Постанова

від 10.09.2018 по справі 910/14081/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14081/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Власов Ю.Л., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 16.01.2018

за скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4"

на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/14081/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4"

про стягнення 107 523,90 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 у справі № 910/14081/14 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 79 360,40 грн основного боргу, 8 449,65 грн 3% річних, 8 961,96 грн інфляційних втрат та 2 085,11 грн судового збору.

1.2. Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/14081/14, в якій скаржник просить суд: 1) визнати протиправними дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з винесення 26.06.2017 постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 53262013; 2) визнати недійсною постанову державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору ВП № 53262013 26.06.2017.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/14081/14 скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернув без розгляду з підстав пропуску строку на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

1.4. Не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/14081/14 Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/14081/14 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 повернуто скаржнику без розгляду, оскільки останнім не усунуто недоліків апеляційної скарги у встановлений судом спосіб, клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення.

2.2. Судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини:

- ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги;

- зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги;

- Житлово-будівельним кооперативом "Річковик-4" подано клопотання про відстрочку сплати судового збору або зменшення його розміру, оскільки кооператив є неприбутковою організацією;

- на доказ та на виконання ухвали апеляційного суду Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" надав заяву, де зазначив, що є неприбутковою організацією та до кошторису якого не внесено видатки на оплату судового збору, а залишок коштів на єдиному рахунку складає 695,04 грн.

2.3. Відмовляючи у задоволенні клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" про зменшення та відстрочення сплати судового збору в сумі 1 600,00 грн та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" не надав суду довідку Державної фіскальної служби України про наявність усіх рахунків у кооперативу та відповідно виписки із усіх банківських установ про наявність або відсутність коштів, в зв'язку з чим скаржником не доведено обставин, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір в сумі 1 600,00 грн;

- доводи Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" щодо статусу організації як неприбуткової, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору;

- Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом спосіб, зазначене стало підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/14081/14 Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4":

- судом апеляційної інстанції було порушено положення ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили;

- судом апеляційної інстанції порушено норми ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд має можливість з власної ініціативи витребувати інформацію про наявні рахунки від Державної фіскальної служби України.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

4.2. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

4.3. Відповідно до частини 4 статті 94 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 на момент подання апеляційної скарги) до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

4.4. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

4.5. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.

4.6. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

4.7. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакцій чинній на момент подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.8. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакцій чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

4.9. Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

4.10. З апеляційною скаргою Житлово-будівельний кооператив "Річковик-4" звернувся до Господарського суду міста Києва 14.12.2017, в якій також просив зменшити та відстрочити сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги. Заявляючи клопотання про відстрочку сплати судового збору або зменшення його розміру, зазначене обґрунтовано тим, що скаржник є неприбутковою організацією.

4.11. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

4.12. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

4.13. Цим же Законом були внесені зміни і до Закону України "Про судовий збір", зокрема, до статті 8, яку викладено в наступній редакції:

"Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті."

4.14. Пунктом 11 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

4.15. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

4.16. Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

4.17. Згідно зі статтею 174 Госдарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву (в даному випадку апеляційну скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, зокрема, за відсутності доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують звільнення від його сплати, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви (апеляційної скарги) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.18. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 у справі № 910/14081/14 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Річковик-4 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 залишив без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання довідки з Державної фіскальної служби України про наявність всіх рахунків у скаржника та відповідно виписки із всіх банківських установ про наявність чи відсутність коштів на таких рахунках та зазначив, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто.

4.19. Ухвала суду мотивована тим, що до поданої апеляційної скарги Житлово-будівельним кооперативом "Річковик-4" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або доказів відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочки сплати судового збору чи його зменшення вказано майновий стан сторони.

4.20. На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 Житлово-будівельним кооперативом "Річковик-4" надано заяву, якою кооператив просив суд зменшити та відстрочити сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2017.

У наданій заяві кооператив посилається на те, що він є неприбутковою організацією, про що відповідний запис міститься в Реєстрі неприбуткових установ та організацій. При цьому також зазначає, що оплата судового збору можлива лише за рахунок зменшення інших платежів кооперативу, надаючи довідку про залишок коштів на рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 695,04 грн.

4.21. Пунктом 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4.22. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/14081/14, яка є предметом касаційного оскарження, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 повернуто скаржнику без розгляду, оскільки останнім не усунуто недоліків апеляційної скарги у встановлений судом спосіб, клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення.

4.23. Відхиляючи клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що віднесення юридичної особи до неприбуткових організацій та відсутність доказів про наявність або відсутність інших рахунків не засвідчує неможливість сплати ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

4.24. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції відповідно до статей 174, 258, 160 Господарського процесуального кодексу України повернув апеляційну скаргу без розгляду.

4.25. Вимога щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого суду також узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 № 915/955/15, яка полягає в тому, що всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали, підлягають оплаті судовим збором.

4.26. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.27. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.28. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

4.29. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

4.30. Доводи ЖБК "Річковик-4", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає не обгрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

4.31. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 зроблено правовий висновок про те, що крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

4.32. ЖБК "Річковик-4" оскаржує дії та рішення державного виконавця щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, проте відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства і кооператив має право в установленому законом порядку звернутися у відповідний адміністративний суд.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України. При цьому касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 № 915/955/15 висловлено правову позицію, яка полягає в тому, що всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, зокрема до суду касаційної інстанції, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали, підлягають оплаті судовим збором.

6.2. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а також те, що при зверненні до касаційного суду судовий збір скаржником не був сплачений, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/14081/14 - без змін.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-4" на користь Державного бюджету України 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн судового збору за подання касаційної скарги.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач