Ухвала

від 22.10.2018 по справі 754/2017/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 754/2017/17

провадження № 61-45138ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Приватне підприємство Креастайл , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш (далі - ТОВ Краснянське СП Агромаш ) звернулося дог суду з позовом до

ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Приватне підприємство Креастайл (далі - ПП Креастайл ), про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 346 733,19 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня

2018 року (у складі судді Панченко О. М.) позов ТОВ Краснянське СП Агромаш залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року

(у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.) рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року абзац 10 на сторінці 4 відшкодування шкоди повинне здійснюватися винною особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем .

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 22 травня 2018 року залишено без змін.

28 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ТОВ Краснянське СП Агромаш на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширююся й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Вказівка в резолютивній частині постанови Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішенні ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

У вказаній справі ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ Краснянське СП Агромаш подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389,

пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш на рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва

від 30 серпня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснянське спеціалізоване підприємство Агромаш до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Приватне підприємство Креастайл , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська