Рішення

від 20.08.2018 по справі 591/1896/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 591/1896/18

Номер провадження 2/573/314/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

20 серпня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

позивача : ОСОБА_1,

представника позивача : ОСОБА_2,

представника відповідача : ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В :

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259 , 265 , 268 , 273 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (паспорт серії МА № 656188, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області (місце знаходження: м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ: 39765885) про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди відмовити повністю.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя

Справа № 591/1896/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( повний текст)

20 липня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

позивача : ОСОБА_1,

представника позивача : ОСОБА_2,

представника відповідача : ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2018 року до Білопільського районного суду на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 24 квітня 2018 року за підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21 листопада 2012 року між ним та Білопільською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі. Пунктом 2 та 8 Договору визначено, що об'єктом оренди є земельні ділянки, загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 5920685700:03:002:0319 строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважно право поновлення його на новий строк. При цьому, орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Строк дії даного договору закінчувався 20 листопада 2017 року. Білопільський відділ ГУ Держгеокадастру 02 жовтня 2017 року направив йому листа про переважне право орендаря на поновлення договору оренди в зазначений термін. Цього ж дня 02 жовтня 2017 року він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з письмовою заявою про продовження дії договору. Всупереч вимогам Закону від відповідача не надійшла відповідь щодо розгляду клопотання про продовження строку дії договору. В свою чергу він продовжував користуватись землею, наданою в оренду згідно договору та сумлінно виконувати його умови після 20 листопада 2017 року по теперішній час. 21 грудня 2017 року позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням продовжити термін дії Договору. 29 грудня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Сумській області листом повідомив про заперечення щодо поновлення зазначеного договору оренди землі. Зважаючи на те, що до 21 грудня 2017 року заперечення від відповідача так і не надійшло, 11 січня 2018 року позивач звернувся з листом та додатковою угодою до ГУ Держгеокадастр про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах. Зазначає, що ГУ Держгеокадстр ухиляється від укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, чим порушує вимоги ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі та його права та охоронювані законом інтереси. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач відповідно до порядку зазначеного ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , просить визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 21 листопада 2012 року, укладений між Білопільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, зареєстрований у відділі Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 листопада 2012 року № 592060004003969 щодо земельної ділянки за кадастровим номером № 5920685700:03:002:0319, а також визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 21 листопада 2012 року, укладеного між Білопільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, зареєстрований у відділі Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 листопада 2012 року № 592060004003969.

Ухвалою від 17 травня 2018 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено підготовче засідання за вказаним вище позовом.

18 червня 2018 року ухвалою суду відмовлено у клопотанні представника відповідача про зупинення провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за дорученням ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві. Додатково зазначили, що звертаючись до суду посилалися саме на порядок, передбачений у ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , згідно якого у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих же умовах. Крім того, вважають, що строк договору закінчився ще 20.11.2017 року, тобто лист-заперечення відповідача від 29.12.2017 року взагалі винесено поза межами місячного строку після закінчення договору. Також зазначили про необізнаність із листом від 01.11.2017 року, про наявність якого зазначає відповідач, у якому їм було запропоновано усунути недоліки, оскільки відповідачем не надано доказів його направлення відповідачу та отримання останнім.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_3 проти позову заперечила та зазначила, що строк дії договору із позивачем закінчився саме 29.11.2017 року, тобто через п'ять років з моменту його державної реєстрації, а не з моменту укладення, як рахує сторона позивача. ОСОБА_1 вперше звернувся до відповідача 02 жовтня 2017 року із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, проте не надав проекту додаткової угоди. У зв'язку із чим відповідачем було надано відповідь від 01.11.2017 року та запропоновано усунути недоліки, а саме : надати проект додаткової угоди до закінчення строку дії договору оренди. Проте, позивач із проектом додаткової угоди звернувся лише 10.01.2018 року, тобто після закінчення дії договору. Вважає, що оскільки договір закінчився 29.11.2017 року ( останній день його дії), то відповідь-заперечення Геокадастру від 29.12.2017 року у поновленні договору оренди була надана у місячний строк, передбачений ч. 6 ст. 33 Закону Про оренду землі . Той факт, що даний лист зданий на пошту 02.01.2018 року (враховуючи новорічні свята) не свідчить про порушення строків, оскільки відповідь була зареєстрована у вихідних документах саме 29.12.2017 року. Просить відмовити у позові в повному обсязі.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 та його представника за дорученням ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_3, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 листопада 2012 року між Білопільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, розташованої на території Марківської сільської ради, площею 50 га, кадастровий номер № 5920685700:03:002:0319.

Пунктами 8-9 Договору зазначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата згідно договору повинна вноситись орендарем у грошовій формі у розмірі 16 586 грн. 50 коп. за рік, що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 листопада 2012 року за № 592060004003969 (а. с. 9-10).

02 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди землі державної власності сільськогосподарського призначення, площею 50 га, кадастровий номер 5920685700:03:002:0319, розташованої на території Марківської сільської ради Білопільського району Сумської області та запропонував внести зміни до договору, а саме: змінити вид угідь із сіножаті на ріллю, продовжити термін дії договору на 7 років строком до 11.11.2024 року та змінити розмір орендної плати з 7% на 8% (а. с. 11).

Цього ж дня, 02 жовтня 2017 року, відділ у Білопільському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомив ОСОБА_1 про закінчення терміну дії договору оренди 21.11.2017 року та про переважне право останнього на поновлення договору оренди та звернення з відповідним клопотанням не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору до ОСОБА_4 управління Держгеокадаструу Сумській області (а. с. 12).

У судовому засіданні встановлено, що дані листи не взаємопов'язані, оскільки після звернення позивача до ОСОБА_4 управління 02.10.2017 року, пізніше він отримав лист відділу у Білопільському районі про нагадування останньому про можливість поновлення договору оренди із відповідачем.

21 грудня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди землі від 21 листопада 2012 року, в якому запропонував внести зміни до договору, а саме: змінити вид угідь із сіножаті на ріллю, продовжити термін дії договору на 7 років строком до 11.11.2024 року та змінити розмір орендної плати з 7% на 12% (а. с. 13).

Орендна плата ОСОБА_1 вносилась 09 червня 2017 року та 19 січня 2018 року, що підтверджується відповідними квитанцією та платіжним дорученням (а. с. 14-15).

Відповідно до листа ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області, датованого 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про закінчення 29 листопада 2017 року терміну дії договору оренди, неможливість його поновлення та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди з підстав не усунення недоліків, зазначених у листі ГУ від 01 листопада 2017 року № С-13741-5637/6-17 (а. с. 17).

Із листа Сумської дирекції ПАТ Укрпошта вбачається, що рекомендований лист на ім'я ОСОБА_1 прийнятий до відправлення 02 січня 2018 року (а. с. 18-19).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 11 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з листом до ГУ Держгеокадастру про підписання додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, зважаючи на те, що ОСОБА_4 управлінням було пропущено місячний строк направлення листа-повідомлення про заперечення у поновленні дії договору (а. с. 20).

Зі змісту листа ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області від 31 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано негайно повернути земельну ділянку до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання -передачі об'єкта оренди, зважаючи на закінчення терміну дії договору та неможливості його поновлення із посиланнями на листи від 01.11.2017 року № С-13741-5637/6-17 та 29.12.2017 року № С-16332-6562/6-17 (а. с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про оренду землі" №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

29 листопада 2012 року зазначений Договір оренди зареєстрований у відділі Деркомзему у Білопільському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис (а. с. 10).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, на момент укладення даного договору оренди від 21.11.2012 року, у пункті 42 Прикінцевих положень, зазначено саме про набрання договором чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а саме з 29 листопада 2012 року, а не з моменту його укладення 21 листопада 2012 року, як помилково вважає сторона позивача.

При цьому суд враховує правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постановах від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, від 18.01.2017 року у справі №6-2777цс16.

Відповідно до ст. 33 ЗУ Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір, та поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження або поновлення договору оренди землі, оскільки існує законодавчо визначений порядок поновлення договору оренди землі та зобов'язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення дії договору.

Так, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При цьому частиною 6 статті 33 ЗУ Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, а саме у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово протягом одного місяця після закінчення строку договору не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 ЦК України, у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У випадку не реалізації орендодавцем протягом встановленого ЗУ Про оренду землі строку свого права на подання заперечень проти поновлення договору оренди та за наявності інших обставин, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені раніше укладеним договором.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах ВСУ від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, від 13 квітня 2016 року № 6-2027цс15.

В зазначених постановах Верховний Суд України дійшов висновку, що для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, 10 квітня 2018 року ОСОБА_6 Верховного Суду, у справі № 594/376/17-ц про визнання договору оренди землі поновленим, вказала, що "для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди ".

Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України, вказівки , що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 належно виконував умови договору оренди від 21 листопада 2012 року, що не заперечується відповідачем, та до закінчення строку дії договору оренди 02 жовтня 2017 року листом повідомив відповідача про намір поновити договір оренди, проте, до даної заяви він не додавав проекту додаткової угоди, оскільки, як зазначив, не був обізнаний про такі вимоги.

Тобто, не додавши до листа проекту додаткової угоди позивач фактично не надав можливості відповідачу перевірити лист та угоду на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем істотні умови договору ( зміна виду угідь, термін дії договору, розмір орендної плати тощо ) і, за відсутності заперечень, прийняти при можливості рішення про поновлення договору оренди землі та укласти з орендарем додаткову угоду.

