Ухвала

від 22.08.2018 по справі 826/3920/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А  22 серпня 2018 року                              м. Київ                              № 826/3920/14   Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про заміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовомФастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Київській області         доТовариства з обмеженою відповідальністю «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплект»      простягнення податкової заборгованості,           В С Т А Н О В И В: Постановою суду від 06.05.2014р. позов задоволено повністю, стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплекс» (ЄДРПОУ 32555594) до бюджету (отримувач: мб/м. Фастів/13050200, код отримувача: 37583261, банк: УДКСУ Київської області, МФО:821018, р/р 33211812700015) податковий борг зі сплати орендної плати у сумі 389  107 (триста вісімдесят дев'ять тисяч сто сім) грн. 56 коп., в тому числі пені – 19     531 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 88 коп. Ухвалою суду від 30.08.2016р. відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2014 в адміністративній справі №826/3920/14. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016р. скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016р. та розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплекс» (код ЄДРПОУ 32555594) податкового боргу зі сплати орендної плати у сумі 389   107 (триста вісімдесят дев'ять тисяч сто сім) гривень 56 коп., у тому числі пені – 19   531 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна) гривня 88 коп. строком на 36 місяців рівними частинами, починаючи з листопада 2016 року по вересень 2019 року включно - по 10   808,00 (десять тисяч вісімсот вісім) гривень, а останнього – жовтень 2019 року – 10   827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 56 коп. 05 березня 2018 року ГУ ДФС у Київській області звернулось до суду з клопотанням про заміну способу виконання судового рішення, шляхом надання дозволу на примусове стягнення коштів боржника в розмірі 408639,44грн. з рахунків у банках обслуговуючих ТОВ «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплект». Клопотання мотивовано тим, що станом на 01.03.2017р. наявні обставини, що ускладнюють контролюючому органу виконання ухвали суду від 08.11.2016р., оскільки відповідач систематично порушує графік погашення податкового боргу стягнутого на підставі рішення суду від 29.09.2014р. у справі №826/3920/14. Крім того, контролюючий орган повідомив, що станом на 10.08.2018р. відповідач жодного разу не здійснив щомісячного платежу згідно графіка встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016р. На підтвердження своїх доводів контролюючий орган надав суду облікову картку платника податків ТОВ «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплект», з якої судом встановлено, що дійсно з 08.11.2016р. відповідач не сплачує суму розстроченої заборгованості з орендної плати та пеню. Представником ГУ ДФС у Київській області подано клопотання про розгляд клопотання без їх участі. Представник відповідача жодних пояснень з приводу поданого контролюючим органом клопотання до суду не надав. Розглянувши в письмовому провадження клопотання про заміну способу виконання судового рішення та матеріали справи, суд зазначає наступне. Статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю. Розглянувши матеріали справи та клопотання контролюючого органу про заміну способу виконання судового рішення, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що обраний заявником спосіб заміни виконання судового рішення – надання дозволу на примусове стягнення коштів боржника в розмірі 408639,44грн. з рахунків у банках обслуговуючих ТОВ «Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплект» є самостійним адміністративним позовом з яким останній має право звернутися до суду в порядку, визначеним статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 95 Податкового кодексу України. Крім того, суд зазначає, що відстрочення, розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є самостійними видами порядку виконання судового рішення. Суд зазначає, що орган державної фіскальної служби не позбавлений права звернутися до суду з заявою про скасування розстрочення виконання судового рішення, яке застосовано ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016р. Таким чином, в задоволенні клопотання ГУ ДФС у Київській області про заміну способу виконання судового рішення у справі №826/3920/14 має бути відмовлено. Керуючись статтями 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -                  УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області в задоволенні клопотання про заміну способу виконання судового рішення у справі №826/3920/14. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в  редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.           Суддя                                                                                                                                                           В.В. Амельохін