Ухвала

від 15.02.2019 по справі 591/1896/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 591/1896/18

провадження № 61-2875ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем переважного права орендаря, яке передбачено статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Постановою Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у лютому 2019 року,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі Загальні положення цього Кодексу, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи,значення справи для сторін і суспільства.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 серпня 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, визнання укладеною додаткової угоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв