивача застосовано штрафні (фінансові), пеню після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджується.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 4 липня 2011 року, 7 травня, 11 червня, 1 жовтня 2012 року, 26 лютого 2013 року, 9 липня 2013 року (справи №№ 21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12, 21-34а13 відповідно) та Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі № 820/34/14.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом 30.01.2018 за результатами перевірки діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

На підставі викладеного у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.

Доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення було прийнято з порушенням 10-денного терміну після вручення акта перевірки перевірки, суд до уваги не бере, оскільки вказана обставина не може бути підставою для скасування таких податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 6734,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2018 № 833 (арк. спр. 10).

Ціна позову склала 448980,95 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 436103,52 грн, сума судових витрат, що належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог складає 6541,55 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Луганській області форми Р від 30.01.2018 № НОМЕР_2, форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_1, форми ПС від 30.01.2018 № НОМЕР_4.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445) на користь Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (61004, Харківська область, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, код ЄДРПОУ 14315500) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6541,55 грн (шість тисяч п'ятсот сорок одна грн 55 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 22 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4