Постанова

від 04.12.2018 по справі 555/700/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року м. Рівне

Справа № 555/700/18

Провадження № 22-ц/4815/290/18

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Орлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Березнівської районної

ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Управління освіти, молоді та спорту Березнівської райдержадміністрації

за участю сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Орлівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Березнівської районної ради на рішення Березнівського районного суду Рівненської області в складі судді Старовецької Ю.В. від 17 серпня 2018 року, ухваленого в 14 год. 04 хв. в м.Березне, повний текст якого складено 22 серпня 2018 року,

в с т а н о в и в:

4 травня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти, молоді та спорту Березнівської райдержадміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказом Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20.04.2018 року її звільнено з посади учителя іноземної мови за прогул згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України без поважних причин з 20.04.2018 року. Вказане звільнення вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки 23.03.2018 року була відсутня на робочому місці з поважних причин, про що неодноразово повідомляла у заявах про надання відпустки без збереження заробітної плати, а саме з метою оформлення паспортного документу, так як реєстрація припала на 23.03.2018 року о 12 годині 30 хвилин у Рівненському регіональному центрі надання адміністративних послуг та у зв'язку із смертю близької людини.

Покликалася на те, що неодноразові відмови закладу у надані їй відпустки без збереження заробітної плати є проявом знущання над неугодним керівництву працівником. Її двічі звільняли із займаної посади 27.01.2016 року та 19.05.2017 року. Рішеннями Березнівського районного суду Рівненської області від 31.03.2016 року та від 18.12.2017 року її звільнення були визнані незаконними, і вона була поновлена на посаді. Її останнє звільнення також було проведено із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки було здійснено без згоди та те профспілкового комітету.

Крім того, вказує, що вона обіймала посаду вчителя англійської та німецької мови, а звільнено її було з посади вчителя іноземної мови.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2018 року визнано незаконним наказ Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20.04.2018 року про звільнення ОСОБА_4 та поновлено ОСОБА_4 на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області.

Стягнуто з Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 30029,94 грн. з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що звільнення позивача на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, за відсутності на це згоди профспілки та наявності поважних причини її відсутності на робочому місці.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що рішення судом постановлено за неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав доведеними, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що позивачку звільнено за прогул з дотриманням трудового законодавства, в зв'язку з не проведенням нею 23 березня 2018 року уроків англійської мови в 5,8,9,10,11 класах.

Покликається на відсутність поважних причин порушення позивачкою правил внутрішнього трудового розпорядку, відмови останньої надати пояснення з приводу прогулу, наявність попередніх порушень трудової дисципліни.

Вважає, що профспілковий комітет безпідставно відмовив адміністрації у звільненні ОСОБА_4, а його рішення є не обґрунтованим.

Доводить, що надання відпустки працівнику без збереження заробітної плати є правом роботодавця, оскільки ОСОБА_4 не підпадала до переліку осіб, за яких вона надається в обов'язковому порядку.

Просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка вказує, що при ухваленні рішення суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав вірну правова оцінка нормам права, що регулюють правовідносини між сторонами та, надавши вірну оцінку зібраним доказам, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду -без змін.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів із подальшими змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області .

Наказом Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради Рівненської області №32 від 20 квітня 2018 року ОСОБА_4 було звільнено з посади вчителя іноземної мови на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул вчинений 23 березня 2018 року без поважних причин.

Наказом №39 від 27.04.2018 року було внесено зміни до наказу №32 від 20.04.2018 року в частині виправлення описки посади ОСОБА_4 з вчителя іноземної мови на вчителя англійської та німецької мови .

Відповідно до заяви від 20.03.2018 року ОСОБА_4 звернулась з проханням про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на один день 23.03.2018 року (3 уроки) у зв'язку з тим, що дата та час реєстрації в ЄСКЧ у регіональному центрі надання адміністративних послуг призначені на 23.03.2018 року. Адресатами вказаної заяви зазначені: Орлівська ЗОШ, управління освіти молоді та спорту Березнівської РДА, голова Березнівської РДА та голова Рівненської ОДА. Як пояснила позивач вказана заява була зареєстрована в управлінні освіти, молоді та спорту Березнівської РДА ( вх.37/01-38/18 20.03.2018 року). Реєструвати її заяву адміністрація школи відмовилась.

22.03.2018 року позивачка звернулась із заявою до Орлівської ЗОШ про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на один день 23.03.2018 року (3 уроки) у зв'язку з тим, що дата та час реєстрації в ЄСКЧ у регіональному центрі надання адміністративних послуг призначені на 23.03.2018 року. Адресатами вказаної заяви також зазначені, крім школи, управління освіти молоді та спорту Березнівської РДА, голова Березнівської РДА та голова Рівненської ОДА. Додатками до вказаної заяви зазначені: копія заяви від 20.03.2018 року, зареєстрованої в управлінні освіти, молоді та спорту Березнівської РДА. На вказаній заяві містить резолюція директора Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Іванова М.А.: В зв'язку з проведенням уроків англійської мови у 5,8-11 класах (5 уроків) відмовити .

Відповідно до витягу із книги реєстрації заяв від 5.06.2018 року під №155 22.03.2018 року було зареєстровано заяву ОСОБА_4 про надання відпустки без збереження заробітної плати. 23.03.2018 року зареєстровано скаргу щодо надання відпустки без збереження заробітної плати.

Згідно картки клієнта/чек №48 ОСОБА_4 звернулась до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг за отриманням адміністративної послуги оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Дата представлення необхідних документів до Рівненського ЦНАП 23.03.2018 року, час прийому 12:30 ( дата та час реєстрації в ЕСКЧ 20.02.2018 року о 09:51).

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно на 23.03.2018 року о 12:30 позивачці було призначено прийом у Рівненському регіональному центрі надання адміністративних послуг для отриманням адміністративної послуги оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Із акту №18 від 20.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 було вручено наказ №32 від 20.04.2018 року Про звільнення ОСОБА_4. та запропоновано отримати трудову книжку. Від підпису під наказом та отримання трудової книжки відмовилась.

Згідно акту №16 про надання пояснень вчителем іноземної мови ОСОБА_4 щодо відсутності на роботі від 26.03.2018 року ОСОБА_4 пояснила свою відсутність на роботі 23.03.2018 року (п'ять годин робочого часу у 5,8,9,10,11 класах) тим, що вона була на похоронах. У вказаному акті відсутнє зазначення тієї обставини, що ОСОБА_4 відмовилась надати письмові пояснення по вказаному факту.

Комітет ППО Трудова солідарність згоди на звільнення ОСОБА_4 не надав. Як вбачається із відповіді профспілкової організації, комітет ретельно вивчивши доводи обох сторін дійшов висновку, що ОСОБА_4 була відсутня на робочому місці 23.03.2013 року з поважних причин, а саме необхідністю оформлення основного документа громадянина України паспорта та смерті близької їй людини, тому до неї не можна застосувати п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення за прогул без поважних причин.

З аналізу частини сьомої статті 43 та частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення профспілки виключає можливість виникнення цього права, суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

При оцінці вказаного рішення профспілки суд першої інстанції правильно застосував висновок Верховного Суду України про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 163цс14).

Суд першої інстанцій надав належну правову оцінку рішенню профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, на підставі частини дев'ятої статті 43 КЗпП України, та правильно виходив із того, що воно відповідає критеріям обґрунтованості у розумінні частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Установивши, що звільнення позивача із займаної посади було проведено за відсутності згоди профспілки, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що звільнення є незаконним та поновив її на посаді вчителя англійської та німецької мови Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Розмір відшкодування за час затримки, здійснюється судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 від 08.12.1995 року, затвердженого Кабінетом Міністрів України та виходячи з даних довідки про доходи позивача наданої відповідачем.

Суд першої інстанції, правильно розрахував середній заробіток, що підлягає до стягнення. Середньоденна зарплата склала 370,74грн.(зарплата за лютий 7843,39грн., за березень-7357,10; кількість відпрацьованих робочих днів за ці місяці 41;7843,39+7357,10:41). Кількість днів вимушеного прогулу 81.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради залишити без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2018 року залишити без змін.

Витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівської районної ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 6 грудня 2018 року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.