Рішення

від 24.10.2018 по справі 0440/5056/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Справа №0440/5056/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представників позивача Гелетія М.В., Косенка М.Л.

представника відповідача Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№21)" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№21)" (далі - ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 11.04.2018 року №18/4.3-5/172, керуючись ст.259 КЗпПУ, ст.53 ЗУ Про зайнятість населення , ч.3 ст.34 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 та на підставі абз.7 ч.2 ст.256 КЗпПУ було накладено штраф в розмірі 372300 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками, які викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №18/4.3-5 від 20.03.2018 року, оскільки на підприємстві на час прибуття представника відповідача були відсутні посадові особи підприємства, а саме директор, виконуючий обов'язки директора та бухгалтер, які б могли надати документи для перевірки інспектору праці. Таким чином, відповідачем безпідставно не прийнято вищезазначене до уваги, натомість прийнято постанову, якою до підприємства застосовано штраф за недопущення до перевірки посадових осіб у розмірі 372300 грн. Крім того, відповідачем протиправно застосовано до позивача штраф, який передбачений абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, оскільки за недопуск до перевірки, предметом якої є додержання суб'єктом відвідування законодавства про працю, передбачений штраф у абзаці 6 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Ухвалою суду від 24.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, яка надійшла до суду 30.07.2018 року.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позову та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування позивача, проте оскільки об'єктом відвідування було створено перешкоди у діяльності інспектора праці шляхом ненадання документів на вимогу інспектора праці, відповідачем 20.03.2018 року було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №18/4.3-5, який став підставою для винесення постанови №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України.

27.08.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2018 року для надання додаткових пояснень.

Ухвалою суду від 29.08.2018 року заяву позивача від 28.08.2018 року про забезпечення позову задоволено та зупинено дію постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №0440/5056/18.

03.09.2018 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, що викладена у позовній заяві.

10.09.2018 року задоволено клопотання представників позивача та відповідача про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.09.2018 року.

24.09.2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач підтримав позицію, що викладені у відзиві.

24.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 02.10.2018 року для надання додаткових доказів.

02.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ по суті на 24.10.2018 року.

23.10.2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. В судовому засіданні відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання з огляду на порушення позивачем вимог, визначених частиною 9 статті 79 КАС України за відсутності поважних причин. З огляду на зазначене, судом не прийняті до уваги надані докази під час розгляду і вирішення справи по суті.

В судовому засіданні 24.10.2018 року представники позивача підтримали позов та просили суд задовольнити позов. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позову. В судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, допитавши свідків, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №147-І від 16.03.2018 року та на підставі повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, наданим листом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 від 29.12.2017 №47/2-1117 вих.17, призначено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" за адресою: 52406, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Аполлонівка, Військове містечко, буд.37, код ЄДРПОУ 08679698, у період з 20.03.2018 року по 21.03.2018 року (а.с. 22).

На підставі наказу №147-І від 16.03.2018 року видано направлення на проведення інспекційного відвідування №18/4.3-н від 16.03.2018 року (а.с. 21).

20.03.2018 року головним державним інспектором праці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" за адресою: 52406, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Аполлонівка, Військове містечко, буд.37. Проте, проведення інспекційного відвідування виявилося неможливим у зв'язку з ненаданням документів на вимогу інспектора праці, про що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.03.2018 року №18/4.3-5 (а.с. 16-19).

Примірник акту від 20.03.2018 року №18/4.3-5 направлено на адресу ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" 22.03.2018 року.

З вказаного акту відомо, що 16.03.2018 року на електронну адресу позивача було направлено вимогу №55/4.3-18 про надання інформації та копій документів, необхідних для проведення перевірки (а.с.20). Головний інспектор праці зателефонував головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_5 на тел. 096-744-71-36, яка підтвердила отримання на електронну адресу svk21@ukr.net вимоги №55/4.3-18. Так, 20.03.2018 року інспектор праці прибув до ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" та зателефонував в.о. директора ОСОБА_7, який запропонував підійти до двоповерхового будинку адміністрації ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" та піднятись до бухгалтерії на другий поверх до юриста Гарбуз Юлії Миколаївни, яка має бути у кабінету бухгалтерії. В кабінету бухгалтерії було пред'явлено службове посвідчення інспектора праці - юристу ОСОБА_4, надано копію направлення на проведення інспекційного відвідування, перелік документів, необхідних для проведення контрольного заходу. Перелічені документи були вручені відповідальній особі - юристу ОСОБА_4 на паперових носіях у двох примірниках, де вона поставила підпис про отримання документів на примірниках інспектора праці, про що свідчать печатка з вхідними номерами №35 і №36 від 20.03.2018 року. Юрист ОСОБА_4 доповіла інспектору, що жодних документів для інспекційного відвідування не буде надано до особового розпорядження керівництва. Від письмових пояснень ОСОБА_4 відмовилась.

30.03.2018 року позивач надав до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на акт, у яких зазначено, що на момент приїзду інспектора праці головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5 знаходилась в КЗ "Дніпропетровська ДМКЛ №6 ДОР" (по догляду за малолітньою дитиною) та відповідно до наказу №8 о/с від 19.03.2018 року знаходилась у відпустці, директор підприємства ОСОБА_8 знаходився у відпустці відповідно до наказу №6 о/с від 07.03.2018 року, в.о. директора ОСОБА_7 відповідно до наказу №2 від 16.03.2018 року знаходився у відрядженні. Підприємство вважає запит №55/4.3-18 від 16.03.2018 року таким, що містить ознаки незаконного втручання у господарську діяльність підприємства з боку контролюючого органу, оскільки пред'явлені до підприємства у запиті вимоги не можуть бути виконані взагалі або не відповідають вимогам чинного законодавства. Разом з запереченнями позивачем надано наказ №6 о/с від 07.03.2018 року щодо відпустки директора ОСОБА_8, наказ №8 від 19.03.2018 року щодо відпустки головного бухгалтера ОСОБА_5, виписку з медичної картки амбулаторного хворого від 17.03.2018 року, наказ №2 в/д від 16.03.2018 року щодо відрядження в.о. директора ОСОБА_7 (а.с. 24-30).

На підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.03.2018 року №18/4.3-5 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №18/4.3-5/172 від 11.04.2018 року, якою до ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)", на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 372300 грн.

Так, з показань свідка ОСОБА_5 (головний бухгалтер ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС України (№21)") вбачається, що 16.03.2018 року з 13:00 була відсутня на робочому місці на підставі заяви про відпустку та перебувала у лікарні. Свідок пояснила, що 16.03.2018 року їй зателефонував інспектор праці і повідомив, що на електронну пошту підприємства надіслав запит щодо надання документів. Проте, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 була відсутня на робочому місці, не мала можливості перевірити пошту. Також, 19.03.2018 року свідок спілкувалась з інспектором праці по телефону, останній повідомив їй, що буде проведена перевірка 20.03.2018 року та просив підготувати документи для проведення перевірки. Свідок зазначила, що оскільки 19.03.2018 року перебувала у лікарні та не мала змоги підготувати запитувані документи, то повідомила тільки в.о. директора про необхідність підготовки документів на вимогу інспектора праці. Своїм підлеглим, в тому числі ОСОБА_9, яка виконувала обов'язки головного бухгалтера на час відсутності ОСОБА_5, не повідомила про необхідність підготовки документів для інспекційного відвідування.

З пояснень свідка ОСОБА_4 (юрист ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС України (№21)") встановлено, що близько 12 години ОСОБА_4 зателефонував в.о. директора ОСОБА_7 і повідомив про те, що до ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС України (№21)" повинен прибути інспектор Держпраці. Інспектор прибув близько 13 години, який назвався, надав службове посвідчення, вимогу та направлення на перевірку, які були прийняті ОСОБА_4 Свідок повідомила перевіряючого, що без відома керівництва підприємства не може надати жодні документи і у неї немає допуску до бухгалтерських документів. Після цього інспектор пішов. Свідок ОСОБА_4 пояснила, що пропонувала інспектору зачекати керівництво, а саме в.о. директора ОСОБА_7, який повинен був повернутись близько 15 години.

