Рішення

від 22.08.2018 по справі 808/903/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 серпня 2018 року (16 год. 15 хв.)Справа № 808/903/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Аксьонова С.В.,

за участю представників:

позивача - Хорошка С.В., Марчевського Д.І.;

відповідача 1,2,3- Піддубної О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 157, оф.83, код ЄДРПОУ 40939731) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39488184), Державної фіскальної служби України (04653, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР (далі - позивач) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 3), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд:

визнати бездіяльність відповідачів 1, 2, щодо неприйняття податкових накладних № 1 від 04.12.2017 з сумою ПДВ 2311,50 грн., № 2 від 05.12.2017 з сумою ПДВ 150126,75 грн., для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - протиправною, зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі її начальника чи особи яка ці функції виконує, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вважати дату такої реєстрації та прийняття для накладної № 1 від 04.12.2017 саме 04.12.2017, а для накладної № 2 від 05.12.2017 саме 05.12.2017;

визнати протиправною бездіяльність Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо невиконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/8/17 від 27.04.2017, та зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник Товариство з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 194063,80 грн.;

визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1, 2 під час отримання від позивача заяви про приєднання від 10.01.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 № 829002 та вважати дату такого приєднання позивача до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 № 829002 з 10.01.2018 та зобов'язати відповідача-1 в особі його начальника чи особи яка ці функції виконує, відновити доступ позивачу до системи електронного документообігу з можливістю реєстрації податкових накладних та подання звітності;

визнати протиправним та скасувати рішення № 858 від 19.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 20.03.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.04.2018.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкладено проведення підготовчого засідання до 14.05.2018.

14.05.2018 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 18.05.2018.

Ухвалою суду від 18.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 20.06.2018 та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.06.2018.

19.06.2018 закрито підготовче провадження на призначене судове засідання на 19.06.2018.

19.06.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2018.

Ухвалою суду від 16.07.2018 провадження у справі зупинено до 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 провадження у справі поновлено.

06.08.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2018.

14.08.2018 судове засідання перенесено на 22.08.2018, у зв'язку із перебуванням судді Калашник Ю.В. на лікарняному.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, надавши пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначивши, що 15.12.2016 на виконання вимог чинного законодавства України позивачем здійснена спроба зареєструвати податкові накладні № 1 від 01.12.2016 з сумою ПДВ 2399,40 грн., накладна № 2 від 02.12.2016 з сумою ПДВ 77098,2 грн., накладна № 3 від 05.12.2016 з сумою ПДВ 55042,6 грн., накладна № 4 від 06.12.2016 з сумою ПДВ 46534,4 грн., № 5 від 07.12.2016 з сумою ПДВ 12989,2 грн. При цьому спроби, здійснити реєстрацію накладних не були успішними, у квитанціях зазначалося, що документ доставлено але не прийнято з посиланням на Порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 40939731. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності . Позивачем вказані дії відповідачів оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду та згідно постанови по справі № 808/8/17 від 27.04.2017, позов задоволено та визнано неправомірними дії Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер : № 1 від 01.12.2016 з сумою ПДВ 2 399,40 грн., № 2 від 02.12.2016 з сумою ПДВ 77098,20 грн., № 3 від 05.12.2016 з сумою ПДВ 55042,60 грн., № 4 від 06.12.2016 з сумою ПДВ 46534,40 грн., № 5 від 07.12.2016 з сумою ПДВ 12989,20 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати датою такої реєстрації та прийняття 15.12.2016. 04.09.2017 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 № 808/8/17 набрала законної сили і підлягала виконанню в обов'язковому порядку.

Окрім того, позивач здійснив спробу зареєструвати додаткові дві податкові накладні, які також не зареєстровані по причині нібито припиненого договору, при цьому позивач який намагався укласти новий договір не міг цього зробити, оскільки згідно квитанцій за 01.12.2017 та за 05.12.2017 договір новий не може бути укладений так як діє старий договір № 071220161 укладений 07.12.2016. З урахуванням вищезазначеного просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначив, що контролюючий орган діяв у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовуючи надані йому законодавством права на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 22.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Станом на дату реєстрації податкової накладної та наразі позивач є платником ПДВ.

Згідно з пп. 5, 7, 8, 10, 11 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Згідно п. 9 порядку, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Податкові накладні не містили помилок та були сформовані у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, а саме в податкових накладних містились всі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу змісту вищезазначених квитанцій позивача вбачається, що при перевірці документів податковим органом не було встановлено будь-яких, передбачених п.9 Порядку №1246, підстав для неприйняття для реєстрації податкових накладних, надісланих ТОВ Просперити Мастер , а отже, підстави для відмови в прийнятті для реєстрації податкових накладних у контролюючого органу були відсутні.

Крім того, неправомірність неприйняття для реєстрації податкових накладних № 1 від 01.12.2016 з сумою ПДВ 2399,40 грн., накладна № 2 від 02.12.2016 з сумою ПДВ 77098,2 грн., накладна № 3 від 05.12.2016 з сумою ПДВ 55042,6 грн., накладна № 4 від 06.12.2016 з сумою ПДВ 46534,4 грн., № 5 від 07.12.2016 з сумою ПДВ 12989,2 грн., надісланих ТОВ Просперити Мастер встановлена судовим рішенням у адміністративній справі № 808/8/17 від 27.04.2017, яке набрало законної сили та з огляду на невиконання Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області рішення суду, нових підстав для неприйняття для реєстрації податкових накладних не виникло, то у відповідності до змісту ч. 4 ст. 78 КАС України неправомірність щодо не реєстрації вищевказаних податкових накладних податковим органом є встановленим фактом, який не потребує додаткового доказування.

Так, судом встановлено, що з метою поновлення можливості реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звертався з листами від 11.09.2017 вих. № 09/02 та від 22.09.2017 вих. № 09/08 до контролюючого органу, щодо виконання постанови Запорізького оружного адміністративного суду № 808/8/17 від 27.04.2017 та реєстрації податкових накладних, проте, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі № 808/8/17 виконана не була без наявності на те об'єктивних причин.

Стаття 14 КАС України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Оскільки, постановою Запорізького оружного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі № 808/8/17 вже визнано неправомірними дії Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо неприйняття податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР № 1 від 01.12.2016 з сумою ПДВ 2 399,40 грн., № 2 від 02.12.2016 з сумою ПДВ 77 098,20 грн., № 3 від 05.12.2016 з сумою ПДВ 55 042,60 грн., № 4 від 06.12.2016 з сумою ПДВ 46 534,40 грн., № 5 від 07.12.2016 з сумою ПДВ 12 989,20 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та як наслідком, постановлено вважати датою такої реєстрації та прийняття, саме: 15.12.2016, суд зазначає, що належним способом відновлення порушеного права позивача з боку контролюючого органу є саме: зобов'язання Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 194063,80 грн.

Щодо неприйняття податкових накладних № 1 від 04.12.2017 з сумою ПДВ 2311,50 грн., № 2 від 05.12.2017 з сумою ПДВ 150126,75 грн., для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено, що підставою відмови у реєстрації податкових накладних слугувало припинення дії договору про визнання електронних документів, при цьому позивачем здійснювались відповідні дії щодо укладення нового договору, однак згідно квитанцій за 01.12.2017 та за 05.12.2017 договір новий не може бути укладений так як діє старий договір № 071220161 укладений 07.12.2016.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Згідно з пунктами 3-5 Розділу 6 Договору про визнання електронних документів від 12.01.2016, типова форма якого передбачена Додатком №1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку , затвердженої 10.04.2008 Наказом Державної податкової адміністрації України №233, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (надалі - Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку ), зазначено: 3.Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. 5.У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається .

Так попередній договір про визнання електронних документів № 071220161 укладений 07.12.2016 та діє до 07.12.2017. Цифровий підпис зроблений на відповідальну особу (керівника) позивача, яким цей договір підписується, діє до 06.12.2017. При цьому такий підпис діє до набрання чинності нового підпису. Тому для запобігання перериванню можливості подання звітності позивач замовив 30.11.2017 новий цифровий підпис, який підтверджений відповідним сертифікатом і вже з 01.12.2017 користувався новим сертифікатом зі строком дії до 30.11.2019. При цьому, так як після закінчення чинного договору про визнання електронних документів змінилася форма укладання договору де замість укладання нового договору позивач шляхом подачі заяви про приєднання приєднуватися до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 №829002, що і зробив, направивши відповідну заяву 10.01.2018. На таку заяву позивач отримав відмову у приєднанні, про що свідчить квитанція № 1 , за змістом якої сертифікат не чинний і дата сплину його строку 06.12.2017, хоча з 01.12.2017 діяв новий сертифікат, а за квитанцією № 2 відмова на підставі невідповідності даних автора яким є позивач і дані якого не змінювалися протягом всієї його діяльності та існування. Таким чином, суд вважає дії відповідача 1 щодо блокування приєднання до договору є протиправними. Крім того, суд зазначає, що відповідачем 1 неодноразово відмовлялось позивачу у приєднанні, що підтверджується відповідними квитанціями, які містяться у матеріалах справи.

Отже, податковим органом не доведено, що ТОВ Просперити Мастер не надано нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих.

Крім того, контролюючий орган не обґрунтував та ніяким чином не пояснив факту одночасної дії і розірвання Договору №071220161 про визнання електронних документів від 07.12.2016.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Податковим кодексом України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Податкова звітність в Україні може подаватися в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції № 233.

Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

За приписами п. 2 розділу ІІ Інструкції № 233, для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Відповідно до п.7 розділу III Інструкції №233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових документів позивача у всіх перелічених випадках є порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 та те, що можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

При цьому, до матеріалів справи відповідачами, не надано доказів повідомлення позивача про розірвання договору про визнання електронних документів.

Суд зазначає, що вступаючи в договірні правовідносини, контролюючий орган діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання покладених на нього Податковим кодексом України функцій.

Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.

Мета укладення договору про визнання електронних документів позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість, зазначений договір було укладено податковим органом для виконання покладених на нього повноважень у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

За цим договором на контролюючий орган покладено обов'язок забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, що у свою чергу, звільняє платника податків від обов'язку подання таких документів у паперовому вигляді.

Отже, суб'єкт владних повноважень, шляхом укладання договору про визнання електронних документів, реалізував у формі адміністративного договору повноваження на здійснення адміністрування податків, зборів, платежів.

Перевіряючи правомірність дій відповідача 1 щодо припинення договору про визнання електронних документів, суд приходить до наступного.

Зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем Договору про визнання електронних документів (п. 4 розділу 6) слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договорів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

По-перше, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису позивача сплинув на час виникнення спірних правовідносин.

По-друге, Податковий кодекс України не містить визначення поняття місце реєстрації, однак в податковому законодавстві це поняття розглядається як податкова адреса.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до відомостей про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, які містяться в Єдиному державному реєстрі віднесено відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За змістом частин першої та другої статті 10 цього Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За визначенням п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі;

Відповідачами не надано також доказу зміни позивачем місцезнаходження.

Вищевикладене свідчить про відсутність у Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області законних підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, а тому, суд вважає, що розірвавши в односторонньому порядку цей договір відповідач діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим допустив вчинення протиправних дій.

Оскільки саме Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області були внесені дані в електронну систему щодо одностороннього розірвання договору із платником податків №071220161 від 07.12.2016 про визнання електронних документів, внаслідок чого система в автоматичному режимі не приймала надіслану ТОВ ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР заяву про приєднання від 10.01.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 року № 829002, а тому у даному випадку позовні вимоги до Державної фіскальної служби України щодо визнання протиправними дій та бездіяльності в частині не прийняття податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових та не прийняття заяви про приєднання від 10.01.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних № 1 від 04.12.2017 № 2 від 05.12.2017, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки саме Державна фіскальна служба України наділена повноваженнями реєстрації податкових накладних, то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання саме Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.12.2017 № 2 від 05.12.2017 датою їх фактичного направлення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасувати рішення № 858 від 19.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складене Головним управлінням ДФС України 08.11.2017, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 зазначеного рішення, комісіє встановлено: Платник протягом 12 послідовних календарних місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (пп. г . п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України), що підтверджено довідкою відділу податків і зборів з юридичних осіб від 19.02.2018 № 857/1 .

Згідно п. 2 зазначеного рішення: Платник подає податкову декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня до жовтня 2017 року та за грудень 2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та не подає декларації з податку на додану вартість протягом періоду за листопад 2017 року та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень .

Згідно пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (з наступними змінами), далі - Положення.

Відповідно до пп. г п. 5.1. Положення, реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 3 п. 5.2. Положення, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно пп. 3 п. 5.5 Положення, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Відповідно до п. 5.6 Положення, за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Згідно п. 5.7 Положення, протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Згідно абзацу 1 п. 5.10 Положення, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 ПК України, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів, зокрема: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Суд зазначає, що податковий орган не заперечує факт подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди (січень-жовтень 2017 року, грудень 2017 року) та їх прийняття.

У свою чергу, відповідачем 3 прийнято оскаржуване рішення внаслідок того, що позивачем протягом 12 календарних місяців подавались податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій.

Разом з тим, відповідачем 3 не надано до суду довідки від 19.02.2018 № 857/1, складеної посадовою особою відповідача, яка була врахована відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, разом з відзивом представником відповідача не надані копії податкових декларацій позивача, які ним подавались в паперовому вигляді та скріплені печаткою, підписом керівника позивача.

Згідно пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу позивача не надавала ні письмових повідомлень про відмову у прийнятті зазначених вище податкових декларацій, ні повідомлень про не визнання податковою звітністю податкових декларацій з ПДВ позивача за січень-жовтень 2017 року, грудень 2017 року, що не спростовано представником відповідача під час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ГУ ДФС у Запорізькій області № 858 від 19.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Просперити Мастер прийняте не у спосіб визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 249 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо невиконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду № 808/8/17 від 27.04.2017 та зобов'язати, Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 194063,80 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо неприєднання під час отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер заяви про приєднання від 10.01.2018 № 1 до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 року № 829002 та вважати дату такого приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 № 829002 з 10.01.2018 та зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області відновити доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Просперити Мастер до системи електронного документообігу з можливістю реєстрації податкових накладних та подання звітності.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.12.2017 з дати наплавлення її на реєстрацію, а саме 04.12.2017 та податкову накладну №2 від 05.12.2017 з дати направлення її на реєстрацію, а саме з 05.12.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 858 від 19.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 157, оф.83, код ЄДРПОУ 40939731) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39488184) судовий збір у розмірі 3524грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04653, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 1762грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) судовий збір у розмірі 1762грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.09.2018.

Суддя Ю.В. Калашник