Ухвала

від 27.08.2018 по справі 26/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 27.08.2018Справа №26/269 Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши заяву Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі №26/269 за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави  в особі  Міністерства вугільної промисловості України та Державного підприємства «Селидіввугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу» про стягнення 1484333,64 грн, ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала позовна заява Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України та Державного підприємства «Селидіввугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу» про стягнення 1 484 333,64 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2008, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати за договором № 02-01/1-293 від 27.04.2007, пені та штрафу за порушення строків поставки продукції задоволені, а саме: стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу» на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» 1 079 519 (один мільйон сімдесят дев‘ять тисяч п‘ятсот дев‘ятнадцять) грн попередньої оплати за поставлений неякісний товар, 113 344 (сто тринадцять тисяч триста сорок чотири ) грн 51 коп пені, 75 566 (сімдесят п‘ять тисяч п‘ятсот шістдесят шість) грн 33 коп 7% штрафу, 215 903 (двісті п‘ятнадцять тисяч дев‘ятсот три) грн 80 коп 20 % штрафу. Також, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу» стягнуто в  доход держави 14 843 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн 34 коп державного мита та 118 (сто вісімнадцять ) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2009 залишено без зміни постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 та рішення  господарського суду м. Києва від 27.11.2008 у справі №26/269 Господарського суду міста Києва. На виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №26/269 15.05.2009 були видані відповідні накази, строк пред'явлення до виконання яких був визначений до 15.05.2012. 13.08.2018 через відділ автоматизованого діловодства від Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшла заява про видачу дубліката наказу. За результатом автоматичного розподілу вищевказана заява передана на розгляд судді Джарти В.В. Обґрунтовуючи заяву про видачу дублікату наказу заявник зазначає, що 15.06.2009 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №13340840 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №26/269 від 15.05.2009. 28.09.2009 державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з підстав того, що Господарським судом міста Києва була порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу». Надалі, 13.11.2013 державним виконавцем була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження, оскільки провадження у справі про банкрутство було припинено без визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу» банкрутом. 12.12.2014 державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з правом повторного пред'явлення до виконання. Як стверджує заявник, копія вказаної постанови разом з оригіналом наказу №26/269 від 15.05.2009 були скеровані на адресу стягувачу – Державного підприємства «Селидіввугілля», однак зазначені документи стягувачем отримані не були, що підтверджує факт втрати оригіналу наказу №26/269 від 15.05.2009. Розглянувши подану заяву Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд дійшов висновку про наступне. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на дату набрання рішенням суду у справі №26/269 законної сили – 12.02.2009) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 21 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на дату набрання рішенням суду у справі №26/269 законної сили – 12.02.2009) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень господарських судів – з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 №14041-VIII, набрав чинності 05.10.2016) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. За змістом статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 №14041-VIII, набрав чинності 05.10.2016), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Враховуючи викладене, з огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва №26/269 від 27.11.2008 набрало законної сили 12.02.2009, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення до виконання наказу становить до – 15.05.2012, що також вказано у копії наказу, наявній в матеріалах справи. Відповідно до пункту 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Таким чином, законом передбачене право стягувача, державного виконавця або приватного виконавця у разі втрати ним наказу суду звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Однак, заявник (державний виконавець) звернувся до суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва у справі №26/269 після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу суду до виконання (10.08.2018 – відповідно до відбитку печатки поштового відділення на поштовому конверті). При цьому, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Як судом вказано вище, державним виконавцем 12.12.2014 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Беручи до уваги вказане, керуючись приписами статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення спірного наказу до виконання після повернення мав підліковуватись протягом трьох років з 12.12.2014, тобто до 12.12.2017. Таким чином, звернення державного виконавця із заявою про видачу дубліката наказу 10.08.2018 вчинено поза строками пред'явлення наказу №26/269 від 15.05.2009 до виконання, що унеможливлює видачу дубліката вказаного наказу та задоволення заяви Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на те, що в матеріалах господарської справи міститься лист №132/3 від 11.01.2014 Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві до якого додані постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.01.2014, за підписом старшого державного виконавця Стельмаха О.О. та оригінал наказу Господарського суду міста Києва №26/269 від 15.05.2009. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав заява Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві не підлягає задоволенню. На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 329, пункт 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд,- УХВАЛИВ: 1. У задоволенні заяви Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва у справі №26/269 від 15.05.2009 – відмовити. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України. СУДДЯ                                                                                          В.В. ДЖАРТИ