Ухвала

від 11.09.2018 по справі 235/2470/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/2470/17

Провадження №6/235/199/18

У Х В А Л А

11 вересня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська подання головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Клімова Р.Д. звернулась до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до виконання покладених на нього згідно виконавчого провадження № АСВП 56157674 з виконання виконавчого листа № 235/2470/17, виданого 31.01.2018 Красноармійським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 425 391,61 грн.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 знаходиться вказане виконавче провадження №АСВП 56157674, у якому ОСОБА_2 є боржником. Поштовий конверт, спрямований на адресу боржника - вул.Кооперативна 43, м.Покровськ, повернуто до відділу ДВС з відміткою за закінченням терміну зберігання . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, транспортний засіб за боржником не зареєстровано, відомості про те, що боржник працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та про останнє його місце роботи відсутні.

Посилаючись на приписи ст.18 Закону України Про виконавче провадження , ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та ст.377-1 ЦПК України державний виконавець просить подання задовольнити.

Державний виконавець, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з'явився.

Дослідивши зміст подання та подані до нього матеріали, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують порушене питання, суд зазначає таке.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження №1404 (далі - Закон №1404) виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

На реалізацію приписів вказаного закону Міністерством юстиції України розроблена та затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (Наказ від 02.04.2012 №512/5, у редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5).

Згідно з вимогами п.2 розділу ХІІІ згаданої Інструкції подання має обов'язково містити, зокрема, обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Суд зазначає, що за змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

В інформаційному листі Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України судам роз'яснено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п.5 ч.1 ст.6 згаданого Закону, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Приписами ст.33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.3 ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Враховуючи відсутність в поданні обґрунтування ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання своїх зобов'язань,

ненадання державним виконавцем доказів на підтвердження саме факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, а не лише факту наявності у нього заборгованості перед стягувачем та факту відсутності його за місцем проживання (акт державного виконавця від 31.08.2018), в тому числі на підтвердження наміру боржника виїхати/виїжджати за кордон,

зважаючи на відсутність доказів того, що боржник свідомо без поважних причин не виконує належні до виконання зобов'язання, маючи змогу їх виконати в повному обсязі або частково, при цьому державним виконавцем підтверджується факт відсутності у боржника транспортних засобів, а доказів працевлаштування та отримання ним доходів не надано,

а також оскільки документування боржника паспортом громадянина України для виїзду за кордон само по собі не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язань,

суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення такого подання.

Окремо суд звертає увагу державного виконавця на те, що в обґрунтування подання він посилається на приписи ст.377-1 ЦПК України, в той час, як редакція ЦПК України з 15.12.2017 зазнала суттєвих змін та питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України унормовано в ст.441 ЦПК України.

Керуючись ст.33 Конституції України, Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом МЮУ від 02.04.2012 №512/5, у редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5), ст.441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пвЂ�ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.П. Бородавка