Ухвала

від 03.09.2018 по справі 5016/450/2012(1/35)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

03 вересня 2018 року Справа № 5016/450/2012(1/35)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О. розглянувши матеріали подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Океанівська, 1-А)

про видачу дублікату виконавчого документа у справі №5016/450/2012(1/35)

за позовом: прокурора Жовтневого району (54030, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 314) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9)

до відповідача: ОСОБА_1 господарства Гарант-Агро (54000, АДРЕСА_1),

про: стягнення 25903,08 грн., -

встановив:

До Господарського суду Миколаївської області 31.08.2018 надійшло подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про видачу дублікату виконавчого документа у справі №5016/450/2012(1/35) за позовом прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача ОСОБА_1 господарства Гарант-Агро про стягнення 25903,08 грн.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2018 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2018, справу №5016/450/2012 (1/35) та подання про видачу дублікату виконавчого документа передано для розгляду судді Ржепецькому В.О.

Враховуючи вищевикладене, справу та подання слід прийняти до свого провадження.

Дослідивши матеріали подання та додані до нього документи, суд дійшов висновку про залишення його без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

У відповідності до пп. 19.4 п. 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При цьому, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплено в статті 170 ГПК України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Крім того, виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» , враховуючи можливість застосування судом аналогії закону (ч. 10 ст. 11 ГПК), заяви про видачу виконавчого документа слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. При цьому, заява має також відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 164 ГПК і за необхідності - у частині п'ятій названої статті.

Частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі вимоги до позовної заяви: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Вітовським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області до подання №13820 від 28.08.2018 не додано документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України встановлено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Отже, судовий збір повинен становити 52,86 грн. = (1762,00 грн. х 0,03).

Вітовським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області до подання не додано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, додані до подання копії документів не засвідчені належним чином.

У відповідності до приписів ч. ч. 2, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003» , затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не виконано вимоги ст. ст. 164, пп. 19.4 п. 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення подання без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 91, 164, 174, 234, 235, пп. 19.4 п. 19 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу №5016/450/2012 (1/35) прийняти до свого провадження.

2. Подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 13820 від 28.08.2018 прийняти до свого провадження.

3. Подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 13820 від 28.08.2018 у справі № 5016/450/2012 (1/35) залишити без руху.

4. Вітовському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області усунути встановлені у поданні недоліки у 10-денний строк з дня отримання ухвали про залишення подання без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

5. Роз'яснити Вітовському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, подання у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаним та повертається заявнику.

6. Ухвалу надіслати сторонам виконавчого провадження та Вітовському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький