Постанова

від 06.09.2018 по справі 906/1069/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/1069/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2018 (суддя Вельмакіна Т.М.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 (головуючий суддя:Павлюк І.Ю., судді: Демидюк О.О., Савченко Г.І. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський Клуб "Романівський"

до Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, 2. Житомирської обласної ради, 3. Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства,

про зобов'язання припинення порушення прав та усунення перешкод у користуванні мисливськими угіддями, про заборону використовувати мисливські угіддя,

За участю представників:

позивача - Абакаров М.М. - адвокат,

відповідача - не з'явився ,

третьої особи 1 - не з'явився ,

третьої особи 2 - не з'явився,

третьої особи 3 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання припинення порушення прав та усунення перешкод у користуванні мисливськими угіддями та про заборону використовувати мисливські угіддя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає себе єдиним законним користувачем вказаних мисливських угідь у Романівському району Житомирської області загальною площею 6697 га, що включають землі Ольшанської сільської ради загальною площею 1900 га. При цьому, стверджує, що відповідачем неправомірно здійснюється користування мисливськими угіддями Ольшанської сільради загальною площею 1900,0 га, які належать на праві користування ТОВ "Рибальський Клуб "Романівський", та вчиняє перешкоди позивачу стосовно користуванню зазначеними угіддями. Відповідач незаконно проводить полювання (включаючи видачу дозволів на полювання) на зазначених угіддях, які належать на праві користування позивачу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.04.2018р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 р. у справі №906/1069/17, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський Клуб "Романівський" до Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, Житомирської обласної ради, Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, про зобов'язання припинення порушення прав та усунення перешкод у користуванні мисливськими угіддями та про заборону використовувати мисливські угіддя - задоволено частково. Заборонено Житомирській обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок використовувати мисливські угіддя Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області загальною площею 1900,0га, що належать на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю Рибальський клуб "Романівський", у тому числі, але не виключно, шляхом здійснення полювання та видачі відповідних дозволів на добування мисливських тварин. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" 1600,00 грн. судового збору. Видано наказ.

Судові рішення мотивовані тим, що вимога позивача стосовно заборони ГО "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" використовувати мисливські угіддя Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області загальною площею 1900,0га, що належать на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський", у тому числі, але не виключно, шляхом здійснення полювання та видачі відповідних дозволів на добування мисливських тварин, ґрунтується на приписах чинного законодавства, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та є такою, що підлягає задоволенню. Вимога позивача про зобов'язання Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок припинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" та усунути перешкоди у користуванні мисливськими угіддями Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області загальною площею 1900,0га, що належать на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський", не підлягає задоволенню, оскільки не несе змістового навантаження, не зазначено, яким шляхом та які саме перешкоди слід усунути.

12.07.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Громадська організація "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №906/1069/17 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018 року у справі №906/1069/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

26.07.2018 суд постановив ухвалу про прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 06.09.2018, якою повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

Скаржник (відповідач) мотивує свою касаційну скаргу порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неналежним застосуванням судами ч. 2 ст. 386 , ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України, до яких , як вважає відповідач, позивач не відноситься.

Вважає, що в даному випадку суди повинні були застосувати спеціальний закон, а саме Закон України "Про мисливське господарство та полювання" та пов'язані з ним нормативні акти.

Відповідач зазначає, що позивач не виконав вимогу, викладену в рішенні Житомирської обласної ради від 13.11.2009 №980, не врегулював відносини із власниками і користувачами земельних ділянок, тому не має права приступити до користування мисливськими угіддями.

Крім того вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ЗК України Ольшанська сільська рада Романівського району Житомирської області не може бути власником спірних мисливських угідь.

Також скаржник вважає, що позивач звернувся в суд до неналежного відповідача - Житомирської обласної організації УТМР, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази по перешкоджанню саме відповідачем Товариству "Рибальський Клуб "Романівський" у користуванні спірними угіддями.

З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та рішення місцевого суду від 19.04.2018, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд поновити строк для його подання та залишити рішення попередніх судових інстанцій без змін, скаргу без задоволення.

Треті особи не надали відзиви на касаційну скаргу.

В судове засідання з'явився представник позивача, який просив суд відхилити касаційну скаргу відповідача, судові рішення залишити без змін. Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином.

