Постанова

від 20.08.2018 по справі 8/126-09

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 8/126-09

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 (головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді Кощеєв І.М., Чус О.В.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 8/126-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський сад"

до Дніпропетровської міської ради

про визнання права власності

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. В квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міський сад" (далі - позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.

2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2009 у справі №8/126-09 позовні вимоги задоволено. З урахуванням ухвали про виправлення описок від 03.07.2009 визнано за ТОВ "Міський сад" право власності на літ. Б - сарай (тимчасовий), літ. В - сарай (тимчасовий), літ.Г-1 - будівлю охорони, загальною площею 6,2 кв.м., літ. З -господарську будівлю, літ.Д-1 -склад спортивного інвентарю, загальною площею 6,2 кв.м., літ. Ж-1- склад спортивного інветарю, загальною площею 6,2 кв.м., літ. Е-1 - склад пляжно-рятувального інвентарю, загальною площею 6,2 кв.м., №1-8 -огорожа (№1-огорожа, №2-ворота, №3-хвіртка, №4-ворота, №5-хвіртка, №6-хвіртка, 37-ворота, №8-хвіртка), №9-11 - споруди (№9-футбольні ворота, №10-баскетбольний щит, №11-стійки волейбольної сітки), І,ІІ - мощіння, ІІІ -майданчик автостоянки, ІV-майданчик для біотуалетів, V-майданчик під баки для сміття, VІ-майданчик господарчо-прибирального інвентарю та будівельних матеріалів, VІІ-майданчик автотранспорту для інвалідів, VІІІ-майданчик для виставкових павільйонів шатрового типу, ІХ-майданчик для приготування барбікю, Х-футбольне поле, ХІ-волейбольний майданчик, ХІІ-баскетбольний майданчик, що знаходиться за адресою по вул. Набережна Перемоги, 55, без акту введення в експлуатацію".

3. 17.05.2018 Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2009, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його права та охоронювані законом інтереси, а також охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Дніпро. З огляду на те, що апелянту про спірне судове рішення стало відомо з листа міської ради від 11.05.2018, скаржник зазначив, що строк на оскарження ним не пропущено.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2009 у справі №8/126-09.

5. Мотивуючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд вказав, що в силу ст.93 ГПК України (в редакції від 05.03.2009, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) заявник пропустив строк для звернення з апеляційною скаргою. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження стороною не подано. В даному випадку з порушенням строків подання апеляційної скарги звертається особа, яка не була залучена до участі у справі, щодо прав, інтересів та (або) обов'язків, якої не було прийнято рішення, що вбачається зі змісту прийнятого судового рішення.

6. Посилаючись на статтю 93 ГПК України (в редакції від 05.03.2009) та частину 2 статті 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) щодо спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 06.06.2018 Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 8/126-09, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу, направити справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судом апеляційної інстанції невірно встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки скаржника порушені не були, з підстав того, що він не був власником майна, оскільки предметом спору у даній справі є земельні ділянки, які відносяться до комунальної власності територіальної громади, та, відповідно до Статуту заявника предметом його господарської діяльності є управління нерухомим майном та корпоративними правами територіальної громади міста у всіх господарських товариствах, в яких є частка Дніпропетровської міської ради, з метою захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра.

9. На думку заявника, суд апеляційної інстанції не врахував його юридичну заінтересованість щодо відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів та тієї обставини, що про існування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2009 у справі № 8/126-09 заявнику стало відомо з листа Департаменту правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 11.05.2018 №4/3-439, тому строк на апеляційне оскарження не пропущено. Заявник не міг знати про оскаржуване рішення суду, оскільки не був стороною у справі в суді першої інстанції.

Позиція учасників справи

10. Сторони у справі не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданим їм відповідно до положень ст. 295 ГПК України, що не перешкоджає перегляду ухвали апеляційного господарського суду.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів заявника і висновків суду апеляційної інстанції

11. Оскаржуване рішення прийнято Господарським судом Дніпропетровської області 18.05.2009.

12. Особою, яка не була учасником справи, - Комунальним підприємством "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради апеляційну скаргу на вказане рішення подано 17 травня 2018 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

13. Відповідно до п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. Згідно з приписами ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній на дату прийняття рішення судом першої інстанції) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

15. Частиною 2 ст. 93 ГПК України допускалось, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Дана редакція процесуального кодексу не передбачала виділення осіб при зверненні з апеляційною скаргою, які не були залучені до участі у справі, тобто строки звернення до апеляційного суду були однаковими як для осіб, які приймали участь у розгляді справи, так і для інших осіб.

16. З огляду на вказані норми, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на пропуск заявником апеляційної скарги строку на апеляційне оскарження судового рішення, що становить майже 9 років з дня прийняття оскаржуваного рішення.

17. Крім того, Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від принципу res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

18. Також Верховний Суд звертає увагу, що у вирішенні питання обізнаності особи про прийняття оскаржуваного рішення слід враховувати не лише обставини, коли особа дізналась про таке рішення, але й те, коли особа могла про нього дізнатися. Ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах скаржник не спростовує можливості бути раніше обізнаним як з оскаржуваним рішенням, так і щодо існування цього судового провадження з огляду на його сферу діяльності, а також обізнаність відповідача - Дніпропетровської міської ради, як засновника скаржника.

19. Водночас, апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі помилково послався на приписи ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), якими унормовано, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, оскільки положення п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України зобов'язують застосовувати процесуальні норми щодо строків оскарження, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу, що, відповідно, унеможливлює застосування строку, встановленого у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

20. З огляду на вищевикладене, посилання суду апеляційної інстанції на приписи ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) слід виключити з мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваної ухвали.

21. В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд вказав:

"В даному випадку з порушенням строків подання апеляційної скарги звертається особа, яка не була залучена до участі у справі, щодо прав, інтересів та (або) обов'язків, якої не було прийнято рішення, що вбачається зі змісту прийнятого судового рішення.

Крім того, з п. 1.1.Статуту підприємства, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011р. за №71/14 вбачається, що підприємство є правонаступником міського комунального підприємства "Бюро по обміну житлових приміщень", права, інтереси та (або) обов'язки, якого рішенням суду, що оскаржується, порушені не були, оскільки останній не був власником майна і не міг їм бути."

22. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги рішенням суду, що оскаржується, порушені не були, з посиланням на те, що заявник не був власником майна і не міг їм бути, з огляду на таке.

23. Положеннями частини 1 статті 254 ГПК України визначено право особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

24. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна зазначити у скарзі про які саме права, інтереси та (або) обов'язки скаржника суд прийняв рішення.

25. Питання доведеності обставин вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у даному випадку повинно розглядатися судом з дотриманням принципів судочинства, в тому числі на засадах змагальності.

26. Суд апеляційної інстанції не має права на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, яке здійснюється за формальними ознаками, досліджувати та давати оцінку обставинам справи щодо того, чи вирішив суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.

27. У даному ж випадку, враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції помилково було надано оцінку відсутності порушених прав заявника апеляційної скарги на стадії відкриття апеляційного провадження.

28. Враховуючи викладене вище, доводи скаржника про подання ним апеляційної скарги з дотриманням 10-денного строку відхиляються. Водночас, слід погодитися з доводами касаційної скарги, викладеними у п. 8 даної постанови. Проте, це не вплинуло на правильність висновків апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Відповідно до частин 1 - 2 статті 311 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

30. Суд апеляційної інстанції хоча й застосував норми процесуального права, які не підлягали застосуванню - ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції з 15.12.2017), однак, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

31. У зв'язку з наведеним, посилання в оскаржуваній ухвалі на ч. 2 ст. 261 ГПК України та вищевказані абзаци, в яких надано оцінку відсутності порушених прав заявника апеляційної скарги слід виключити з мотивувальної та резолютивної частин даної постанови.

32. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення, оскаржувана ухвала - без змін, з врахуванням викладеного в мотивувальній частині даної постанови.

33. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі №8/126-09 - залишити без змін з мотивів, зазначених у даній постанові.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.