При цьому, суд приймає до уваги те, що статтею 30 Закону України Про оренду землі встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст.627 ЦК України.

Суд в даному випадку зважає на те, що звертаючись до відповідача 02 жовтня 2017 року та повторно 21 грудня 2017 року (після закінчення його дії) позивач сам запропонував відповідачу нові умови договору, оскільки поставив питання про зміну виду угідь з сіножаті на ріллю, зміну терміну його дії на сім років та зміну розміру орендної плати.

Крім того, згідно із ст.15 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди є істотною умовою договору та згідно ч.3 ст.19 Закону при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ч.3 ст.19 у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 191-VIII).

У судовому засіданні із пояснень представника відповідача ОСОБА_3 було встановлено, що відповідач 01 листопада 2017 року надіслав відповідь на зазначене вище звернення, в якому повідомив про недоліки та зазначив про відсутність додаткової угоди. Тобто, в даному випадку були наявні заперечення відповідача.

Факт направлення даного листа ОСОБА_1 та факт його отримання, останнім заперечується, оскільки, на його думку, отримавши вказаний відповідачем лист, він мав би можливість усунути недоліки до закінчення дії договору, звернувшись вчасно до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру. Крім того, зазначив про відсутність доказів у протилежної сторони направлення ними даного листа та факту його отримання позивачем.

Між тим, ще однією підставою для поновлення договору оренди, згідно ч. 6 ЗУ Про оренду землі є користування земельною ділянкою (об'єктом оренди) на визначених договорами умовах після закінчення строку дії договору .

Звертаючись до суду позивач у позові зазначив про фактичне користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, тобто після 21.11.2017 року. Однак безпосередньо у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після закінчення дії договору земельну ділянку не повернув, проте фактично ділянку не використовував за призначенням до вирішення даного спору у законному порядку. До матеріалів позову долучені квитанції щодо сплати орендної плати, які на думку позивача свідчать про її використання, однак, суд вважає, що сплата орендної плати за землю, не може свідчити про її фактичне використання як земельної ділянки сільськогосподарського призначенням. Як і не може підтверджувати вказану обставину факт її неповернення орендодавцю після спливу строку дії договору.

Наступна підстава, передбачена ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , передбачає обізнаність відповідача щодо факту використання землі позивачем та не направлення протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі листа-повідомлення з запереченнями проти його поновлення.

Зазначаючи про дану обставину, сторона позивача посилається на відсутність протягом місяця з дня закінчення дії договору, а саме з 21.11.2017 року по 21.12.2017 року заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди. Таким чином лист, на який посилається відповідач, був надісланий поза межами місячного строку, відведеного законом для заперечення.

З цього приводу представником відповідача ОСОБА_3 було зазначено про існування згаданого вище листа ОСОБА_4 управління від 29.12.2017 року, у якому була зазначена позиція відповідача щодо наявних заперечень проти поновлення дії договору, та не усунення недоліків, про які уже зазначалося у листі Держгеокадастру від 01.11.2017 року та який начебто позивачем не отриманий. Зазначила, що оскільки договір закінчився 29.11.2017 року, то відповідь була надана 29.12.2017 року, тобто у останній день місячного строку відведений законодавцем для цієї мети. Факт отримання його відповідачем через поштове відділення на початку січня 2018 року не може свідчити про пропуск вказаного строку, оскільки реєстрація цього листа відбулася саме 29.12.2017 року.

Отже, станом на 29.12.2017 року, тобто, в останній день місячного строку для пред'явлення заперечень Головне управління Держгеокадастру скористалося своїм правом та заперечило про поновлення договору оренди ОСОБА_1, що свідчать про недосягнення домовленості сторін договору щодо орендної плати та інших істотних умов договору.

Направлення вказаного заперечення через поштове відділення саме 02.01.2018 року, не свідчить про пропуск місячного строку, оскільки лист зареєстрований в ОСОБА_4 управлінні Держгеокадастру у п'ятницю 29.12.2017 року, а наступні дні 30.12.2017 року, 31.12.2017 року та 01.01.2018 року були вихідними днями. Тому, цілком можливим є відправлення його через поштове відділення на наступний робочий день, яким є саме 02 січня 2018 року ( а.с. 17).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування доводів сторони відповідача з боку позивача суду надано не було.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 76-78, ст. 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та розгляду заявлених заяв і клопотань.

З огляду на зазначене, суд розглянув справу в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, які надані сторонами спору та їх представниками.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини справи в їх об'єктивній сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не доведено факту порушення відповідачем - ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру переважного права орендаря, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, що є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 205 ЦК України, ст. 33 ЗУ Про оренду землі , суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (паспорт серії МА № 656188, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Сумській області (місце знаходження: м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ: 39765885) про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди, відмовити повністю.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя