Рішення

від 17.08.2018 по справі 555/700/18

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/700/18

Номер провадження 2/555/289/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

за участю позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управляння освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що наказом Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20.04.2018 року її звільнено з посади учителя іноземної мови за прогул згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України без поважних причин з 20.04.2018 року. Вказане звільнення вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки 23.03.2018 року була відсутня на робочому місці з поважних причин, про що неодноразово повідомляла у заявах про надання відпустки без збереження заробітної плати, а саме з метою оформлення паспортного документу, так як реєстрація припала на 23.03.2018 року о 12 годині 30 хвилин у Рівненському регіональному центрі надання адміністративних послуг та у зв'язку із смертю близької людини ОСОБА_4

ОСОБА_1 зазначає, що неодноразові відмови закладу у надані їй відпустки без збереження заробітної плати є проявом знущання на неугодним керівництву працівником. Її двічі звільняли із займаної посади 27.01.2016 року та 19.05.2017 року. Рішеннями Березнівського районного суду Рівненської області від 31.03.2016 року та від 18.12.2017 року її звільнення були визнані незаконними, і вона була поновлена на посаді. Її останнє звільнення також було проведено із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки було здійснено без згоди та те профспілкового комітету.

Крім того, вказує, що вона обіймала посаду вчителя англійської та німецької мови, а звільнено її було з посади вчителя іноземної мови.

На підставі вищевказаного, просить поновити її на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, вказавши, що з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон мала прибути до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг 23.03.2018 року о 12 год. 30 хв. (дата

реєстрації в ЕСКЧ 20.02.2018 року). Оскільки на час реєстрації вказаний день припадав на канікулярний період, тому вона не змінювала цю дату. Проте згодом канікули били перенесені і 23.03.2018 року був робочим днем. Вона не могла перенести прийом у ЦНАПі, оскільки для цього необхідно особисто прибути та знову ж зареєструватись в ЕСКЧ. Починаючи з 19.03.2018 року, вона зверталась до директора школи з проханням надати їй 23.03.2018 року відпустку без збереження заробітної плати, однак її прохання ігнорувались, а заява не реєструвалась, і лише 22.03.2018 року її заяву було офіційно зареєстровано. Вона попередньо звернулась із проханням до своєї колеги провести заміну її уроків, на що остання погодилась. З метою підтвердження тієї обставини, що її дійсно викликають до ЦНАПу директор вимагав у неї представити талон, в якому були б зазначені дата і час, коли працівниками ЦНАП призначено прийом, проте вона не мала змоги представити директору такий документ, так як ніякого талону із зазначенням часу прийому їй не надали, а лише видали папірець, в якому був зазначений час реєстрації в ЕСКЧ та номер в електронній черзі. Вважає, що відмова у наданні їй відпустки є проявом неприязного ставлення до неї директора та керівництва управління освіти. Її вже двічі було звільнено з посади вчителя Орлівської ЗОШ, проте рішеннями суду вона було поновлена на займаній посаді. І після поновлення ставлення до неї керівництва школи погіршилось. 23.03.2018 року вона з'явилась до школи та провела один урок англійської мови, занесла директору ще скаргу на ненадання їй відпустки. Вона гадала, що все ж після її чисельних заяв, в тому числі і до управління освіти та голови Березнівської райдержадміністрації, директор все ж надасть їй відпустку, а тому поїхала в м.Рівне.

Крім того, позивач зазначила, що під час перебування в Рівненському регіональному центрі надання адміністративних послуг 23.03.2018 року її повідомили, що помер її троюрідний брат ОСОБА_4, який проживав у Волинській області, а тому вона відразу поїхала на його поховання. Вона намагалась зателефонувати і повідомити про вказану обставину директора, проте через неприязне ставлення до неї він не приймає її телефонних дзвінків.

26.03.2018 року на запитання директора про причини її відсутності на роботі, вона пояснила, що перебувала на похованні. Надати будь-які письмові пояснення їй запропоновано не було. Про своє чергове звільнення з посади вона довідалась від голови первинної профспілкової організації Трудова солідарність , який повідомив її про подання директора школи. Вона надала до профспілкового комітету свої пояснення по факту її відсутності на робочому місці і за результатами засідання профспілковий комітет відмовив роботодавцеві у наданні згоди на її звільнення. Проте, не зважаючи на вказаний факт, в порушення Конституції України та КЗпП України її все ж було звільнено. З підстав що були нею наведені вважає своє звільнення незаконним та просить задовольнити позовні вимоги у повному об'ємі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вказуючи, що позивач була відсутня на робочому місці без поважних причин і ненадання їй відпустки без збереження заробітної плати було зумовлено тим, що ОСОБА_1 не представила підтверджуючих документів щодо причин своєї відсутності. Так, про дату черговості прийому в центрі надання адміністративних послуг видається відповідний талон, в якому вказується дата і час, коли працівниками ЦНАП особі призначено надання адмінпослуг. Відповідно до ст.26 Закону України Про відпустки відпустка без збереження заробітної плати надається за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин. Однак, як видно зі змісту заяви ОСОБА_1 від 22.03.2018 року та додатків до цієї заяви, будь-яких документів на підтвердження того, що саме на 23.03.2018 року призначено час надання адміністративних послуг, ОСОБА_1 не надала. На вимогу адміністрації школи для обґрунтування вагомості причини відсутності на роботі ОСОБА_1 не надала документів, які підтверджують про її перебування в ЦНАП, і після 23.03.2018 року.

У своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що 23.03.2018 року в неї 3 уроки, однак фактично 23.03.2018 року ОСОБА_1 мала проводити 5 уроків, що видно з розкладу занять. А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 не надала будь-яких документів, які підтверджують обгрунтування її заяви, та те, що в цей день вона мала провести 5 уроків, не повідомивши про заміну уроків заздалегідь для внесення змін в розклад занять і організацію заміни, їй в задоволенні заяви було відмовлено, а запропоновано для вирішення особистих проблем вибрати день, коли в неї за розкладом немає занять.

Після відсутності на робочому місці 23.03.2018 року ОСОБА_1 було наступного робочого дня запропоновано надати письмове пояснення щодо причин цієї відсутності, однак ОСОБА_1 його не надала, а усно пояснила, що була на похороні в близького родича. У кого була на похороні для перевірки вказаної інформації та визначення вагомості причини відсутності на роботі в день, позивач не вказала. Зі своєї ініціативи адміністрація школи, виходячи із поняття близькі родичі , здійснила перевірку, чи дійсно помер хтось із близьких родичів ОСОБА_1 Однак перевіркою факту смерті близьких родичів ОСОБА_1 не було встановлено.

12.04.2018 року за вих. №97/18 головою ППО Трудова солідарність була направлена відповідь на подання, в якій комітет ППО Трудова солідарність прийняв рішення не надавати згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі з поважних причин, а відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатись прогулом. Для обґрунтування такої позиції профспілковий комітет взяв письмове пояснення не від адміністрації навчального закладу, інформацію якого міг би перевірити, а письмове пояснення ОСОБА_1 в профспілковий комітет, в якому вона вказує на те, що їй відмовили в наданні відпустки без збереження заробітної плати безпідставно. Однак профспілковий комітет не звернув уваги на те, що при поданні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати 23.03.2018 року ОСОБА_1 не надала жодного підтверджуючого документу того, як вказано у відповіді профкому, що їй відповідно до електронної черги в Рівненському ЦНАП 23.03.2018 року мали надаватись адміністративні послуги. Не надано профкому і будь-яких інших документів, які б обґрунтовували факти того, що після відсутності на роботі 23.03.2018 року вона надала адміністрації навчального закладу підтверджуючі документи правомірності своєї відсутності на робочому місці 23.03. 2018 року, вивчивши які, адміністрація навчального закладу могла б прийняти інше рішення, а не рішення про звільнення працівника за прогул. Профспілковий комітет не запросив документальних підтверджень як у ОСОБА_1, так і в адміністрації навчального закладу, яка направляла подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1, а прийняв рішення без будь-яких документальних підтверджень, висловлених в письмовому поясненні фактів. А отже, таке обґрунтування про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 не може бути визнаним таким, що має правове значення для подальших дій адміністрації навчального закладу при рішенні про звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Твердження ОСОБА_1 про те, що її неодноразово звільняли з роботи і поновлювали в судовому порядку, чергове звільнення її з роботи не що інше, як упереджене ставлення до неї, не має під особою будь-якого обґрунтування. А тому, враховуючи попередню поведінку ОСОБА_1, яка неодноразово порушувала трудову дисципліну, 09.02.2018 року вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул.

Що стосується запису в наказі про звільнення позивача як вчителя іноземної мови, то дійсно, так як ОСОБА_1 була прийнята на посаду вчителя англійської і німецької мови, в наказі помилково вказана посада вчителя іноземної мови, а не вчителя англійської і німецької мови, що згодом було усунуто відповідно до наказу №39 від 27.04.2018 року.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 також заперечив проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 було проведено відповідачем із дотриманням норм трудового законодавства. Позивач ОСОБА_1, не зважаючи на ту обставину, що їй відмовили у наданні відпустки, все ж залишила місце роботи, підтверджуючих документів щодо причин відсутності не представила, а тому її діє є прогулом. Рішення, що було прийнято профспілковим комітетом, не містить належного обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, а тому відповідач мав право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Крім того, просить прийняти до уваги, що ОСОБА_1 у позовній заяві покликається на те, що їй необхідно було оформити паспорт - основний документ громадянина, в той час, як насправді позивач здійснювала оформлення паспорту для виїзду за кордон.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління освіти, молоді та спорту Березнівської РДА ОСОБА_5 в судовому засіданні 12.07.2018 року пояснила, що у 2017 році був прийнятий в новій редакції

Закону України Про освіту , який набрав чинності 28.09.2017 року. Відповідно до статті 26 Закону України Про загальну середню освіту заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 13.10.2017 №1/9-554 та підпункту 13 пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про освіту переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із ним Законом здійснюються протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом. Всі суб'єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосується закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосується навчальних закладів у частині, що не суперечать цьому Закону.

Враховуючи вищевикладене, з набранням чинності Закону України Про освіту управління освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації не здійснює призначення та звільнення педагогічних працівників. Відповідно до статті 26 Закону України Про освіту керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Отже, питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

Що стосується відсутності на робочому місці (прогулу) ОСОБА_1 23.03.2018 року, з огляду матеріалів справи та доказів в ній, факт прогулу дійсно був, що зафіксовано відповідними актами. Позивач вказує, що відповідачем їй не було надано відпустку без збереження заробітної плати, чим було порушено її права. Стаття 25 Закону України Про відпустки містить вичерпний перелік підстав, коли працівнику надається відпустка в обов'язковому порядку. Оскільки в заяві таких обставин ОСОБА_1К не вказала, відповідач керувався нормами статті 26 Закону України Про відпустки , відпустка без збереження заробітної плати надається за згодою сторін. Враховуючи, що попередньо ОСОБА_1 притягувалась до дисциплінарної відповідальності, відповідачем було прийнято рішення про звільнення педагогічного працівника з роботи за прогул. Що стосується не надання згоди профспілковим комітетом Трудова солідарність на звільнення позивача, дане рішення є необґрунтованим, а тому згідно норм статті 43 Кодексу законів про працю України звільнення позивача було здійснено відповідно до норм чинного законодавства.

24.07.2018 року управління освіти, молоді та спорту Березнівської РДА було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, приходить до наступних висновків.

Згідно наказу відділу освіти Березнівської районної державної адміністрації №648-к від 30.08.2005 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу вчителем англійської та німецької мови Орлівської ЗОШ І-ІІ ст.

Відповідно до рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 30.03.2016 року ОСОБА_1 була поновлена на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст., наказ про її звільнення від 27.01.2018 року визнано незаконним.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 18.12.2017 року були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 та особа була поновлена на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

На виконання вказаного судового рішення управлінням освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації було видано наказ №01-09/555 від 18.12.2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. з 02.07.2017 року.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що

передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до заяви від 20.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась з проханням про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на один день 23.03.2018 року (3 уроки) у зв'язку з тим, що дата та час реєстрації в ЄСКЧ у регіональному центрі надання адміністративних послуг призначені на 23.03.2018 року. Адресатами вказаної заяви зазначені: Орілвська ЗОШ, управління освіти молоді та спорту Березнівської РДА, голова Березнівської РДА та голова Рівненської ОДА та Орлівська ЗОШ. Як пояснила позивач вказана заява була зареєстрована в управлінні освіти, молоді та спору Березнівської РДА ( вх37/01-38/18 20.03.2018 року). Реєструвати її заяву адміністрація школи відмовилась.

22.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Орлівської ЗОШ про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на один день 23.03.2018 року (3 уроки) у зв'язку з тим, що дата та час реєстрації в ЄСКЧ у регіональному центрі надання адміністративних послуг призначені на 23.03.2018 року. Адресатами вказаної заяви також зазначені, крім школи, управління освіти молоді та спорту Березнівської РДА, голова Березнівської РДА та голова Рівненської ОДА. Додатками до вказаної заяви зазначені: копія заяви від 20.03.2018 року, зареєстрованої в управлінні освіти, молоді та спорту Березнівської РДА. На вказаній заяві містить резолюція директора Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Іванова М.А.: В зв'язку з проведенням уроків англійської мови у 5,8-11 класах (5 уроків) відмовити .

Відповідно до витягу із книги реєстрації заяв від 05.06.2018 року №155 22.03.2018 року було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про надання відпустки без збереження заробітної плати. 23.03.2018 року зареєстровано скаргу щодо надання відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до картки клієнта /чек №48 ОСОБА_1 звернулась до Рівненської регіонального центру надання адміністративних послуг за отриманням адміністративної послуги - оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Дата представлення необхідних документів до Рівненського ЦНАП - 23.03.2018 року, час прийому 12:30 ( дата та час реєстрації в ЕСКЧ 20.02.2018 року о 09:51).

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно на 23.03.2018 року о 12:30 ОСОБА_1 було призначено прийом у Рівненському регіональному центрі надання адміністративних послуг для отриманням адміністративної послуги - оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до розкладу уроків для учнів 5-11 класів у п'ятницю у учнів 5,6,8,9,11 класів призначено урок англійської мови.

Згідно наказу Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20.04.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади учителя іноземної мови за прогул згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України без поважних причин з 20.04.2018 року. В наказі зазначено, що 23.03.2018 року учитель іноземної мови ОСОБА_1 без поважних причин не провела заняття з англійської мови в 5,8,9,10,11 класах. Надати письмові пояснення про причини не проведення занять відмовилась. В усній формі пояснила, що була на похоронах. Однак вказати в кого була на похоронах відмовилась. Будь - яких документів, які б підтверджували поважність причин відсутності на роботі на прохання адміністрації школи не надала. Не проведенням п'яти уроків 23 березня 2018 року ОСОБА_1К порушила п 3.3. та п. 3.20. Правил внутрішнього трудового розпорядку Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, п. 3.1 Посадової інструкції. Порушення трудової дисципліни учитель іноземної мови ОСОБА_1 допускала і раніше. 09.02.2018 року наказом № 11 по Орлівській ОСОБА_6 ступенів на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції. При вирішенні питання про звільнення враховано попередню поведінку учителя іноземної мови ОСОБА_1 та те, що ненадання згоди на

звільнення учителя іноземної мови ОСОБА_1 первинної профспілкової організації Профспілки Трудова солідарність лише на підставі її письмових пояснень, без врахування реальних обставин справи.

Із акту №18 від 20.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було вручено наказ №32 від 20.04.2018 року Про звільнення ОСОБА_1 та запропоновано отримати трудову книжку. Від підпису під наказом та отримання трудової книжки відмовилась.

Відповідно до наказу №39 від 27.04.2018 року було внесено зміни до наказу №32 від 20.04.2018 року в частині виправлення описки посади ОСОБА_1 з вчителя іноземної мови та вчителя англійської та німецької мови .

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Згідно акту №16 Про надання пояснень вчителем іноземної мови ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі від 26.03.2018 року ОСОБА_1 пояснила свою відсутність на роботі 23.03.2018 року (п'ять годин робочого часу у 5,8,9,10,11 класах) тим, що вона була на похоронах. У вказаному акті відсутнє зазначення тієї обставини, що ОСОБА_1 відмовилась надати письмові пояснення по вказаному факту.

Свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що у її присутності та присутності інших педагогів у ОСОБА_1 директор школи поцікавився причиною відсутності на робочому місці 23.03.2018 року, на що остання відповіла, що перебувала на похоронах. Позивачу також було запропоновано надати по вказаному факту письмові пояснення, на що ОСОБА_1 відмовилась. Про вказані дії ОСОБА_1 було складено відповідний акт, який свідок підписала.

Свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що 22.03.2018 року ОСОБА_1 було подано заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 1 календарний день 23.03.2018 року з підстав виклику на вказану дату до ЦНАП. Жодних підтверджуючих документів щодо вказаної обставини ОСОБА_1 до заяви не долучила. Директором школи було прийнято рішення щодо відмови у наданні позивачу відпустки. 23.03.2018 року зранку ОСОБА_1 принесла ще дві скарги, проте не з'явилась для проведення уроків, у зв'язку з чим свідку та директору прийшлось організовувати заміну проведення уроків іншим вчителем. Також свідок вказала, що до роботи ОСОБА_1 у адміністрації закладу є цілий ряд зауважень, зокрема, у вчителя відсутнє календарне планування уроків, не були виставлені оцінки учням, неналежно заповнювався журнал, що стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Згідно наказу Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області №11 від 09.02.2018 року ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності із застосування заходу дисциплінарного стягнення - догани.

Відповідно до наказу №20 від 20.03.2018 року Про стан ведення класних журналів, обліку відвідування учнями школи, тематичного оцінювання знань у ОСОБА_1 були виявлені недоліки у веденні класних журналів.

Сторона відповідача покликається на те, що при вирішенні питання щодо необхідності звільнення позивача із займаної посади директором школи було прийнято до уваги і поведінку позивача та її ставлення до своїх трудових обов'язків, які перебували 20.04.2018 року.

Стороною позивача та відповідача при поданні до суду письмових заяв було долучено також ряд документів щодо фактів та обставин, які мали місце до поновлення ОСОБА_1 на посаді відповідно до наказу від 18.12.2017 року №01-09/555, вказані докази судом не досліджувались і не приймаються до уваги при прийнятті рішення, оскільки не стосуються фактичних обставин справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п.1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 ст. 40 та п.п.2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП України).

Комітет ППО Трудова солідарність згоди на звільнення ОСОБА_1 не надав. Як вбачається із відповіді профспілкової організації, комітет ретельно вивчивши доводи обох сторін дійшов висновку, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 23.03.2013 року з поважних причин, а саме необхідністю оформлення основного документа громадянина України - паспорта та смерті близької їй людини, тому до неї не можна застосувати п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення за прогул без поважних причин.

Сторона відповідача, заперечуючи щодо позовних вимог вказує, що рішення профспілкового комітету є необґрунтованим, що дало підстави відповідачу звільнити ОСОБА_1 за відсутності згоди профспілкового органу.

Однак з також позицією відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з частиною сьомою статті 43 КЗпП України та частиною шостою статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та з урахуванням висновку про право роботодавця звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обгрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 163цс14).

Звертаючись до профспілкового органу із поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, відповідач зазначив підставу для звільнення - п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Отже, вирішуючи питання щодо надання чи ненадання згоди на розірвання трудового договору із працівником, профспілкова організація здійснювала оцінку того факту, чи є в діях ОСОБА_1 ознаки такого порушення трудової дисципліни як прогул ( відсутність на роботі без поважних причин). У рішенні профспілкового комітету ППО Солідарність зазначено, що комітет, ретельно вивчивши доводи обох сторін дійшов до висновку, що позивач була відсутня на роботі з поважних причин (необхідність оформлення паспортного документу та смерті близької їй людини), а тому не може бути звільнена за прогул без поважних причин.

Отже в рішенні ППО Солідарність зазначено підстави відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем, з відповідним обґрунтуванням, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником необґрунтованим.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено відповідачем без законної підстави з порушенням вимог ст.43 КЗпП України.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

На підставі обставин, що викладені вище, суд вважає, що наказ Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області №32 від

20.04.2018 року про звільнення ОСОБА_1 є незаконним, а позивач має бути поновлений на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи №189 від 03.05.2018 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 370,74 грн. Кількість днів вимушеного прогулу - 81 день, у зв'язку з чим стягненню з Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 30 029, 94 грн. з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Згідно положень ч.1 ст.460 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про, зокрема, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більш ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

На підставі вказаних положень ЦПК України суд допускає до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Керуючись ст.ст.40, 43, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , ст.263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним наказ Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20.04.2018 року про звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області.

Стягнути з Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області ( 34608, вул.Шкільна,1, с.Орлівка, Березнівський район, Рівненська області, код ЄДРПОУ 24175552) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Березне вул.Селецька,21 Рівненської області) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 30 029 (тридцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 94 коп. з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Стягнути з Орлівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області в дохід держави судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Повне судове рішення складено 23.08.2018 року.

Суддя: ОСОБА_9