05.09.2018 від скаржника до Верховного Суду надійшов електронний лист 04.08.2018 №63 , в якому останній просив перенести розгляд касаційної скарги на інший день у зв'язку з перебуванням повноважного представника відповідача у відпустці. Колегія суддів касаційного суду не прийняла зазначений лист до розгляду, оскільки він оформлений з порушенням Закону України "Про електронний цифровий підпис" та п.5.7. Тимчасової Інструкції з діловодства Верховного Суду, а саме лист не скріплений електронним цифровим підписом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.07.2009р. Громадська організація "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" листом №02-235 повідомила, що не претендує на перезакріплення за ним мисливських угідь, загальною площею 5831,0га, в які входять мисливські угіддя Ольшанської сільської ради, площею 1900,0га, та не заперечує щодо надання вказаних угідь Громадській організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" (а.с.21, т.1).

09.09.2009р. Житомирською обласною радою 21 сесії 5-го скликання було прийняте рішення №923 "Про надання мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський"", згідно п.1 якого, у зв'язку з добровільною відмовою від користування частиною мисливських угідь, на підставі листа від 18.07.2009р. №02-235 припинено право користування Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок частиною мисливських угідь на площі 5 831,0га (а.с.14-15, т.1)

Відповідно п.2 вказаного рішення, Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" надано у користування мисливські угіддя, загальною площею 6881,0га, терміном на 15 років згідно з додатком.

В подальшому прокурором Житомирської області було винесено протест від 16.10.2009р. №07/4-6-23-09 на зазначене вище рішення Житомирської обласної ради та за результатами розгляду якого, 13.11.2009р. Житомирська обласна рада прийняла на 22 сесії 5-го скликання нове рішення №999 "Про розгляд протесту прокурора Житомирської області на рішення обласної ради від 09.09.2009р. №923 "Про надання мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський", яким було задоволено частково протест прокурора Житомирської області від 16.10.2009р. №07/4-6-23-09 та викладено п.2 рішення №923 у наступній редакції: "Надати мисливські угіддя загальною площею 6697,0га у користування товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" терміном на 15 років, згідно з додатком" (а.с.17-18, т.1).

У додатку до рішення Житомирської обласна рада від 13.11.2009р. №999 міститься Експлікація мисливських угідь на території Романівського району, що були надані у користування позивачу, серед яких, зокрема, зазначені землі Ольшанської сільради, у тому числі: сільгоспугіддя, чагарники, рілля тощо, загальною площею 1 900,0га (а.с.18, т.1).

На виконання вимог рішень Житомирської обласної ради від 09.09.2009р. №923 та від 13.11.2009р. №999, 12.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальський Клуб "Романівський" та Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було укладено договір про умови ведення мисливського господарства ТОВ "Рибальський клуб "Романівський" від 12.05.2010р., згідно якого, серед іншого, було погоджено умови користування мисливськими угіддями розміщеними на території Ольшанської сільради, загальною площею 1900,0га (а.с.27-28, т.1).

В подальшому представниками ТОВ "Рибальський Клуб "Романівський" було виявлено, що представники Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" організовують та проводять полювання (включаючи видачу дозволів на полювання) в мисливських угіддях Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, що належать на праві користування ТОВ "Рибальський Клуб "Романівський". Даний факт підтверджується Актами обстеження від 16.01.2017р. та від 12.08.2017р. складеними Державною екологічною інспекцією у Житомирській області (а.с.34,35, т.1).

Вважаючи себе єдиним законним користувачем вказаних мисливських угідь у Романівському району Житомирської області загальною площею 6697га, що включають землі Ольшанської сільської ради загальною площею 1900,0га. позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача припинити порушення прав та усунення перешкод у користуванні мисливськими угіддями, заборонити відповідачу використовувати мисливські угіддя.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, зазначив, що вимога позивача стосовно заборони ГО "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" використовувати мисливські угіддя Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області загальною площею 1900,0га, що належать на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський", у тому числі, але не виключно, шляхом здійснення полювання та видачі відповідних дозволів на добування мисливських тварин, ґрунтується на приписах чинного законодавства, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та такою, що підлягає задоволенню. Вимога позивача про зобов'язання Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок припинити порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" та усунути перешкоди у користуванні мисливськими угіддями Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області загальною площею 1900,0га, що належать на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" не підлягає задоволенню, оскільки не несе змістового навантаження, не зазначено, яким шляхом та які саме перешкоди слід усунути.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Закон України "Про мисливське господарство та полювання" (далі Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 1 Закону мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

За приписами ст.21 Закону (в редакції станом на 20.04.2004р., редакція, яка діяла на момент прийняття рішень Житомирської обласною радою від 09.09.2009р. №923 та від 13.11.2009р. №999), ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Згідно зі статтею 22 Закону (в редакції, чинній на дату прийняття Радою оспорюваного рішення), мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Власники та користувачі земельних ділянок мають переважне право на користування мисливськими угіддями.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про мисливські угіддя та полювання", право користування мисливськими угіддями припиняється, зокрема, у разі закінчення строку користування; добровільної відмови від користування.