Свідок ОСОБА_6 (головний державний інспектор, який проводив перевірку) пояснив наступне. На підставі інформації Дніпропетровської міської прокуратури №2 було призначено перевірку позивачу з питань дотримання законодавства про працю. 16.03.2018 року ОСОБА_6 спілкувався з бухгалтером ОСОБА_5, якій повідомив про необхідність підготовки документів до перевірки та просив надати електрону адресу, куди можна надіслати запит з переліком документів, необхідних для проведення перевірки. Свідок зазначив, що 16.13.2018 року запит направлено на електронну адресу бухгалтера ОСОБА_5, який вона надала під час розмови 16.03.2018 року. Після відправки листа інспектор зателефонував в.о. директора ОСОБА_7, яка повідомила, що лист не надіслано. ОСОБА_6 повторно здійснено відправу листа із запитом, який отримано бухгалтером ОСОБА_10 та повідомлено про отримання листа по телефону. В подальшому, 20.03.2018 року свідок ОСОБА_6 прибув до підприємства для здійснення перевірки та зателефонував ОСОБА_5, яка повідомила, що її немає на місці та його зустріне юрист підприємства ОСОБА_4 Прибувши до приміщення, ОСОБА_4 повідомила перевіряючого, що не згодна з наказом про перевірку, оскільки це виїзне інспектування, про яке позивач мав бути повідомлений за 10 днів. Проте, інспектор заперечив щодо цього та зазначив, що наказ виданий на проведення інспекційного відвідування. Також, ОСОБА_4 повідомила, що документи не будуть надані. ОСОБА_6 зазначив, що Порядком №25 не передбачено під час здійснення інспекційних відвідувань, що інспектор праці зобов'язаний вручати запит про надання документів заздалегідь. Свідок зазначив, що його не повідомляли про те, що має з'явитись керівництво. Тому, враховуючи неможливість здійснення інспекційного відвідування, у зв'язку з ненаданням документів, ОСОБА_6 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.03.2018 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення спірної постанови суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З приводу цього суд зазначає, що з аналізу правових норм вбачається, що повідомлення об'єкта відвідування заздалегідь щодо проведення інспекційного відвідування не є обов'язковою умовою порядку здійснення проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про те, що інспектор до проведення інспекційного відвідування повинен повідомити саме об'єкт відвідування або уповноважену особу про таке відвідування за десять днів до початку перевірки.

Крім того, судом встановлено та поясненнями свідка ОСОБА_5 підтверджено, що підприємство було обізнано про проведення інспекційного відвідування, оскільки головного бухгалтера підприємства ОСОБА_5 16.03.2018 року інспектор праці повідомив по телефону про необхідність підготовки документів для проведення перевірки.

Відповідно до пунктів 9-12 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 16 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Проаналізувавши пояснення свідків, суд дійшов висновку, що підприємство було належним чином обізнано про проведення інспекційного відвідування та завчасно повідомлене про необхідність надати документи, які перелічені у запиті.

Отже, суд критично оцінює доводи позивача, про те, що головний бухгалтер ОСОБА_5 не могла підготувати документи або доручити підготовку їх своїм підлеглим тому, що 16.03.2018 року перебувала у відпустці, а з 17.03.2018 року по 22.03.2018 року знаходилась з дитиною у лікарні, оскільки у табелі робочого часу за березень 2018 року зазначено, зокрема, що 16.03.2018 року головний бухгалтер була присутня на робочому місці, про що у табелі міститься відмітка робочого часу "8".

Надана до матеріалів справи виписка з медичної картки амбулаторного хворого, яка підтверджує перебування на стаціонарі ОСОБА_11 з 17.03.2018 року по 22.03.2018 року, не є належним та достовірним доказом перебування ОСОБА_5 на лікарняному по догляду за дитиною та не приймається судом до уваги.

Позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості надання документів в.о. головного бухгалтера ОСОБА_9, яка на час відсутності головного бухгалтера підприємства виконує його обов'язки, що передбачено посадовою інструкцією головного бухгалтера ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС України (№21)".

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність факту створення перешкод позивачем у діяльності інспектора праці, в тому числі ненадання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Статтею 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Стосовно тверджень представника позивача, що при накладенні штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати уповноважена особа безпідставно виходила з того, що предметом перевірки були питання зазначені у абзаці 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом інспекційного відвідування ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" було саме здійснення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, з питань використання праці засуджених без належного оформлення трудових відносин, про що власне й зазначено в абзаці 7 частини 2 статті 265 КЗпП України та підтверджується листом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 від 29.12.2017 року, на підставі якого й видано наказ про проведення перевірки.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року № 2246-VIII з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну зарплату у розмірі 3723 грн.

Таким чином, штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю у розмірі 372300 грн. нараховано вірно.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність проведення інспекційного відвідування ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)" та прийняття постанови від 11.04.2018 року № 18/4.3-5/172 про накладення штрафу у розмірі 372300 грн.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№21)".

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Частиною 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи безпідставність позовних вимог, заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою суду від 29.08.2018 року підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№21)" (адреса: 52406, Дніпропетровська область, Солонянський район, село Аполлонівка, військове містечко, буд.37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08679698) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Казакова, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Заходи забезпечення адміністративного позову - скасувати.

Розподіл судових витрат - не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 02.11.2018 року.

Суддя М.В. Бондар