Постанова

від 05.09.2018 по справі 910/12772/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/12772/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"

представник позивача - Баранніков І.В.

відповідач - товариство з додатковою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"

представник відповідача - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватне підприємство "Профіт плюс 2015"

представник третьої особи - 1 - Салов О.Г.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Златобанк"

представник третьої особи - 2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Профіт плюс 2015"

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Зубець Л.П. - головуючого, Мартюк А.І., Зеленіна В.О. від 19 квітня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Привалова А.І. від 09 листопада 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1 . Товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013.

2. Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України, мотивовані: (1) невідповідністю спірного договору приписам статті 7 Закону України "Про іпотеку", оскільки з його змісту неможливо чітко встановити суму зобов'язань, що ним забезпечуються; (2) укладення договору від імені позивача директором з перевищенням наданих повноважень, оскільки договір стосується розпорядження майном, балансова вартість якого перевищує 25% вартості всіх активів позивача, без схвалення такого правочину загальними зборами товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судами встановлено, що за умовами спірного договору іпотеки від 22.03.2013 позивач виступив майновим поручителем перед ПАТ "Златобанк" (правонаступник - ТДВ "ФК "Довіра та гарантія") за виконання ПП "Кіровоградспецстандарт" (правонаступник - ПП "Профіт плюс 2015", далі - скаржник) зобов'язань за кредитним договором від 22.03.2013 № 72/13/13-KL з максимальним лімітом заборгованості 2 500 000 грн., передавши в іпотеку нерухоме майно: майновий комплекс у м. Кіровограді по вул. Генерала Родимцева, 100а балансовою вартістю 4 262 634,57 грн. та ринковою вартістю 3 598 000 грн.

5. Спірний договір від імені позивача підписаний директором ОСОБА_10 на підставі Статуту та, зокрема, протоколу засідання Наглядової ради від 10.02.2013 №2.

6. Відповідно до підпункту 22 пункту 9.2.6 Статуту позивача до виключної компетенції загальних зборів товариства належить вирішення питання щодо прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Одночасно згідно з підпунктом 16 пункту 9.3.2 Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, що є його предметом, становить до 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

7. Рішенням загальних зборів позивача від 07.04.2012 (протокол №2), зокрема, схвалено значні правочини, які можуть вчинятися товариством протягом одного року але не пізніше ніж до 07.04.2013 (включно); визначення доцільності укладення таких угод з граничним розміром до 40 млн. грн. покладено на Наглядову раду; надано директору товариства повноваження на підписання угод, що є значними правочинами, за згодою Наглядової ради, яка повинна бути оформлена відповідним рішенням. Відповідне рішення про надання поруки за борговими зобов'язаннями ПП "Кіровоградспецстандарт" перед АТ "Златобанк" за кредитним договором шляхом передачі в заставу цілісного майнового комплексу у м. Кіровограді по вул. Генерала Родимцева, 100а балансовою вартістю 4 262 634,57 грн. прийнято Наглядовою радою позивача 10.02.2013 (протокол №2).

8. При визначенні вартості спірного договору іпотеки суди виходили з того, що згідно з фінансовим звітом позивача за 2012 рік вартість його активів становила 10 796 500 грн., тоді як спірним договором іпотеки було забезпечено зобов'язання за кредитним договором від 22.03.2013 № 72/13/13-KL з максимальним лімітом заборгованості 2 500 000 грн., що становить менше 25% вартості активів позивача, а отже, за висновком судів, з урахуванням рішення Наглядової ради від 10.02.2013, директор позивача при укладенні спірного договору діяв в межах наданих повноважень.

9. Судами не встановлено й інших обставин, які б свідчили про наявність передбачених статтями 203, 215 ЦК України правових підстав для визнання спірного договору іпотеки недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, приватне підприємство "Профіт плюс 2015" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено )

11 . При визначенні суми договору іпотеки суди помилково виходили з суми забезпеченого іпотекою кредитного зобов'язання, тоді як дійсною сумою такого договору є балансова вартість переданого в іпотеку нерухомого майна, яка становить 4 262 634,57 грн., тобто 40% вартості активів позивача. У зв'язку з чим уповноваження директора на укладення такого правочину належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. У той же час відповідне рішення про укладення такого правочину прийнято Наглядовою радою 10.02.2013 (протокол №2) з перевищенням наданих повноважень, без наступного його затвердження загальними зборами, що автоматично свідчить і про відсутність у директора повноважень на укладення договору від імені позивача. При цьому у справі відсутні докази наступного схвалення такого договору позивачем у розумінні статті 241 ЦК України.

12. Судом першої інстанції допущено порушення вимог статті 24 ГПК України (у редакції до 15.12.2017), який після заміни відповідача у справі не розпочав розгляд справи заново.

Позиція інших учасників справи

13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу повністю підтримує її доводи щодо порушення судом першої інстанції статті 24 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) та позицію скаржника щодо відсутності у директора позивача повноважень на підписання спірного договору.

14 . Відповідач у відзиві на касаційну скаргу стверджує про те, що спірний правочин схвалений загальними зборами позивача від 07.04.2012 з подальшою згодою Наглядової ради у рішенні від 10.02.2013, отже, відсутні підстави для висновку про відсутність у директора позивача повноважень на підписання договору іпотеки. Судом також не допущено порушень вимог статті 24 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) при здійсненні заміни відповідача у справі.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Верховний Суд вважає частково обґрунтованим посилання скаржника в пункті 11 Постанови на помилкове визначення судами вартості договору іпотеки.

16 . Так, відповідно до підпункту 22 пункту 9.2.6 Статуту позивача до виключної компетенції загальних зборів товариства належить вирішення питання щодо прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом , перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

16.1. Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Також за приписами статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за певних умов.

17. Таким чином, предметом іпотеки є належне заставодавцю нерухоме майно, а не забезпечене цим майном кредитне зобов'язання, як помилково зазначили суди попередніх інстанції.

18. Отже, з огляду за положення Статуту позивача при визначенні вартості договору іпотеки в контексті обсягу повноважень виконавчого органу позивача - директора на укладення відповідного договору слід виходити з ринкової вартості предмета іпотеки, яка в договорі іпотеки від 22.03.2013 погоджена сторонами в сумі 3 598 000 грн.

19. Проте допущена судами помилка у даному випадку не призвела до прийняття неправильного рішення стосовно обсягу повноважень директора позивача. Так, судами встановлений факт схвалення рішенням загальних зборів позивача від 07.04.2012 (протокол №2) значних правочинів з граничним розміром до 40 млн. грн., які будуть вчинятися директором позивача протягом року з покладенням визначення доцільності укладення таких угод на Наглядову раду товариства, яка у свою чергу надала згоду директору на укладення спірного договору іпотеки рішенням від 10.02.2013 (протокол №2). Зазначене свідчить про наявність у директора позивача необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні спірного договору іпотеки та, відповідно, відсутність правових підстав для визнання такого договору недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України. У зв'язку з чим інші викладені в пункті 11 Постанови доводи скаржника Верховним Судом відхиляються.

20. Посилання скаржника в пункті 12 Постанови спростовуються змістом ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та відповідного протоколу судового засідання від 07.09.2017, з яких вбачається вчинення судом першої інстанції за згодою позивача процесуальної дії щодо заміни відповідача у справі з ПАТ "Златобанк" на ТДВ "ФК "Довіра та гарантія" з одночасним відкладенням розгляду справи, що повністю відповідає приписам статей 24, 77 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга третьої особи задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Профіт плюс 2015" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у справі № 910/12772/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.