Суди попередніх інстанції правильно застосувавши наведену ст.22 Закону у відповідній редакції дійшли обґрунтованого висновку про виникнення у позивача права користування спірними мисливськими угіддями на підставі рішень Житомирської обласної ради від 09.09.2009р. №923 та від 13.11.2009р. №999.

Поряд з цим, суди дійшли вірного висновку про те, що сам факт внесення прокурором протесту не скасовує рішення Житомирської обласної ради 09.09.2009р. №923, а рішенням Житомирської обласної ради №999 від 13.11.2009р., з урахуванням додатку до нього, було деталізовано земельні ділянки та їх площі, що надаються у користування ТОВ "Рибальський клуб "Романівський". При цьому, загальна площа спірної земельної ділянки на території Ольшанської сільської ради змін не зазнала.

Також, суди першої та апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів встановили і обґрунтовано прийняли до уваги, що:

- матеріали справи не містять відповідних доказів оскарження рішень Житомирської обласної ради від 09.09.2009р. №923 та від 13.11.2009р. №999, та доказів припинення права користування позивача спірними мисливськими угіддями;

- з поданих відповідачем доказів, які містяться в матеріалах справи, не вбачається передання останньому вказаних мисливських угідь площею 1900,0га для ведення мисливського господарства.

З урахуванням викладеного, суди вірно зазначили, що

- позивачу було надано земельні ділянки згідно рішення Житомирської обласної ради від 09.09.2009, а відповідач отримав мисливські угіддя в користування 13.11.2009, тому при наданні вказаних угідь відповідачу, а також при погодженні та при виготовленні необхідних документів, зокрема плану типів мисливських угідь, обов'язково мало бути враховано, що ці землі (площею 1900,0га) вже передані ТОВ "Рибальський Клуб "Романівський";

- обставини, на які посилався відповідач та голова Ольшанської сільської ради, викладені в листі останнього (а.с.45-48, т.2) не впливають на результат вирішення спору, оскільки не мають відношення до доказів, які визначають правомірність користування мисливськими угіддями.

Також суд касаційної інстанції відмічає наступне.

Відповідно ч.6 ст.21 Закону України "Про мисливські угіддя та полювання":

"Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами."

Викладене свідчить, що предметом регулювання даної норми є встановлення, яким шляхом визначається порядок використання саме земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, між власниками або користувачами земельних ділянок та вже існуючими користувачами мисливських угідь, які вже отримали таке право користування мисливськими угіддями в установленому порядку.

Таким чином, саме між вищевказаними особами, тобто, між власниками або користувачами земельних ділянок та вже існуючими користувачами мисливських угідь в добровільному або судовому порядку мають вирішуватися питання використання земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя.

В свою чергу, відповідач не є власником або користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться спірні мисливські угіддя, тому вищевказане питання порядку використання цих земельних ділянок не стосується його спірних правовідносин з позивачем.

Крім того, суди попередніх інстанції на підставі власної оцінки доказів не взяли до уваги твердження відповідача, що для вступу в користування позивачу потрібно було укласти договір з власниками або користувачами земельних ділянок Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, оскільки судами було встановлено, що на момент укладення договору від 2010 року з об'єктивних причин було неможливе укладення договорів із власниками земельних ділянок, оскільки такі власники не були визначені (не відбулось розпаювання земельних ділянок).

Також суди першої та апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів встановили, що представники Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" організовують та проводять полювання (включаючи видачу дозволів на полювання) в мисливських угіддях Ольшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, що належать на праві користування ТОВ "Рибальський Клуб "Романівський", що підтверджується Актами обстеження від 16.01.2017р. та від 12.08.2017р. складеними Державною екологічною інспекцією у Житомирській області (а.с.34,35, т.1).

Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст.31 Закону України "Про мисливські угіддя та полювання", права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню. Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, судом або третейським судом.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про доведеність фактів, наведених позивачем, а саме щодо наявності саме у позивача права користування спірними мисливськими угіддями та порушення цього права саме відповідачем, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність відповідачем власних фактів, покладених ним в основу касаційної скарги та заперечень на позов.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Громадської організації "Житомирська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №906/1069/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський