Постанова

від 29.08.2018 по справі 201/12634/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/357/18 Справа № 201/12634/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Красота та здоров'я , Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи про визнання недійсними договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду із позовом до ТОВ Красота та здоров'я , ПАТ Альфа-Банк , ТОВ Кредитні ініціативи про визнання недійсними договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що позивачі придбали товари у ТОВ Красота та здоров'я на загальну суму в розмірі 47692,66 грн., отримавши при цьому кредит в ПАТ Альфа-Банк , а саме: - 15 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00475, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн.; - 15 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401644192, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 12 272,44 грн. зі сплатою 01% річних та строком повернення 18 серпня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401644192 від 15 серпня 2014 року; - 11 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00372, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн.; - 11 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401632955, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 13 286,16 грн. зі сплатою 01% річних та строком повернення 14 липня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401632955 від 11 липня 2014 року; - 18 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00088, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 14 000,00 грн.; - 18 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00563, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн.; - 18 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401654776, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 11 474,49 грн. зі сплатою 01% річних та строком повернення 19 вересня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401654776 від 18 вересня 2014 року.

Вчинення зазначених правочинів з боку позивачів відбулось внаслідок того, що в період з березня місяця 2014 року по серпень місяць 2014 року позивачам дзвонили оператори салону ТОВ Краса та здоров'я тривалий час у нав'язливій формі запрошували відвідати спа-салон торгівельної марки Дешелі для проходження безкоштовного тестування косметичних послуг, при цьому жодним разом не повідомляли, що це торгова організація і всі товари, які будуть використовуватися в процедурах, будуть продаватися в кредит.

Кожний позивач окремо звертався до продавця товару та до правління банку з претензіями, заявами, скаргами про відкликання згоди на отримання кредитних коштів, про припинення нарахування пені та штрафних санкцій, з проханням розірвати договори та прийняти назад товари, які є неналежної якості і які є небезпечні у використанні та спричиняють побічні явища.

Позивачі вважають, що зміст зазначених договорів суперечить встановленим в них умовах в частині неналежного виконання договірних зобов'язань. Має місце невідповідність щомісячних платежів відносно товару та послуг в кредит, тобто ціна товару та послуг не відповідає умовам договорів купівлі-продажу.

На думку позивачів суми кредиту та суми вказані у договорах на придбання товарів та послуг істотно відрізняються, що робить договори недійсними, такими, що порушують права позивачів.

У зв'язку із зазначеним позивачі просили визнати недійсними укладені між ними та відповідачами договори купівлі-продажу та кредиту; стягнути з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду по 10 000,00 грн. на кожного з позивачів, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково та ухвалено: визнати недійсним договір купівлі-продажу № 00475 від 15 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Краса та здоров'я ; визнати недійсним кредитний договір № 40164419215 від 15 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ Альфа-банк ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 00372 від 11 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Краса та здоров'я ; визнати недійсним кредитний договір № 401632955 від 11 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ Альфа-банк ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 00088 від 18 травня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Краса та здоров'я ; визнати недійсним кредитний договір № 401615692 від 18 травня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ Альфа-банк ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 00563 від 18 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Краса та здоров'я ; визнати недійсним кредитний договір № 401654776 від 18 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ Альфа-банк ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити; вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що доказів того, що інформація в розумінні ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» була надана позивачам суду не надано.

Якщо споживачам не була надана достовірна, своєчасна інформація про товар (роботу та послуги) його використання, перед укладанням договорів, споживачі можуть вимагати від продавців (виконавців) відшкодувати збитки, спричинені безпідставним ухиленням від укладання договорів, а якщо договори були укладені в розумний строк відмовитися від їх виконання та вимагати повернення сплачених коштів за товари та відшкодування збитків.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що сторони добровільно уклали договори купівлі-продажу та кредитні, а тому жодних підстав для визнання їх недійсними немає.

Крім того, договір, який повністю або частково виконаний сторонами є укладеним, у зв'язку з тим, що фактичні дії сторін щодо виконання договору свідчать про домовленість сторін укласти договір на певних умовах. Навіть у відсутності певної умови, у випадку виконання договору такий договір є укладеним на умовах, що звичайно ставляться до такого виду договорів.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню , з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 15 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00475, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн. Умовами договору також передбачено, що у разі купівлі косметики у кредит її вартість становитиме 11 622,00 грн. (том 1 а.с. 17-19, 188).

15 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401644192, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 12 272,44 грн. зі сплатою 01% річних (в договорі прописом зазначено нуль цілих одна сотих відсотка відсотків ) та строком повернення 18 серпня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401644192 від 15 серпня 2014 року. Умовами договору також передбачено сплату комісійної винагороди (том 1 а. с. 21-22).

11 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00372, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн. Умовами договору також передбачено, що у разі купівлі косметики у кредит її вартість становитиме 12 675,00 грн. (том 1 а.с. 29-31).

11 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401632955, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 13 286,16 грн. зі сплатою 01% річних (в договорі прописом зазначено нуль цілих одна сотих відсотка відсотків ) та строком повернення 14 липня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401632955 від 11 липня 2014 року (том 1 а.с. 39, 194).

18 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00088, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 14 000,00 грн. Умовами договору також передбачено, що у разі купівлі косметики у кредит її вартість становитиме 10 020,00 грн. (том 1 а.с. 58-60).

18 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401615692, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 10 659,57 грн. зі сплатою 01% річних (в договорі прописом зазначено нуль цілих одна сотих відсотка відсотків ) та строком повернення 19 травня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401615692 від 18 травня 2014 року (том 1 а.с. 191, 203).

18 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Краса та здоров'я укладено договір купівлі-продажу № 00563, за умовами якого позивач за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку-партнеру цього товариства ПАТ Альфа-банк придбала комплект косметики Desheli на загальну суму 15 500,00 грн. Умовами договору також передбачено, що у разі купівлі косметики у кредит її вартість становитиме 11 245,00 грн. (том 1 а.с. 81-83, 209).

18 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ Альфа-банк було укладено кредитний договір № 401654776, за яким позивачу було надано у кредит грошові кошти в розмірі 11 474,49 грн. зі сплатою 01% річних (в договорі прописом зазначено нуль цілих одна сотих відсотка відсотків ) та строком повернення 19 вересня 2016 року на купівлю товару, зазначеного у специфікації № 401654776 від 18 вересня 2014 року (том 1 а.с. 86).

В матеріалах справи міститься копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/101049 від 16 жовтня 2012 року, проведеної щодо косметичних засобів для догляду за шкірою обличчя та тіла ТМ Desheli (том 1 а.с. 97), проте згідно з листом державної санітарно-епідеміологічної служби України №1180 від 13 листопада 2015 року за період з 01 січня 2013 року по 12 листопада 2015 року експертиз щодо косметичної продукції торгівельної марки Дешелі не провадилось, висновків державною санітарно-епідеміологічною експертизою на цю продукцію не видавалось (том 1 а. с. 103-106).

Позивачі неодноразово звертались до ТОВ Краса та здоров'я , а також до ПАТ Альфа-Банк з претензіями, заявами, скаргами про відкликання згоди на отримання кредитних коштів, про припинення нарахування пені та штрафних санкцій, з проханням розірвати договори та прийняти товари, які є неналежної якості, і які є небезпечні у використанні та спричиняють побічні явища, проте такі звернення не були задоволені.

Судом також встановлено, що між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ Кредитні ініціативи 21 червня 2016 року був укладений договір факторингу № 1 відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними ПАТ Альфа-Банк з фізичними та юридичними особами, в тому числі за зазначеними вище кредитними договорами, укладеними з позивачами (том 1 а.с. 161-166, 167, 168-179).

Судом встановлено, що косметичні товари придбані позивачами не містять належного маркування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що при укладенні оскаржуваних договорів, укладених між позивачами та відповідачами були порушені вказані вимоги Закону України Про захист прав споживачів , у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про можливість визнання недійсними цих договорів.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно з п. 2. ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі, в тому числі про: кредитні умови, зокрема: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; к) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Частиною 2 п. 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначається, зокрема, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно з п. 1. ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів якщо споживачі в випадку виявлення в товарі недоліків, які не були оговорені продавцем, вправі відмовитися від виконання договорів купівлі-продажу та вимагати повернути сплатити сплачену суму за неналежної якості товар.

Якщо споживачам не була надана достовірна, своєчасна інформація про товар (роботу та послуги) його використання, перед укладанням договорів, споживачі можуть вимагати від продавців (виконавців) відшкодувати збитки, спричинені безпідставним ухиленням від укладання договорів, а якщо договори були укладені в розумний строк відмовитися від їх виконання та вимагати повернення сплачених коштів за товари та відшкодування збитків.

Статтею 17 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживачів письмової згоди організувати проведення експертизи продукції, але Відповідачі жодних експертиз не проводив відносно свого товару.

Суд, визначаючи згідно з ст. 11 ЦПК України межі розгляду цієї справи, виходить з того, що правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, з яких звернувся позивач до суду, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.п. 1, 4, 7 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Як встановлено судом, при укладенні договорів купівлі-продажу від 18 травня 2014 року, 11 липня 2014 року, 15 серпня 2014 року та 18 вересня 2014 року сторони добровільно дійшли згоди щодо істотних умов - предмету продажу - косметичну продукцію торгової марки Desheli , у письмовій формі. Так само, сторони дійшли згоди, про що свідчить текст підписаних обома сторонами договорів, щодо ціни, порядку оплати, набуття права власності на продану продукцію покупцем, тощо (п.4, 5 договорів).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсним з підстав, визначених ст.ст.203, 215 ЦК України, оскільки неналежне виконання умов договору продавцем не є безумовною підставою недійсності цього договору, а тягне за собою застосування наслідків порушення зобов'язання, а не його недійсність.

При цьому, посилання позивачів на Закон України Про захист прав споживачів , як на підставу визнання договорів купівлі-продажу недійсними, колегія до уваги прийняти не може, оскільки сторони підписали вказані договори, специфікацію, чим засвідчили досягнення згоди з усіх істотних умов купівлі-продажу і з цього моменту ці договори є укладеними, а також, позивачами не надано жодних доказів відповідно до свого процесуального обов'язку за ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що позивачі повідомляли відповідача про недійсність договору купівлі-продажу, а так само зверталися до відповідача з вимогою виконати договір, надати продукцію за актом приймання-передачі відповідно до узгодженою специфікації.

Крім того, розв'язуючи вимоги про недійсність кредитного договору, апеляційний суд виходить з того, що позивачами не доведено перед судом наявність обставин, передбачених ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України недійсності кредитних договір, зважаючи на те, що ПАТ Альфа-Банк представлено підписані уповноваженим представником банку та позивачами кредитні договори, графіки платежів та розрахункки сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, а також платіжними документами підтверджено фактичне виконання кредитних договору банком, що суд вважає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження укладення договору, добровільності і вільного волевиявлення в його укладенні, досягнення згоди з усіх істотних умов, цільового призначення цього кредиту та фактичного виконання зобов'язання за договором банком.

Також, встановлено, що позивачі частково виконували умови цих кредитних договорів, сплачуючи на погашення як процентів так і заборгованості за кредитним договором, чим фактично підтвердили свою згоду з укладеними кредитними договорами.

А згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, звертаючись до суду із вимогами про визнання договорів купівлі-продажу та кредитних договорів позивачі також послалися на те, що підписали вказані договори коли перебували після спа процедур в стані радості, розслабленості та були безвольні, тобто перебували в такому стані, що фактично не контролювали свої дії, проте ці доводи є необгрунтованими, оскільки таких доказів суду надано не було, а також на підтвердження такого стану сторони не ставили перед судом питання про призначення відповідної експертизи, як б могла б підтвердити або спростувати такий стан позивачів в момент підписання спірних договорів.

Також відповідно до п.п.19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року, роз'яснено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК ), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачі не наводять жодних доказів того, що ними було вчинено правочини під впливом помилки чи внаслідок обману, що має істотне значення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги є недоведеними, а тому відсутні підстави для задоволення позову, проте суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та необгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Красота та здоров'я , Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи про визнання недійсними договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_7