ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
29 серпня 2018 р.Справа №0440/5056/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. розглянувши заяву Державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» про забезпечення позову у справі за позовом Державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
06.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.04.2018 року №18/4.3-5/172, керуючись ст.259 КЗпПУ, ст.53 ЗУ Про зайнятість населення , ч.3 ст.34 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 та на підставі абз.7 ч.2 ст.256 КЗпПУ було накладено штраф в розмірі 372 300 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
28.08.2018 року Державне підприємство «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року відповідно до якої, заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування 20.03.2018 року №18/4.3-5 на Державне підприємство «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» на підставі ст. 259, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» , ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» , п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013 року, та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 372 300 гривень до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовною заявою Державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що 23.08.2018 року Державне підприємство «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» отримало інформацію про винесення начальником відділу Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області постанови про відкриття виконавчого провадження №57071034. Так, 27.08.2018 року, позивачу стало відомо, що головним державним виконавцем Загребельною О.Л. прийнято постанову про накладення арешту майна боржника, що підтверджується інформацією про виконавче провадження.
Враховуючи те, що подання адміністративного позову не зупиняє дію постанови, позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майну, правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справи, та зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно унеможливити ефективний захист порушених прав позивача, а тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язки відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
З долучених до заяви документів вбачається, що 23.08.2018 року начальником відділу Солонянського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №57070863 на підставі постанови №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року.
Згідно Інформації про виконавче провадження, 27.08.2018 року головним державним виконавцем Загребельною О.Л. прийнято постанову про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №57070863 від 23.08.2018 року.
Предметом оскарження у даній справі є постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року у розмірі 372300 грн.
Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Оскільки відкрито виконавче провадження, суд приходить до переконання, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість початку примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє виконання таких дій.
У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.
При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.
Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.
Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача, так як примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідності забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 150 - 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Державного підприємства «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» про забезпечення позову у справі №0440/5056/18 задовольнити.
Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № 18/4.3-5/172 від 11.04. 2018 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 0440/5056/18.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Стягувач: Державне підприємство «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№21)» (код ЄДРПОУ 08679698, Військове містечко, буд.37, с. Аполлонівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52406).
Боржник: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49050).
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 29.08.2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2018 |
Оприлюднено | 04.09.2018 |
Номер документу | 76132376 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні