Постанова

від 30.08.2018 по справі 754/2017/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6247/2018 Головуючий у 1 інстанції - Панченко О.М.

Унікальний номер справи № 754/2017/17 Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш ОСОБА_2 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Приватне підприємство Креастайл про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2017 року позивач ТзОВ Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш , далі по тексту ТЗОВ КСП Агромаш , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, ПП Креастайл про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди .

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22.11.2016 року на 24 км. Автодороги Київ-Чоп в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області відбулась дорожньо - транспортна пригода з вини ОСОБА_3, водія автомобіля НОМЕР_1, який виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 що належить ТзОВ КСП Агромаш .

Автомобіль ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_4

Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2017 року водія ОСОБА_3 визнано винним у вказаній ДТП.

23.12.2016 року Вінницьким відділенням КНДІСЕ складено висновок авто товарознавчого дослідження №3230/16-21, згідно якого, розмір матеріального збитку, заподіяного автомобілю позивача складає 446 733.19 грн.

Вказував, що частину збитків в сумі 100 000 грн. позивачу має відшкодувати МТСБУ, до якого звернувся позивач, решту суми в розмірі 346 733.19 грн. має відшкодувати відповідач.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Приватне підприємство Креастайл про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, генеральний директор ТзОВ КСП Агромаш ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що положення ст.ст. 1187, 1188 ЦК України передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб, а на іншу особу - власника джерела підвищеної небезпеки покладають відповідальність за заподіювання шкоди, незалежно від вини заподіювача.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_4, порушуючи вимоги Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Правил дорожнього руху, проявив недбалість та передав транспортний засіб у керування ОСОБА_3, без укладення договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_3, в свою чергу, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, шляхом внесення до мотивувальної частини рішення зміни, виключивши речення, яке міститься в абзаці 10 на сторінці 4 рішення (а.с.140): Відшкодування шкоди повинне здійснюватись винною особою, яка на відповідній провій підставі володіла автомобілем .

Зазначити в мотивувальній частині рішення наступне речення, що в момент дорожньо - транспортної пригоди, яка сталось об 11 годині 22 листопада 2016 року, ОСОБА_3, управляв автомобілем НОМЕР_1, виконуючи свої трудові обов'язки постійного працівника - водія Приватного підприємства Креастайл , код ЄДРПОУ 31454121, яке зареєстроване в ЄДРПОУ за адресою: м. Київ, вул.. Будіндустрій, буд. 7, офіс 33, засновником, кінцевим бенефіціарним власником, керівником та підписантом, який має представляти та вчинювати без довіреності юридично значимі дії від імені підприємства, є ОСОБА_4.

Вказує, що в мотивувальній частині рішення проігнорована підтверджена документами та свідком істотна обставина: шкода завдана працівником юридичної особи під час виконання ним своїх трудових обов'язків. В результаті судом не застосована спеціальна норма права про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником. При цьому суд дійшов до помилкового висновку, що належним відповідачем є працівник юридичної особи.

Представники апелянтів підтримали свої апеляційні скарги із підстав, викладених в них, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 та Приватного підприємства Креастайл просила апеляційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ КСП Агромаш задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме з вини відповідача відбулась дорожньо - транспортна пригода, а відтак позов пред'явлений до неналежного відповідача.

Однак, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Судом встановлено, що 22.11.2016 року відбулась дорожньо - транспортна пригода за участі водіїв ОСОБА_3 , який керував автомобілем НОМЕР_1 та водія автомобіля НОМЕР_2.

Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

23.12.2016 року Вінницьким відділенням КНДІСЕ складено висновок авто товарознавчого дослідження №3230/16-21, згідно якого, розмір матеріального збитку, заподіяного автомобілю позивача складає 446 733.19 грн.

Частину збитків в сумі 100 000 грн. позивачу має відшкодувати МТСБУ, до якого звернувся позивач.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідно до наказу №05-к від 1 серпня 2016 року ОСОБА_3 був прийнятий на посаду водія в Приватному підприємстві Креастал , засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4.

ОСОБА_3М працював водієм на двох вантажних автомобілях: НОМЕР_1 та марки ТАТА , д.н.з. НОМЕР_6, які постійно знаходились на виробничій площадці ПП Креастал в с. Гореничі, Києво - Святошинського району Київської області.

Як зазначає ОСОБА_3, 22 листопада 2016 року, близько 9 - ої години, він отримав від працівниці ПП Креастал ОСОБА_6, яка займалась логістикою підприємства, виробниче завдання, яке стосується його трудових обов'язків водія цього підприємства: на автомобілі НОМЕР_1 отримати в ТОВ Рууккі Україна , що знаходиться в с. Копилів, Макарівського району, Київської області, металочерепицю, гладкий металічний лист, ринви та іншу продукцію, для доставки на виробничу площадку ПП Креастал в с. Гореничі, Києво - Святошинського району, Київської області.

ОСОБА_6, також, видала йому готівкові кошти для заправки газом автомобіля НОМЕР_1 і повідомила, що документи на отримання вантажу надіслані ТОВ Рууккі Україна електронною поштою.

Після цього, ОСОБА_3, виїхав в с. Копилів, Макарівського району, Київської області.

22 листопада 2016 року о 10 годині, ОСОБА_3, отримав в ТОВ Рууккі Україна по видатковій накладній №ЗД-0005991 від 22 листопада 2016 року вказаний товар. При транспортуванні товару з с. Копилів, Макарівського району, Київської області на виробничу площадку ПП Креастал в с. Гореничі Києво - Святошинського району, Київської області, відбулась дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої, були пошкоджені автомобілі НОМЕР_2 та автомобіль НОМЕР_1.

При цьому, ОСОБА_3, отримав значні тілесні ушкодження та був госпіталізований КЗ КОР Київська обласна клінічна лікарня у важкому стані.

23.12.2016 року Києво - Святошинським РВ ГУ НП в Київській області був складений адміністративний протокол про порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, як працівником ПП Креастал .

27.12.2016 року ОСОБА_3 був звільнений з посади водія на ПП Креастал .

За загальним правилом частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (частина перша ст. 1188 ЦК України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції застосував саме цю норму права. Однак, на думку колегії суддів, судом не було враховано, що ОСОБА_3 в момент ДТП був працівником ПП Креастайл та ДТП сталася під час виконання ним трудових обов'язків, про що свідчить той факт, що ОСОБА_3 був протабельований на підприємстві та отримав заробітну плату за цей день.

Нормою частини першої ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно - правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по - перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по - друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів прийшла до висновку, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_3, під час виконання своїх трудових обов'язків.

Оскільки ОСОБА_3 перебував у трудових стосунках не з відповідачем ОСОБА_4, то ОСОБА_4 не повинен нести відповідальність за завдану шкоду, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_4

Та обставина, що автомобіль на праві власності належить відповідачу не є підставою для стягнення з нього матеріальної шкоди, а тому апеляційна скарга ТзОВ Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш повинна бути залишена без задоволення.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3, то колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а саме в частині виключення із мотивувальної частини рішення , яке міститься в абзаці 10 на сторінці 4 рішення відшкодування шкоди повинне здійснюватися винною особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем із вищевикладених в постанові мотивів.

В частині щодо зазначення хто повинен бути відповідачем по справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, так як зазначена обставина не була предметом розгляду, так як позовні вимоги заявлені до ОСОБА_4 , який на думку суду не є належним відповідачем.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Виключити із мотивувальної частини рішення Деснянського районного суду м.Києва від 22 травня 2018 року абзац 10 на сторінці 4 відшкодування шкоди повинне здійснюватися винною особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем .

В решті Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 3 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: