Ухвала

від 20.08.2018 по справі 525/505/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

20 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 525/505/16-ц

Провадження № 14-350цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача СитнікО. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), ОСОБА_4, відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області (далі - відділ Держгеокадастру), Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Великобагачанська РДА) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним; за позовом ОСОБА_4 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (далі - Гоголівська сільрада) про зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року у складі судді Лисенко Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року у складі колегії суддів Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., та

УСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_3звернувся до суду з позовом, який уточнив під час розгляду справи, до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, в якому просив скасувати кадастровий номер НОМЕР_1 земельної ділянки площею 11,2423 га; визнати недійсним договір оренди цієї земельної ділянки, укладений 27 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ГУДержгеокадастру в Полтавській області; скасувати державну реєстрацію цього договору оренди; зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 10,0 га в його користування.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 липня 2016 року до участі у справі залучено співвідповідача - відділ Держгеокадастру, а ухвалою від 10 серпня 2016 року - співвідповідача Великобагачанську РДА.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який під час розгляду справи уточнила, до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 про визнання права користування та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просила зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Гоголівську сільраду замінити земельну ділянку площею 10,0 га в договорі оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, орендарем якої є ОСОБА_3, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,0 га, не передану у власність чи користування, на території Гоголівської сільради, вільну від орендних правовідносин.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2016 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 525/505/16-ц за позовом ОСОБА_3 та цивільну справу № 525/1016/16-ц за позовом ОСОБА_4; об'єднаній справі присвоєно номер 525/505/16-ц.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) від 27 травня 2015 року, укладений між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_4, недійсним у частині передачі в оренду земельної ділянки площею 10,0 га, право на користування якою має позивач ОСОБА_3 Зобов'язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 10,0 га, договір оренди щодо якої визнано недійсним. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) від 27 травня 2015 року, укладений між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_4, у частині, що стосується земельної ділянки площею 10,0 га, договір оренди щодо якої визнано недійсним. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року залишено без змін.

У липні 2017 року представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції суперечать принципам цивільного судочинства та не відповідають вимогам статей 16, 203, 215, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У період з 01 листопада 2013 року по 21 жовтня 2015 року ОСОБА_3 не був користувачем земельної ділянки за договором від 30 грудня 2003 року № 184, а його права в момент вчинення правочину 27 травня 2015 року не були порушені та не підлягають поновленню на підставі статей 203, 215 ЦК України. ОСОБА_3 не було заявлено вимог про скасування наказу від 26 травня 2015 року № 2090-СГ, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_4 в оренду терміном на 15 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої на території Гоголівської сільради. Оскільки вказаний наказ є дійсним, то ОСОБА_4 має право вимагати повторного укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто обраний ОСОБА_3 спосіб захисту є неналежним. Апеляційним судом встановлено, що переважне право ОСОБА_3 порушено ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, тому спірна земельна ділянка вибула з його володіння з незалежних від нього підстав. У зв'язку з цим належним способом захисту прав ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою є витребування її шляхом віндикації, а не визнання недійсним правочину та актів індивідуальної дії, внесених до реєстру без порушення норм закону. На порушення вимог статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), якою визначено юрисдикцію адміністративних судів, суди скасували акт індивідуальної дії в межах цивільного провадження, навіть не перевіривши порядок реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за договором від 27 травня 2015 року. При прийнятті рішення та при проведенні державної реєстрації договору оренди землі державний реєстратор діяв правомірно, а акт індивідуальної дії було скасовано безпідставно. ОСОБА_3 не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_4 повернути йому земельну ділянку, суд не навів жодної правової норми, якою керувався, та проігнорував ту обставину, що існує відповідний порядок передачі земельних ділянок у користування.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 01 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Оскільки підставою оскарження представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року є порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції, яке, на думку заявника, полягає в тому, що суди розглянули у порядку цивільного судочинства позовні вимоги про скасування акта індивідуальної дії, які повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то Велика Палата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду .

У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на викладене справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти для продовження розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_4, відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним; за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року.

Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 14 листопада 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська І. В. Саприкіна

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська